Справа № 462/7007/23 Головуючий у 1 інстанції: Пилип'юк Г. М.
Провадження № 22-ц/811/814/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
02 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Цьони С.Ю.,
за участю: представника апелянта - адвоката Левковича В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Левковича Володимира Володимировича на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 та Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
В вересні 2023 року представник позивача - адвокат Почкіна О. М. подала до Залізничного районного суду м. Львова позовну заяву, в якій просила визнати за позивачем у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 ідеальну частку будинку АДРЕСА_1 загальною площею 78 кв.м., житловою 48,1 кв.м., який складається із трьох житлових кімнат та кухні, до якого відносяться господарські споруди: сарай, позначений в плані під літ. «Б», вбиральня під літ. «В», колодязь під літ. «К», огорожа. Визнати за позивачем у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , права та обов'язки забудовника на майно: двоповерхова прибудова «А-2», розміром 9,67 ?8,84 м., тамбур «a-I» розміром 2,78?3,02 м., надбудованого 2-го поверху «А-2», в яких обладнано коридори пл. 6,5 м.кв., пл. 9,9 м.кв., пл. 9,7 м.кв., пл. 12,8 м.кв, ванну кімнату пл. 3,7 м.кв., вбиральню пл. 1,8 м.кв., комору пл. 4,4 м.кв., житлові кімнати пл. 13,1 м.кв., пл. 13,1 м.кв., пл. 13,1 м.кв., пл. 13,4 м.кв., пл. 14,0 м.кв., пл. 16,0 м.кв, пл. 8,4 м.кв., пл. 19,6 м.кв., кухні пл. 7,7 м.кв., пл. 11,9 м. кв., переобладнано колишню кімнату в кухню пл. 13,1 м.кв.
Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.11.2020 року на випадок своєї смерті склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно на день смерті заповіла своїй онуці ОСОБА_1 . 12.03.2021 року в межах шестимісячного строку передбаченого нормами ст. 1270 ЦК позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. За її заявою 12.03.2021 року було відкрито спадкову справу № 13/2021. Крім того, на час смерті позивач проживала за тією ж адресою, що і померла: АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців у ОСОБА_3 , які б мали право на обов'язкову частку у спадщині немає, а тому позивач є такою, що прийняла спадщину від своєї бабусі за заповітом. ОСОБА_3 на праві приватної власності належала частка житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою львівською державною нотаріальною конторою 10.08.1989 року за реєстровим номером 7246 спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з дерев'яного житлового будинку з всіма господарськими будівлями та складається в цілому з трьох житлових кімнат жилою площею 48,1 кв.м. і однієї кухні, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . До будинку відносяться дерев'яний сарай «Б», цегляна вбиральня «В», бетонний колодязь «К», огорожа, без визначення загальної площі житлового будинку. За життя в 2000 році ОСОБА_3 здійснила самочинне будівництво за адресою АДРЕСА_1 , а саме: будівництво двоповерхової прибудови «А'-2» розміром 9,67 на 6,84м.; тамбура «а'-І» розміром 2,78 на 3,02 м; надбудови другого поверху «А''-І», в яких обладнано: коридори пл. 6,5 кв.м., пл. 9,9 кв.м., пл. 9,7 кв.м. та пл. 12,8 кв.м; ванну пл. 3,7 кв.; вбиральню пл. 1,8 кв.м; комору пл. 4,4 кв.м.; житлові кімнати пл. 13,1 кв.м, пл. 13,1 кв.м., пл. 13,1 кв.м., пл. 13,4 кв.м., пл. 14 кв.м., пл. 16,0 кв.м., пл. 8,4 кв.м., пл. 19,6 кв.м.; кухні пл. 7,7 кв.м., пл. 11,9 кв.м. та переобладнано колишню кімнату в кухню пл. 10,1 кв.м. Однак, ОСОБА_3 не оформила належним чином право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за життя: не вчинила всіх необхідних дій для введення його в експлуатацію та реєстрації за собою право власності на нього у передбаченому законом порядку. Тобто воно юридично не набуло статусу завершеного. ОСОБА_3 надано дозвіл на експлуатацію вказаних вище самовільно побудованих приміщень та зобов'язано ввести самовільне будівництво в експлуатацію у встановленому порядку. ОСОБА_3 за життя вживала заходів для ввела збудованого/ надбудованого/прибудованого майна в експлуатацію та реєстрації за собою право власності на нього у передбаченому законом порядку, хоч і не закінчила їх. Відповідно до архівного витягу від 18.11.2020 року з рішення виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих № 1354 від 23.12.1958 року за землекористувачами будинку АДРЕСА_1 залишено в користуванні земельну ділянку площею 1651 кв.