Справа № 948/497/25
Номер провадження 4-с/948/2/25
01.07.2025 Машівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю: секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
16.06.2025 до Машівського районного суду Полтавської області від представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , надійшла зазначена скарга, у якій представник просить: 1) визнати бездіяльність старшого державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Філінської Я.О. при виконанні виконавчого листа № 540/1061/15-ц, виданого 10.11.2015 Машівським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2015 і до досягнення повноліття дітьми протиправною; 2) визнати протиправними дії старшого державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Філінської Я.О. щодо нарахування заборгованості в сумі 397 163,57 грн на підставі виконавчого листа № 540/1061/15-ц, виданого 10.11.2015 Машівським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2015 і до досягнення повноліття дітьми; 3) скасувати розрахунок заборгованості від 02.06.2025 згідно виконавчого листа №540/1061/15-ц; 4) скасувати постанову старшого державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Філінської Я.О. від 02.06.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 39 384,02 грн.
Скарга мотивована тим, що 10.11.2015 року Машівським районним судом Полтавської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку починаючи з 01.10.2015 року і до досягнення повноліття дітьми. 16.05.2019 року вказаний виконавчий лист пред'явлений до Машівського РВ ДВС ГУЮ у Полтавській області, для виконання та цієї ж дати було відкрито виконавче провадження.
У період часу, з травня 2019 року по 2020 рік проводились відрахування із заробітної плати та допомоги по безробіттю. Після 2020 року грошові кошти в рахунок сплати аліментів передавалися безпосередньо стягувачу ОСОБА_2 та всі питання вирішувалися без залучення виконавчої служби.
За вказані роки ОСОБА_2 до виконавчої служби з заявами з приводу несплати боржником аліментів чи скаргами на бездіяльність виконавчої служби щодо не стягнення грошових коштів не зверталася, оскільки відсутні претензії у неї до боржника по сплаті в частині сплати аліментів.
Також у скарзі повідомлено, що у 2022 році боржник був мобілізований до Збройних сил України та оскільки він перебував у зоні бойових дій ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 доступ до Приват 24 та прохання перераховувати кошти ОСОБА_2 .
Представнику скаржника за інформацією з Машівського ВДВС та Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України стало відомо, що відсутнє виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.
В подальшому, 06.05.2025 року мамі ОСОБА_1 працівники пошти передали поштовий конверт від виконавчої служби, де вказано про необхідність боржнику з'явитися з питань примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Після з'ясування обставин виклику стало відомо, що після ліквідації Машівського ВДВС у 2023 році до Карлівського ВДВС було передано виконавче провадження з приводу стягнення аліментів і боржника викликають з приводу стягнення заборгованості.
08.05.2025 року стягувачка не маючи претензій до боржника та за відсутності заборгованості по аліментах написала заяву про повернення виконавчого листа.
У подальшому, 03.06.2025 року у мобільний застосунок Приватбанк та Райффайзенбанк скаржнику було направлено повідомлення про блокування рахунків через накладення арешту та цієї ж дати скаржник дізнався через застосунок «Дія» про те, що державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів, що належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 39 453,02 грн у виконавчому провадженні №78261068 та постанову у ВП №78261066 у про арешт коштів у розмірі 369 грн, які 04.06.2025 року об'єднані у зведене виконавче провадження за № 78274932.
Станом на 01.06.2025 року державним виконавцем нараховано борг в сумі 397 163,57 грн та представник скаржника вважає, що нарахування такої суми боргу зумовлено саме з вини працівників органів державної виконавчої служби, оскільки по-перше, у Машівському ВДВС було повідомлено про відсутність виконавчого провадження. По-друге, після передачі виконавчого листа з Машівського до Карлівського ДВС державним виконавцем не було вжито жодних дій щодо виконання виконавчого листа, зокрема направлення викликів, запитів тощо, протягом 2 років не здійснював перевірку виконання боржником рішення. Також жодних направлень розрахунків чи викликів пов'язаних з невиконанням рішення суду боржником ОСОБА_1 від Карлівського ДВС не направлялося. З 2023 року перший виклик був направлений боржнику і отриманий 06.05.2025 року, після чого виконавчий лист був повернений стягувачу. При цьому, при стягненні виконавчого збору працівниками виконавчої служби направляються і виклики і постанови і накладаються арешти, чого не робилося при стягненні аліментів. По-третє, при зверненні стягувача до державного виконавця Філінської Я.О. остання повідомила про відсутність заборгованості та будь-яких претензій до боржника. При цьому не було стягувачці роз'яснено право написати заяву про відсутність заборгованості, а лише повідомили про можливість написання заяви про повернення виконавчого листа та при закінченні виконавчого провадження не було враховано пояснення стягувача щодо відсутності заборгованості, а було нараховано неіснуючу суму заборгованості у сумі 397 163,57 грн., який вважає таким, що підлягає скасуванню.
