Справа № 545/4861/24
Провадження № 2/545/302/25
01.07.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Путрі О.Г
при секретарі - Литвинову В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що вони з відповідачем проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Від даних шлюбних відносин, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сторін народився син - ОСОБА_3 . З 2022 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Малолітній син ОСОБА_3 проживає з позивачем, перебуває на її повному утриманні. Вказала, що відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, прохала стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 10 000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 09.12.2024 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено судове засідання з викликом сторін.
25.12.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Джумелі Н.Г. надійшов відзив на позов, в якому остання, прохала позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі - 2500 грн. щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Обгрунтовувала це тим, що на даний час відповідач офіційно не працює, його доходи мають нестабільно мінливий характер, є не постійними та фіксованими, оскільки він займається наданням транспортних послуг, вирощуванням та реалізацією домашньої птиці, частину доходу одержує в натурі. Крім того, вказала, що на утриманні відповідача перебувають його батьки, які є пенсіонерами та отримують невеликий розмір пенсії, батько відповідача - ОСОБА_5 отримує пенсію в розмірі 3788,05 грн., та часто хворіє, мати відповідача - ОСОБА_6 отримує пенсію в розмірі 2361 грн., є інвалідом 3 групи, має хвороби хребта.
17.02.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Посилалася на те, що у відзиві представник відповідача вказала, що відповідач все ж таки працює, однак його доходи не фіксуються податковою інспекцією. Таким чином не може бути належним доказом повідомлення відповідача, що доходи незначні, оскільки доказів відповідачем не надано та зазначила, що батьки відповідача мають доходи від торгівлі та мають пенсійне забезпечення, за станом здоров?я працюючі особи. Крім того, вказала, що відповідач взагалі не приймає жодної участі в утриманні сина, на даний час позивач самостійно несе усі витрати по утриманню сина ОСОБА_3 , сплачує по 1200 грн. на місяць за харчування в школі, 500 грн. на місяць витрачає на придбання шкільних підручників, канцелярських товарів, 3000 грн. витрачає на домашнє харчування на місяць, на розваги - 1600 грн., на одяг та взуття - 1000 грн., на засоби особистої гігієни - 600 грн., ліки - 5000 грн. на рік, поїздка на відпочинок на море - 18 000 грн. на рік, витрати на оздоровлення сина взимку - 8000 грн. на рік, витрати на всебічний розвиток - 6000 грн. на рік, відвідування спортивних гуртків - 1500 грн. на місяць, навчання англійської мови - 1600 грн. на місяць, за оренду житла позивач сплачує кошти в розмірі 7 000 грн. та 2000 грн. на комунальні послуги. Вказала, що дитині потрібна матеріальна допомога з батьківського боку, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач уточнила позовну заяву в частині способу стягнення аліментів з відповідача, прохала стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в підтвердження чого, надала суду письмову заяву.
Представник позивача - адвокат Листопад Н.А. підтримала заяву позивача, прохала її задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, не заперечував щодо стягнення з нього на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Представник відповідача - адвокат Джумеля Н.Г. підтримала позицію відповідача.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено,що сторони по справі перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від даних відносин у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про народження від 16.12.2017 року його батьками вказано, матір - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 (а.с.10).
Згідно довідки про фактичне проживання особи без реєстрації, виданої виконавчим комітетом Подільської районної у м.Полтаві ради від 27.11.2024 року, малолітній ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір?ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації з 28.09.2022 року. (а.с.41,42).
Відповідно до ст.ст. 141, 155, 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
Статтями 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов'язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров'я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя.
Норми цієї Конвенції, відповідно до ст.9 Конституції України 1996 р., діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
Відповідно до ст. ст.180-181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі недосягнення згоди між батьками щодо їх участі у витратах на утримання дитини, суд своїм рішенням визначає розмір аліментів на утримання дитини.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що обов'язок по утриманню дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при цьому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Достатність рівня забезпечення дитини оцінюється виходячи з участі в цьому обох батьків, частка яких є рівноцінною.
Згідно положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК.
Тому суд, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дитини , стан здоров'я , матеріальний , сімейний стан відповідача, визнання ним позову, вважає, що ОСОБА_2 в змозі надавати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітків (доходів) .
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат , пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо ). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.
В підтвердження понесених позивачем витрат на правничу правову допомогу при розгляді даної справи долучено договір про надання правової допомоги від 09.12.2024 року, укладений між адвокатом Листопад Н.А. та позивачем ОСОБА_7 від 09.12.2024 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги, згідно якого адвокатом Листопад Н.А. надано послуги позивачу ОСОБА_1 на загальну суму 10 000 грн., квитанцію про отримання гонорару. (а.с.148-154).
Представник відповідача - адвокат Джумеля Н.Г. подала до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, прохала відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу на користь позивача в розмірі 10 000 грн.
Крім того, представником відповідача було подано клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу з позивача на користь відповідача в розмірі 6 000 грн. Долучила до вказаного клопотання ордер на надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги від 16.12.2024 року (а.с.121-126).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Тому суд, враховуючи що позов задоволено в повному обсязі, клопотання відповідача про зменшення розміру правничої допомоги, обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, її складність, обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, то судовий збір, у розмірі 1 211 грн. 20 коп., підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, тому вимога відповідача про стягнення з позивача на його користь судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12,13,141,259, 263-265, 352 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи із 15.11.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Рішення в частині стягнення аліментів на дитину підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.Г.Путря