м. Отже, ОСОБА_3 на законних підставах володіла добудованими приміщеннями, розпочала процедуру їх оформлення, однак з невідомих причин її не завершила. 16.06.2021 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Чорній І. О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначене майно однак 16.06.2021 року отримала відмову, оскільки в матеріалах спадкової справи наявні розбіжності, в зв'язку з чим не вбачається можливість встановити склад спадкового майна. Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак оформити свої спадкові права не може. Житловий будинок по АДРЕСА_1 до переобладнання складався із 3 житлових кімнат та кухні, загальна площа будинку була 78 кв.м., житлова - 48,1 кв.м. Відповідно технічного паспорту від 28.06.1988 року, в тому числі до експлікації внутрішньої площі до житлового будинку, житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 1988 року складався: на першому поверсі із однієї кухні, 3 житлових кімнат та двох тамбурів, площа по першому поверсі 78,0 кв.м.; мезонін з двох житлових кімнат, коридору та кухні, загальною площею 47.1 кв.м.; підвал площею 64.,7 кв.м. При цьому самовільно побудовано було мезонін, а підвал в загальну площу будинку не входив. Відтак будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, складався із трьох житлових кімнат та однієї кухні, загальна площа його була 78 кв.м., житлова - 48,1 кв.м, до будинку відносилися дерев'яний сарай «Б», цегляна вбиральня «В», бетонний колодязь «К», огорожа. З врахуванням вказаної вище добудови та надбудови, житловий будинок АДРЕСА_1 станом на поточну дату має загальну площу 251,4 кв.м. (до загальної площі не включено підвал площею 64,7 кв.м. так як рахується за технічними характеристиками погрібом). На даний час будівництво є завершеним ще в 2000 році, однак не прийняте в експлуатацію. Оскільки замовником (забудовником) є спадкодавець, позивач не може подати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та отримати документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно. З огляду на зазначене, до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входить 1/2 ідеальна частка житлового будинку АДРЕСА_1 , зареєстроване право власності на яке мала остання, а також права і обов'язки забудовника зазначеного будівництва, права на яке не зареєстровані. Однак в зв'язку з тим, що в позасудовому порядку визначити склад нерухомого майна є неможливим, оформлення спадкових прав позивача підлягає судовому захисту.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 та Залізнична районна адміністрація про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Левкович Володимир Володимирович, подавши апеляційну скаргу.
Вважає, що рішення Залізничного районного суду м. Львова ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Судом не з'ясовано такі важливі обставини, що, зокрема: 26.01.2001 Львівське бюро технічної інвентаризації виготовило технічний паспорт на жилий будинок індивідуального житлового фонду на вул. Сполучній № 7 у м. Львові за інвентарним № 1049 та реєстровим № 3613, 07.08.05.2001 отримано висновок міжвідомчої комісії про можливість експлуатувати житлову прибудову, 14.06.2001 Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження за № 567 «Про погодження висновку міжвідомчої комісії гр. ОСОБА_4 .
Пунктом 1 розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 14.06.2001 № 567 «Про погодження висновку міжвідомчої комісії гр. ОСОБА_3 » затверджено висновок міжвідомчої комісії - витяг з протоколу № 16 від 08.05.2001, § 13, а згідно з пунктами 2 та 3 цього розпорядження ОСОБА_3 надано дозвіл на експлуатацію вищезгаданих самовільно побудованих приміщень та зобов'язано здати самовільне будівництво в експлуатацію у встановленому порядку.
Водночас спірний незакінчений будівництвом житловий будинок будувався на земельній ділянці, відведеній для цієї мети на підставі належних дозвільних документів. Так, згідно з архівним витягом від 18.11.2020 з рішення виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих № 1354 від 23.12.1958 за землекористувачами будинку АДРЕСА_1 залишено в користуванні земельну ділянку площею 1651 кв. м.
