Справа № 569/4221/24
1-кс/569/5025/25
27 червня 2025 року Рівненський міський суду Рівненської області
у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Станиця-Луганська, Луганської області, громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Державної прикордонної служби України за контрактом, старшого офіцера відділу зв'язку та інформаційних систем штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), підполковника, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України,
Прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом щодо ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.286-1 КК України в межах досудового розслідування до 28 липня 2025 року включно.
В обґрунтування клопотання вказав, що Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розслідується кримінальне провадження №62024240030000124 від 24.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Із матеріалів клопотання убачається, що 22 січня 2024 року, близько 00 год. 30 хв. перший заступник коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування - начальник штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону підполковник ОСОБА_4 , являючись начальником за посадою та військовим званням відносно солдата ОСОБА_6 , діючи у порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16, 29, 30, 37, 49, 50, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, під час проведення перевірки несення служби особовим складом спостережного поста «Найда», що знаходився неподалік села Неньковичі, Зарічненської громади Вараського району, Рівненської області, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на застосування фізичного та психологічного насильства до підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень солдату ОСОБА_6 та демонстрації своєї явної переваги, будучи невдоволеним несенням військової служби солдатом ОСОБА_6 , застосував насильство до підлеглого, а саме: примусово посадив його у службовий автомобіль «Volkswagen Amarok» реєстрацій номер НОМЕР_3 , після чого від'їхавши від спостереженого пункту «Найда» близько 300 метрів, на відкритій ділянці місцевості, із застосуванням фізичної сили та примусу витягнув солдата ОСОБА_6 із зазначеного автомобіля, повалив його на землю та умисно наніс не менше 5 (п'яти) ударів руками, ногами та прикладом, закріпленої за ним стрілецької вогнепальної зброї АК-74 зав. № НОМЕР_4 , в область голови, ніг та рук ОСОБА_6 , який перебуваючи у лежачому положенні, намагався закритись від нанесення тілесних ушкоджень, завдавши потерпілому сильного болю, фізичних та психологічних страждань.
Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в лівій навколоочній ділянці з садном на його фоні на нижній повіці ока та реактивний кон'юнктивіт обох очей; садно в лобній ділянці голови зліва, крововилив з садном на його фоні на зовнішній поверхні середньої третини правого стегна, які як кожне окремо, так і в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Також, внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому ліктьової кістки правого передпліччя в нижній третині, закритого перелому основи V-ї плесневої кістки лівої ступні, без суттєвого зміщення уламків в ділянках обох переломів, які як кожне окремо, так і в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.
28.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
15.05.2025 ухвалою Рівненського міського суду до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без розміру визначення застави до 28.06.2025.
19.06.2025 ухвалою Рівненського апеляційного суду ОСОБА_4 змінено запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт до 28.06.2025.
23.06.2025 постановою керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 28.07.2025.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Отже, ОСОБА_4 ,обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України - застосування військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення (злочин) передбачений ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 426-1 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбачено карання у виді у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 426-1 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме: повідомленням від ВВВБ по 1 прикордонного загону ГВВВБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ДПС України про виявлення ознак вчинення кримінального правопорушення від 24.01.2024, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , висновком експерта № 85 від 06.01.2024 за результатом проведення судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_6 , протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , висновком експерта № 33 від 26.07.2024 за результатом проведення комісійної судово-медичної експертизи, протоколом огляду місця події, протоколами слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України та виклад обставин на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання наступним спробам:
1.) підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Обґрунтовується тим, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 426-1 КК України відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний володіє паспортом для виїзду за кордон, являється військовослужбовцем Державної прикордонної служби, на якого покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону, може його перетнути у незаконний спосіб
Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави та завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Окрім того, підозрюваний зареєстрований на тимчасово окупованій території у місті Лисичанськ, Луганської області. Постійного місця проживання на території Рівненської області не має, проходить військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні, який постійно змінює місце своєї дислокації. Такі обставини на думку сторони обвинувачення вказують, що він не зможе з'являтися до органу досудового розслідування та суду посилаючись на віддаленість його місцезнаходження та проходження ним військової служби.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
2.) підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Враховуючи характер злочину, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_4 останньому достеменно відомо про анкетні дані військовослужбовців, які є потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні. Слід зазначити, що підполковник ОСОБА_4 проходить військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні разом із потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , являється для них начальником за військовим званням та посадою, має доступ до зброї та боєприпасів оскільки не відсторонений від виконання обов'язків військової служби, а тому враховуючи характер і специфіку військової служби, можливість видачі йому зброї та боєприпасів, на думку органу досудового розслідування, в разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде систематично контактувати з вказаними свідками, а тому може прямо (особисто) чи опосередковано (за допомогою сторонніх осіб) чинити тиск на свідків з метою вплинути на їх свідчення, зміни показань, тощо, що є ризиком згідно п.3 ст.177 КПК України.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3.) підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється.
Вказаний ризик передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, щопід час виконання обов'язків військової служби, у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, незастосування до підполковника ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зумовить подальший доступ вогнепальної зброї та боєприпасів, що створює ризики для життя та здоров'я, а також можливості незаконного впливу на потерпілого та свідків в цьому кримінальному провадженні. Окрім того, ОСОБА_4 використовуючи своє службове становище може перешкоджати у явці до органу досудового розслідування та суду потерпілого та свідків в цьому кримінальному провадженні.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Враховуючи викладені обставини, застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не забезпечить належну його поведінку, виконання ним процесуальних рішень.
Ураховуючи викладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, особу підозрюваного, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, окрім цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому є всі підстави продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Запобіжні заходи у вигляді застави, особистого зобов'язання та поруки можуть призвести до настання ризиків, які вище перераховані.
В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували, щодо задоволення клопотання просили застосувати особисте зобов'язання.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розслідується кримінальне провадження №62024240030000124 від 24.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
28.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
15.05.2025 ухвалою Рівненського міського суду до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без розміру визначення застави до 28.06.2025.
19.06.2025 ухвалою Рівненського апеляційного суду ОСОБА_4 змінено запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт до 28.06.2025.
23.06.2025 постановою керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 28.07.2025.
Таким чином, враховуючи, що надані прокурором докази довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам буде недостатнім, слідчий суддя прийшов до висновку, що слід продовжити строк тримання під домашнім арештом цілодобово відносно ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 липня 2025 року включно.
Окрім цього, продовжуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на строк в межах строку досудового розслідування, обов'язок: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст.ст. ст.ст.131-132, 176-178, 181, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під домашнім арештом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України, в межах строку досудового розслідування до 28 липня 2025 року (включно).
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції в Рівненській області за місцем проживання підозрюваної.
Покласти на підозрюваного у ОСОБА_4 обов'язок: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 28 липня 2025 року.
Ухвалу про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_12