Представник скаржника також повідомила, що про наявність нарахованої заборгованості боржник дізнався вже після закінчення виконавчого провадження, коли на його рахунки було накладено арешт, через примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору.
На підставі неправомірного розрахунку заборгованості вищевказаним державним виконавцем в межах виконавчого провадження про стягнення аліментів було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 39 384,02 грн, яку вважає неправомірною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки підстави її скасування пов'язані саме з неправомірністю дій державного виконавця при здійсненні виконання виконавчого листа (а.с.1-3).
25.06.2025 року від начальника Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чугуй В. надійшли письмові пояснення у яких вона просить у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі зважаючи на таке.
Щодо нарахування виконавчого збору зазначила, що постанова про стягнення виконавчого збору від 02.06.2025 року у ВП №59135237 з примусового виконання виконавчого листа №540/1061/15-ц від 10.11.2015 року прийнята за наслідками погашення боргу по аліментах боржником (скаржником), яка прийнята відповідно до ст.ст.3,27,40 Закону України «Про виконавче провадження» та обумовлена тим, що за даним виконавчим документом про стягнення аліментів була заборгованість з їх сплати, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців, державним виконавцем нараховано виконавчий збір зі сплати заборгованості зі сплати аліментів у розмір 10 % залежно від розміру простроченого щомісячного платежу.
Також зауважила, що доводи скаржника про те, що заборгованість крім самостійно здійсненого державним виконавцем нічим не підтверджується є необґрунтованими та безпідставними, оскільки до матеріалів справи додано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 02.06.2025 року за період з жовтня 2015 року по червень 2025 року, згідно якого сукупний розмір заборгованості станом на 01.06.2025 року складає 397 163,57 грн, а тому розмір нарахованого виконавчого збору у ВП №59135237 становить 39 626,37 грн, тобто 10 % від суми 397 163,57 грн, що підлягає примусовому стягненню.
У даних поясненнях також зазначено, що розписка стягувача підтверджує, що заборгованість зі сплати аліментів погашена у повному обсязі, а тому на виконання вимог ч.4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем правомірно 02.06.2025 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору, а тому відсутні підстави для її скасування та як наслідок відсутні підстави для визнання протиправними дій державного виконавця щодо її винесення.
За вказаних обставин та посилаючись на норми законодавства вважає, що наведені скаржником обґрунтування протиправності оспорюваної постанови спростовуються матеріалами справи, а фактичне непогодження його з цією постановою не може безумовно свідчити про її протиправність.
Щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів зазначено, що державним виконавцем неодноразово зобов'язувалося боржника надати достовірні відомості про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування, а також про зміну місця роботи, що підтверджується відповідними викликами, але боржником жодні дії про надання відповідної інформації не вчинялися.
За вказаних обставин, вважають, що нарахування заборгованості зі сплати аліментів здійснювалося згідно вимог законодавств із врахуванням всіх копій квитанцій, які маються у матеріалах виконавчого провадження та надані скаржником (а.с.32-35).
