Дата документу 27.06.2025Справа № 554/5263/25
Провадження № 2/554/3077/2025
27 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому прохала стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що вони з відповідачем перебували у шлюбі, який рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 травня 2023 року розірвано. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка наразі проживає разом з позивачкою. Позивачка вказує, що відповідач не надає зароблені кошти на потреби дитини, а тому у ОСОБА_3 є підстави вважати, що боржник і в подальшому в добровільному порядку буде ухилятися від матеріального утримання доньки, тобто платити аліменти, тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2025 року відкрито провадження у справі.
24 червня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення по справі, у яких останній вказав, що викладені в позовній заяві обставини , а саме те, що він не надає зароблені кошти на потреби дитини, є не правдивими. ОСОБА_2 стверджує, що з моменту народження дитини від добровільно та систематично надавав матеріальне утримання донці, шляхом щомісячних переказів на рахунок матері. Відповідач зазначає, що розмір наданих ним коштів перевищував мінімальний, передбачений законодавством, що підтверджується платіжними документами, які надав до пояснень. Відповідач вказує, що з моменту, як вони з позивачкою припинили спільне життя, він постійно сплачує на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі, близько 10 000 грн. Відповідач вважає, що права позивачки та його дитини ОСОБА_4 з його боку не порушені, а тому не підлягають судового захисту. Дані пояснення просив врахувати при винесенні судового рішення (а.с.32-125).
Від позивача ОСОБА_3 до суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 27).
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував. Однак заперечував проти обґрунтування позовних вимог, пояснив, що матеріальну допомогу на утримання дитини надає добровільно, тому викладені в позовній заяві обставини є не правдивими .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 07.08.2010 року перебували в шлюбі , який розірвано рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 травня 2025 року (справа № 554/2148/23), яке набрало законної сили 14.06.2023 р. (а.с.9)
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області від 12 серпня 2015 року, актовий запис № 910 (а.с.10).
Судом встановлено, що дитина проживає разом з позивачем, відповідач не заперечує проти надання матеріальної допомоги на утримання дитини.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно положень частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідач є особою працездатного віку, відомості про перебування на утриманні інших осіб відсутні, не заперечує проти утримання доньки, так як зобов'язаний це робити відповідно до ст. 180 СК України..
Таким чином, суд відповідно до вищенаведених вимог закону, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище відповідача та дитини, прийшов до висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.
Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 142, 206, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10 квітня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 01 липня 2025 року.
Суддя Л.І. Савченко