Посилається на п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», де вказано, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.
Просить скасувати рішення суду та хвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта - адвоката Левковича В.В., перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою львівською державною нотаріальною конторою 10.08.1989 року за реєстровим № 7246, спадкоємцями в рівних частинах кожна є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з житлового будинку, який в цілому складається з дерев'яного жилого будинку з всіма господарськими будівлями, та складається з трьох кімнат, житловою площею - 48,1 кв.м, та однієї кухні. До житлового будинку відносяться дерев'яний сарай - літ. «Б»; цегляна вбиральня - літ. «В»; бетонний колодязь - літ. «К», огорожа /а.с. 9/.
Відповідно до технічного паспорту від 28.06.1988 року на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальна площа будинку 114,1 кв. м, загальна 73.3 кв. м. /а. с. 21-24/.
Згідно довідки Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 19.04.2023 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за: ОСОБА_3 - 1/2 частина та ОСОБА_5 - 1/2 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою Львівською держконторою 10.08.1989 року за реєстровим номером 7246. Житловий будинок складається з десяти житлових кімнат та двох кухонь загальною площею - 251,4 кв.м., житловою площею - 148,7 кв.м. По технічних характеристиках приміщення площею 1/64.7 кв.м. рахується. погрібом, тому в загальну площу будинку не включається. Зміна загальної площі з 78,0 кв.м. на 251,4 кв.м., житлової з 48.1 кв.м. на 148,7 кв.м. відбулась за рахунок житлової надбудови другого поверху, житлової прибудови літ. «А'-2», тамбура літ. «а'-1», житлової кімнати 2-1/10.1 кв.м. переобладнаної в кухню, які були проведені на підставі розпорядження Залізничної районної адміністрації від 14.06.2001 року № 567. До проведення переобладнання будинок складався з трьох житлових кімнат та кухні, загальною площею 78,0 кв.м., житловою 48,1 кв.м. На земельній ділянці знаходяться: житловий будинок літ. «A-2» з погрібом «п», тамбур літ. «а-1», житлова прибудова літ. «А'-2», тамбур літ. «а'-1», сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В», огорожа № 1, ворота № 2, колодязь «К». Інформація про заборони та обтяження, видачу дублікатів на вищевказаний будинок станом на 29.12.2012 року в матеріалах інвентаризаційної справи відсутня /а.с. 27/.
Згідно технічного паспорта по АДРЕСА_1 складеного 26.01.2001 року житлова площа будинку складає 316,1 кв.м, житлова площа 148,7 кв.м., самовільно збудовано або переобладнено 189,2 кв.м /а.с. 17-20/.
Відповідно до технічного паспорта по АДРЕСА_1 складеного 19.04.2023 року всього площа по будинку 251,4 кв.м, 148,7 житлова площа 148,7 кв.м /а.с. 13-16/.
Як вбачається з інвентаризаційної справи по АДРЕСА_2 , загальна площа будинку 78,0 кв.м, житлова площа 48,1 кв.м. по першому поверху. Згідно актів біжучих змін 26.01.2001 року зареєстровано зміни, а саме А'-2, а'-1, Мз прибудовано прибудову тамбур піднято до 2 поверху самовільно, 13.08.2001 року, знято штамп самовільного будівництва на підставі рішення № 567 від 14.06.2001 року /с. 3, 50, 53 інвентаризаційної справи/.
Розпорядженням «Про погодження висновку міжвідомчої комісії ОСОБА_3 » від 14.06.2001 року № 567, ОСОБА_3 , співвласниці будинку АДРЕСА_1 , надати дозвіл на експлуатацію самовільно прибудованої 2-х поверхової прибудови «А'-2» розміром 9,67 на 6,84м.; тамбура «а'-І» розміром 2,78 на 3,02 м; надбудови другого поверху «А''-І», в яких обладнано: коридори пл. 6,5 кв.м., пл. 9,9 кв.м., пл. 9,7кв.м. та пл. 12,8 кв.м; ванну пл. 3,7 кв.; вбиральню пл. 1,8 кв.м; комору пл. 4,4 кв.м.; житлові кімнати пл. 13,1 кв.м, пл. 13,1 кв.м., пл. 13,1 кв.м., пл. 13,4 кв.м., пл. 14 кв.м., пл. 16,0 кв.м., пл. 8,4 кв.м., пл. 19,6 кв.м.; кухні пл. 7,7 кв.м., пл. 11,9 кв.м. та переобладнано колишню кімнату в кухню пл. 10,1 кв.м. Зобов'язано ОСОБА_3 здати самовільне будівництво в експлуатацію у встановленому порядку. Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки внести зміни в технічну документацію /а.с. 54/.