В заяві від 30.06.2025 представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надала додаткові пояснення та зазначила, що виконавчий збір нараховується за примусове виконання та за наявності заборгованості по аліментах, натомість з боку суб'єкта оскарження не було здійснено примусове виконання, виконання рішення суду було зведено лише до направлення запитів протягом 2023 року, а потім уже 25.04.2025. Відповіді з податкової служби про дохід боржника державним виконавцем були проігноровані та така свідома бездіяльність виконавця призвела до штучного наростання боргу. Натомість ОСОБА_1 сплачував аліменти добровільно, про необхідність повідомляти ДВС щодо такої сплати обізнаний не був, саме відсутність щомісячного контролю з боку ДВС зумовило настання таких наслідків. Заборгованість зі сплати аліментів відсутня у зв'язку з добровільною сплатою аліментів боржником, про що повідомляє стягувач Старший державний виконавець Карлівського ВДВС Філінська Я.О. не пояснила стягувачу, що вона може написати розписку про сплату аліментів боржником та внаслідок цього при обчислення заборгованості в автоматизованій системі не було враховано заяву стягувача про відсутність заборгованості. Також представник висловлює припущення що державний виконавець діяла у власних інтересах та свідомо затягувала виконання рішення суду з метою отримати винагороду у розмірі 25 відсотків суми стягнутого нею виконавчого збору. На даний час ОСОБА_1 знаходиться у Збройних силах України, відряджений до Донецької області і своєчасне отримання заробітної плати життєво необхідне для безпечного його перебування на службі та виконання поставлених завдань, оскільки в більшій мірі потреби військовослужбовця закриваються із власних зарплат (а.с.96,97).
У заяві від 01.07.2025 заінтересована особа ОСОБА_2 з вимогами скарги погоджується та підтверджує, що дійсно претензій до ОСОБА_1 щодо сплати аліментів не має, заборгованість відсутня, про що вона повідомила державного виконавця 08.05.2025 року. Проте їй не запропонували написати заяву щодо заборгованості, а лише роз'яснили право на повернення виконавчого листа. 05.06.2025 їй видали виконавчий лист, в якому наявна відмітка про відсутність заборгованості, тоді як у матеріалах виконавчого провадження був розрахунок заборгованості також на 02.06.2025 року. Під час отримання виконавчого листа вона усно скаржилася на дії державного виконавця, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було заблоковано рахунки і вона, як дружина останнього, також постраждала, оскільки не могла користуватися його коштами (а.с.107).
У письмових поясненнях ОСОБА_2 повідомляє про відсутність претензій до ОСОБА_1 щодо сплати коштів на утримання дітей та про те, що з травня 2019 по 2020 проводилися відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 , а після цього останній працював неофіційно та продовжував брати участь в утриманні дітей, передаючи кошти. Оскільки після розірвання шлюбу вони перебували в нормальних стосунках, жодних розписок та квитанцій не писали та не збирали. Машівський ВДВС ні її ні ОСОБА_1 не викликали, документів не присилали, про те, що виконавчий лист перебуває у виконавчій службі, вона забула та лише у травні 2025 року дізналася, що виконавчий лист перебуває у Карлівському ВДВс, проте викликів та повідомлень зі вказаної виконавчої служби не отримувала (а.с.115).
У судове засідання скаржник та його представник не з'явилися, представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи без її участі та скаргу підтримала в повному обсязі (а.с.96).
Заінтересована особа ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі та скаргу просила задовольнити (а.с.107).
Начальник Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Чугуй В. подала клопотання про розгляд справи без участі представника ВДВС (а.с.31 а).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників.
Суд, з'ясувавши правову позицію учасників справи, перевіривши матеріали скарги, дійшов такого висновку.
Так, 10 листопада 2015 року Машівським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист №540/1061/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 01.10.2015 року і до досягнення повноліття дітьми, в якому 02.06.2025 року державним виконавцем зроблена відмітка старшим державним виконавцем Філінською Я. про те, що заборгованість відсутня (а.с.10).
16.05.2019 року стягувача ОСОБА_2 звернулася до Машівського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №540/1061/15-ц (а.с.15).
16.05.2019 року державним виконавцем Машівського РВ ДВС ГУЮ у Полтавській області Карпенко А.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №59135237 (а.с.39).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів заборгованість станом на 01.05.2019 року становила 127 278,09 грн (а.с.41).
23.05.2019 року у виконавчому провадженні №59135237 державним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.43,44).
