02 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/2377/25
Провадження № 22-ц/820/1772/25
Хмельницький апеляційний суд у складі судді Ярмолюка О.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору,
встановив:
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2025 року позов задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення та розмір аліментів, визначених згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 листопада 2012 року в справі №2/2218/5497/12 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ?4 заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили та до повноліття дитини.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1 211 грн 20 коп. судового збору
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, при цьому він не сплатив судовий збір.
ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або зменшення розміру судового збору, який підлягає до сплати, посилаючись на те, що за 2024 рік сума його доходу склала 11 094 грн 13 коп. Крім зазначених доходів та пенсії в розмірі 2 725 грн на місяць він інших коштів за 2024 рік не отримував. Крім того, в 2025 році він поніс значні витрати, пов'язані з лікуванням. У 2025 році він також за станом здоров'я не має можливості повноцінно працювати, тому перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Як передбачено статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви №6778/05, справа «МПП «Голуб» проти України», зазначив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції про захист прав людини (далі - Конвенція), гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Golder v. The United Kingdom", рішення від 21 лютого 1975 року, серія АN 18, статті 13 - 18, пункти 28 - 36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі "Brulla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, пункт 33).
У справі «Креуз проти Польщі» (заява 28249/95, рішення від 19 червня 2001 року) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26 червня 2025 року загальна сума доходу ОСОБА_1 за 2024 рік становить 11 094 грн 13 коп.
У зв'язку з тим, що позов ОСОБА_2 задоволено частково (на 75%), а в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зменшити розмір аліментів до частки заробітку (доходу), тобто половини присуджених аліментів, то останній має сплати судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 681 грн 30 коп. (3028?0,4?75%?150%:2).
Оскільки розмір судового збору, який ОСОБА_1 має сплатити за подання апеляційної скарги, є більшим від 5 відсотків вказаного доходу апелянта (554 грн 71 коп.), то з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, його слід звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 133, 136, 381, 389 ЦПК України,
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя О.І. Ярмолюк