Справа № 129/2638/24
Провадження №11-кп/801/781/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - ОСОБА_2 (суддя-доповідач),
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024020090000251, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23 квітня 2024 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 08 травня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області, українки, громадянки України, із повною середньою освітою, вдови, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом обставини
Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 08 травня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та покладено на неї обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалено початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
За обставин детально викладених у вироку, судом визнано доведеним, що ОСОБА_7 у період з 25 серпня 20023 до 25 березня 2024 року, під час дії воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою мобільного телефону марки «POCO M5S» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , через мобільний додаток «ОЩАД 24/7», отримала доступ до веб-банкінгу ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливим мотивом, таємно, без відома власника банківського рахунку, здійснила вхід до мобільного додатку «ОЩАД 24/7», а саме: до облікового запису (аккаунта) ОСОБА_10 та з метою заволодіння грошовими коштами виконувала транзакції і здійснювала перерахунок грошових коштів з банківської картки ОСОБА_10 № НОМЕР_3 на власну банківську картку № НОМЕР_4 або на банківську картку належну ОСОБА_11 № НОМЕР_5 , отримавши можливість розпоряджатися указаними грошовими коштами.
Указаними діями ОСОБА_7 завдано потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 250 000 грн.
Дії обвинуваченої ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 просить вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 08 травня 2025 року змінити в частині вирішення долі речових доказів через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Просить у резолютивній частині вироку виключити вказівку про повернення власнику ОСОБА_7 речових доказів: мобільного телефону марки «POCO M5S» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 та мобільного телефону марки «Redmi» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в якому знаходяться сім-картки операторів мобільного зв'язку НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .
Доповнити резолютивну частину вироку вказівкою про конфіскацію у власність держави речових доказів: мобільного телефону марки «POCO M5S» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 та мобільного телефону марки «Redmi» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в якому знаходяться сім-картки операторів мобільного зв'язку НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .
В решті вирок залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
вирішуючи питання щодо речових доказів, суд дійшов помилкового висновку про їх повернення власнику ОСОБА_7 , оскільки такі є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та підлягають конфіскації у власність держави.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник - адвокат ОСОБА_8 не заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З оскаржуваного вироку слідує, що суд розглянув обвинувальний акт відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Доводи апеляційної скарги прокурора в частині істотного порушення вимог кримінального процесуального закону щодо вирішення питання про речові докази апеляційний суд вважає частково обґрунтованими з огляду на таке.
Статтею 374 КПК України встановлено, що у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, крім іншого, суд має зазначити рішення щодо речових доказів і документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, які були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішення законної сили. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використанні як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Установлено, що постановою старшого слідчого слідчого відділення Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_12 від 07 червня 2024 року вилучений 06 червня 2024 року під час обшуку за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_7 мобільний телефон марки «POCO M5S» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 , а також вилучений за місцем проживання ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Redmi» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , з сім-картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Установлено, що обвинувачена ОСОБА_7 здійснювала перерахунок грошових коштів за допомогою мобільного телефону марки «POCO M5S» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 .
Відтак указаний мобільний телефон є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень та підлягає конфіскації у власність держави.
Водночас, апеляційний суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі, доводи апеляційної скарги прокурора в частині неправильного вирішення питання про речовий доказ - мобільний телефон марки «Redmi» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , з сім-картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , який за вироком місцевого суду повернуто власнику ОСОБА_7 .
Наполягаючи на доводах апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що указаний мобільний телефон був використаний обвинуваченою ОСОБА_7 в якості засобу вчинення злочину.
Апеляційний суд не погоджується з указаними доводами прокурора, оскільки засобом, як і знаряддям вчинення злочину є лише ті предмети, які були використані для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
До таких висновків неодноразово доходив Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема у справах № 153/112/20 та № 748/1457/19.
Відповідно до фактичних обставин провадження, обвинувачена ОСОБА_7 не використовувала мобільний телефон марки «Redmi» для виконання об'єктивної сторони злочину.
Отже, доводи апеляційної скарги прокурора у цій частині є необґрунтованими.
Указані істотні порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодило суду прийняти законне, обґрунтоване рішення в частині вирішення долі речових доказів, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 є підставою для зміни вироку при розгляді провадження в суді апеляційної інстанції.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні слід задовольнити частково, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції - змінити в частині вирішення питання про долю речових доказів.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 08 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024020090000251, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України змінити в частині вирішення питання про долю речових доказів.
Речовий доказ, а саме мобільний телефон марки «POCO M5S» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 - конфіскувати у власність держави.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4