Справа № 564/1557/25
30 червня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №16.07.2024-100003608, шляхом його підписання електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами цього договору відповідач отримав кредит у сумі 7 000 грн., строком на 70 днів, шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку та зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним у розмірі 1.35 % від суми кредиту за кожен день користування, комісію у розмірі 1050 грн. за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості упродовж трьох чергових періодів, неустойку в розмірі 70 грн. за кожен день неналежного виконання зобов'язання.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та перерахувало відповідачу грошові кошти на його картковий рахунок.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 16 415 грн. 00, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати (судовий збір) у розмірі 2 422, 40 грн., пов'язані з розглядом даної справи.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримала, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак правом на подання відзиву на позов відповідач не скористалася.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 16.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №16.04.2024-100003608 шляхом підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом заявки, що є невід'ємною частиною цього договору, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію за користування ним.
Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту: 7000,00 грн.; строк на який надається кредит: 70 днів з дня його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 24.06.2024; процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту та дорівнює 1050 грн, неустойка 70 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів становить 492.75% річних.
Разом з тим в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який підписаний електронним цифровим підписом відповідача та який містить 7 розділів, в яких зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі аспекти.
Так, в розділі 4 паспорту споживчого кредиту зазначена інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а в розділі 6 Додаткової інформації паспорту споживчого кредиту зазначені відомості щодо процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору, обговорена процентна ставка за користування кредитом, комісія та процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-2886.
Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи квитанції, сформованої через систему платежів «Liqpay» про перерахунок коштів позивачем 16.04.2024 о 19:17 перераховано відповідачу 7000 грн. на його платіжну картку (4149-49XX-XXXX-2886), що свідчить про виконання позивачем своїх обов'язків відповідно до кредитного договору.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, y зв'язку з чим, станом на 10.04.2025 року (дата складання позовної заяви), у нього утворилась заборгованість.
Так, з довідки-розрахунку про стан заборгованості судом встановлено, що за кредитним договором №16.04.2024-100003608 від 16.04.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 16 415,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 000,00 грн., по процентам в розмірі 6 615,00 грн., по комісії в розмірі 1 050,00 грн. та по неустойці в розмірі 1750,00 грн., чим порушуються права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідачем не доведено того, що кредитних коштів він не отримав, як і того, що зобов'язання за вказаним кредитним договором ним виконане належним чином.
Разом з тим із кредитного договору вбачається, що позичальник ОСОБА_1 зобов'язався сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 15% від суми кредиту, що дорівнює 1050,00 грн. Комісія сплачується 1 платежем кожного чергового періоду у розмірі 1050,00 грн. (п.10, 11 заявки кредитного договору).
Однак, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Крім того, доказів надання кредитодавцем позичальнику додаткових послуг, їх переліку матеріали справи не містять, як і детального розрахунку комісій, нарахованих позивачем. У довідці - розрахунку суму комісії вказано 1050,00 грн. комісія.
Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача комісії за вказаним кредитним договором в сумі 1 050,00 грн., оскільки такі умови договору суперечать ст.ст.11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними в силу закону.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено правову позицію відповідно до якої, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано неустойку в розмірі 1750 грн. 00 коп., яка, на переконання суду, не підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.
За умовами п. 7.6 пропозиції на укладення кредитного договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
У разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору (п 9.1 пропозиції).
Відповідно до п.13 Заявки та Відповіді, за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання нараховується неустойка у розмірі 70 грн.
Згідно ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №320/8618/15-ц).
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.
Суд констатує, що на кредитний договір №16.04.2024-100003608 від 16.04.2024 р. поширюється дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відповідно нарахування ТОВ «Споживчий центр» неустойки згідно пункту 7.6 Кредитного договору та Заявки у сумі 1750 грн. є безпідставним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №16.04.2024-1000003608 від 16.04.2024 в розмірі 13 615,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 6 615,00 грн. - заборгованість по процентах.
Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені ст. ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2010,59 грн. (2 422,40 х 83%), що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 158, 211, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 615, 626, 628, 629, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/ р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 16.04.2024-100003608 від 16.04.2024 у розмірі 13 615 (тринадцять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 00 коп.;
У стягненні платежів за комісією та неустойкою відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/ р НОМЕР_2 ) понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 2010,59 ( дві тисячі десять) грн. 59 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, Київ, Київ), код за ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач:
ОСОБА_1 , (житель АДРЕСА_2 ).
Повне рішення складено
30 червня 2025 року.
СуддяЛ. А. Грипіч