23.05.2019 року державним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 було направлено виклик, в якому зобов'язано останнього з'явитися до виконавця 31.05.2019 року на 14 год. 00 хв. щодо сплатити боргу за вищевказаним виконавчим документом або надати підтверджуючий документ про сплату (а.с.46).
Згідно з розрахунком заборгованості у ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 01.06.2019 року заборгованість становила 106 464,31 грн (а.с.53,54).
13.06.2019 та 20.01.2020 року у виконавчому провадженні №59135237 державним виконавцем були також винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.56,63,64).
У подальшому державним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 було направлено виклик, в якому зобов'язано останнього з'явитися до виконавця 08.08.2025 року на 10 год. 00 хв. щодо сплати боргу за виконавчим документом про стягнення з нього аліментів або надання відповідних документів про сплату (а.с.16,80).
02.06.2025 року старшим державним виконавцем Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вілінською Я.О. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі заяви стягувачки від 08.05.2025 року про повернення виконавчого листа, яка претензій щодо сплати аліментів не має (а.с.81,85).
Стягувачка надала до заяви від 08.05.2025 квитанції про сплату ОСОБА_1 коштів в рахунок аліментів (а.с.116-121).
Згідно з розрахунком заборгованості старшого державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Філінської Я.О. станом на 01.06.2025 року заборгованість по сплаті ОСОБА_1 аліментів складає 397 163,57 грн (а.с.11,12,82,83).
За розрахунком нарахованого виконавчого збору у виконавчому провадженні №59135237 вбачається, що сукупний розмір нарахованого виконавчого збору за період з 15.05.2019 року по травень 2025 року складає 39 384,02 грн та 02.06.2025 року було винесено постанову про стягнення цієї суми виконавчого збору (а.с.84,87).
Постановою від 02.06.2025 року державним виконавцем визначено мінімальну суму витрат виконавчого провадження №59135237 в сумі 231,00 грн (а.с.86).
03.06.2025 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника відповідно до якої вирішено накласти арешт на грошові кошти/елекронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 39 453,02 грн (а.с.13,14).
За довідкою, виданою начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , скаржник ОСОБА_1 07.03.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні сили України під час мобілізації та направлений до ВЧ НОМЕР_1 (а.с.8).
Згідно зі ст.451ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 та пп. 1,5 ч.2 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За нормами чч.1,2,4 ст.27 вищевказаного закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
За нормами п.1 ч.5 ст.27 Закону виконавчий збір не стягується, зокрема за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот).
Відповідно до чч.1,4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що стягувач ОСОБА_2 , 08.05.2025 відкликавши виконавчий лист по стягненню аліментів у зв'язку з відсутністю заборгованості по сплаті аліментів, здійснила своє волевиявлення по закриттю виконавчого провадження, натомість державним виконавцем 02.06.2025 нараховано заборгованість по сплаті аліментів та винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 39 384,02 грн.
Отже, суд доходить висновку, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів по виконавчому провадженню виконавчого листа № 540/1061/15-ц, виданого 10.11.2015 Машівським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2015 і до досягнення повноліття дітьми, з огляду на відсутність заборгованості зі сплати аліментів за повідомленням стягувача,складено протиправно, суд уважає, що постанови про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 39 384,02 грн. також винесено без достатніх правових підстав, а саме без встановлення заборгованості з урахуванням сплачених платежів ОСОБА_1 , у зв'язку з чим скарга в цій частині підлягає задоволенню.
У той же час, суд уважає що відсутні підстави для задоволення вимоги про визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця при виконанні виконавчого листа № 540/1061/15-ц, з огляду на установлені судом обставини щодо відсутності заборгованості за вказаним виконавчим листом.
Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, -
скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Філінської Я.О. щодо нарахування 02.06.2025 року заборгованості в сумі 397 163,57 грн на підставі виконавчого листа №540/1061/15-ц, виданого 10.11.2015 Машівським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2015 і до досягнення повноліття дітьми.
Розрахунок заборгованості від 02.06.2025 згідно виконавчого листа виданого 10.11.2015 року Машівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2015 і до досягнення повноліття дітьми - скасувати.
Постанову старшого державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Філінської Я.О. від 02.06.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 39 384,02 грн. - скасувати.
В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С. М. Косик