ОСОБА_3 склала на користь позивача заповіт від 21.11.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І. О /а.с. 10/.
Постановою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріальног округу Чорного І. О про відмову у видачі свідоцтва про права на спадщину від 16.06.2021 року, спадкоємцю ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частки житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв'язку із неможливістю встановити склад спадкового майна, а також з підстав наявності розбіжностей між поданими документами. Як вбачається із такої, 12.03.2021 року ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті її бабусі - ОСОБА_3 . В цій заяві ОСОБА_1 зазначила, що спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , складається з (однієї другої) частки житлового будинку АДРЕСА_1 . 16.06.2021 року вона звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначене майно. З матеріалів спадкової справи встановлено, що (одна друга) частка житлового будинку АДРЕСА_1 (надалі - «житловий будинок»), належала ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою львівською державною нотаріальною конторою 10.08.1989 року за реєстровим № 7246, та зареєстрованого 16.08.1989 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації і записаного в реєстрову книгу № 21 за реєстровим № 3613. На підтвердження цього заявником подано довідку, видану 31.03.2021 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», без зазначення будь-яких технічних характеристик житлового будинку. Відповідно до вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину житловий будинок в цілому складається з трьох кімнат, житловою площею - 48,1 кв.м, та кухні; до житловою будинку відносяться дерев'яний сарай - літ. «Б»; цегляна вбиральня -літ. «В»; бетонний колодязь - літ. «К», огорожа, Відомостей про загальну площу житлового будинку свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Другого львівською державною нотаріальною конторою 10.08.1989 року за реєстровим № 7246, не містить. В справі також міститься копія технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого Львівським бюро технічної інвентаризації 19.02.1987 року, згідно з яким житловий будинок має інші технічні характеристики, а саме будинок складається з п'яти житлових кімнат та двох кухонь, загальна площа будинку - 189,8 кв.м, житлова площа - 73,3 кв.м; до житлового будинку відносяться дерев'яний сарай літ. «Б», цегляна вбиральня - літ. «В»; бетонний колодязь - літ. «К», огорожа - № 1, ворота - № 2. Будь-яких відміток про самовільність та/або законність побудови технічний паспорт не містить. Заявником також не подано нотаріусу документ, який би містив актуальні відомості про технічні характеристики об'єкта нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 . З вищенаведеного вбачається, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності за спадкодавцем на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку АДРЕСА_1 та складається з п'яти житлових кімнат та двох кухонь, загальна площа будинку - 189,8 кв.м, житлова площа - 73,3 кв.м. В матеріалах спадкової справи міститься лише свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Другою львівською державною нотаріальною конторою 10.08.1989 року за реєстровим № 7246, що підтверджує право власності спадкодавця на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку АДРЕСА_1 та складається з трьох кімнат, житловою площею - 48,1 кв.м; та однієї кухні. Таким чином встановлено наявність розбіжностей між документом, що підтверджує право власності на житловий будинок та документом, який містить технічні характеристики на житловий будинок, на 1/2 (одну другу) частку якого ОСОБА_1 просить видати їй свідоцтво про право на спадщину /а.с. 29/.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та таке інше.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами ст. 1217 ЦК України.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
ОСОБА_3 склала на користь позивача заповіт від 21.11.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І. О.
Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , право власності на 1/2 ідеальну частку будинку АДРЕСА_1 загальною площею 78 кв.м, житловою 48,1 кв.м., оскільки станом на день подачі позовної заяви 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 із зазначеною площею не існує, враховуючи самочинне будівництво, яке ОСОБА_3 не здано в експлуатацію у встановленому порядку та не проведено державну реєстрацію.
Проте, колегія суддів вважає, що позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обв'язки забудовника на майно: двоповерхова прибудова «А'-2» розміром 9,67 х8,84 м, тамбур «а-І» розм. 2.78х3,02 м, надбудованого 2-го поверху «А»-2», в яких обладнано коридори пл. 6,5 м.кв., пл. 9,9 м.кв., пл. 9,7 м.кв., пл. 12,8 м.кв, ванну кімнату пл. 3,7 м.кв., вбиральню пл. 1,8 м.кв., комору пл. 4,4 м.кв., житлові кімнати пл. 13,1 м.кв., пл. 13,1 м.кв., пл. 13,1 м.кв., пл. 13,4 м.кв., пл. 14,0 м.кв., пл. 16,0 м.кв, пл. 8,4 м.кв., пл. 19,6 м.кв., кухні пл. 7,7 м.кв., пл. 11,9 м..кв., переобладнано колишню кімнату в кухню пл. 13,1 м.кв., підлягає до задоволення.
Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт; право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.
Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17) та в постанові від 04 травня 2022 року у справі № 372/4235/19 (провадження 61-655св21)
Подібні висновки Верховний Суд зробив також у постановах від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц (провадження № 61-27922св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11 (провадження № 61-13194св18).
Як вбачається з матеріалів справи зміна загальної площі спірного житлового будинку з 78,0 кв.м. на 251,4 кв.м., житлової з 48.1 кв.м. на 148,7 кв.м. відбулась за рахунок житлової надбудови другого поверху, житлової прибудови літ. «А'-2», тамбура літ. «а'-1», житлової кімнати 2-1/10.1 кв.м. переобладнаної в кухню, які були проведені на підставі розпорядження Залізничної районної адміністрації від 14.06.2001 року № 567.
Вказана прибудова була зафіксована (відображена) у технічному паспорті на жилий будинок індивідуального житлового фонду на вул. Сполучній № 7 у м. Львові за інвентарним № 1049 та реєстровим № 3613.
Відповідно до витягу з протоколу № 16 засідання міжвідомчої комісії від 07.08.05.2001 (§ 13) отримано висновок про технічну можливість експлуатувати житлову прибудову.
Пунктом 1 розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 14.06.2001 № 567 «Про погодження висновку міжвідомчої комісії гр. ОСОБА_3 » затверджено висновок міжвідомчої комісії - витяг з протоколу № 16 від 08.05.2001, § 13, а згідно з пунктами 2 та 3 цього розпорядження ОСОБА_3 надано дозвіл на експлуатацію вищезгаданих самовільно побудованих приміщень та зобов'язано здати самовільне будівництво в експлуатацію у встановленому порядку. Водночас спірний незакінчений будівництвом житловий будинок будувався на земельній ділянці, відведеній для цієї мети на підставі належних дозвільних документів. Так, згідно з архівним витягом від 18.11.2020 з рішення виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих № 1354 від 23.12.1958 за землекористувачами будинку АДРЕСА_1 .
Велика Палата ВС неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У разі визнання за ОСОБА_1 прав та обв'язків забудовника, така зможе здати в експлуатацію спірний житловий будинок та реалізувати свої спадкові права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левковича Володимира Володимировича - задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 та Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обв'язки забудовника на майно: двоповерхова прибудова «А'-2» розміром 9,67 х8,84 м, тамбур «а-І» розм. 2.78х3,02 м, надбудованого 2-го поверху «А»-2», в яких обладнано коридори пл. 6,5 м.кв., пл. 9,9 м.кв., пл. 9,7 м.кв., пл. 12,8 м.кв, ванну кімнату пл. 3,7 м.кв., вбиральню пл. 1,8 м.кв., комору пл. 4,4 м.кв., житлові кімнати пл. 13,1 м.кв., пл. 13,1 м.кв., пл. 13,1 м.кв., пл. 13,4 м.кв., пл. 14,0 м.кв., пл. 16,0 м.кв, пл. 8,4 м.кв., пл. 19,6 м.кв., кухні пл. 7,7 м.кв., пл. 11,9 м..кв., переобладнано колишню кімнату в кухню пл. 13,1 м.кв.,
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 02 липня 2025 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.