Справа № 152/1733/24
Провадження №11-кп/801/759/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинувачених в режимі відеоконференції - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника в режимі відеоконференції - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_10 ,
розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024020150000258, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 жовтня 2024 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шаргород Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, військовослужбовця, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шаргород Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, з повною базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
02 липня 1996 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 140 , 42 КК України в редакції 1960 року до трьох років позбавлення волі у ВТК загального режиму;
20 лютого 1997 року Ленінським районним судом м. Вінниці по ч. 2 ст. 140, ч. 4 ст. 81, ст. 861, ч. ч. 1, 3 ст. 42 КК України до десяти років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму, ухвалою місцевого суду Могилів-Подільського району від 30 жовтня 2011 року дії з ч. 4 ст. 81, 861 КК України (1960 року) перекваліфіковані на ч. 3 ст. 185 КК України в редакції 2001 року, покарання знижено до шести років позбавлення волі;
05 грудня 2002 року Шаргородським районним судом за ч. 3 ст. 185 в редакції 2001 року до трьох років позбавлення волі, звільненого 11 жовтня 2005 року за постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 03 жовтня 2005 року умовно-достроково на два місяці і два дні;
25 грудня 2006 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років;
20 грудня 2021 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк сто шістдесят годин,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання:
за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк двісті годин, перевівши в більш суворий вид покарання на підставі ст. 72 КК України у виді позбавлення волі строком на двадцять п'ять днів;
за ч. 1 ст. 127 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;
за ч. 3 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі строком на дев'ять років;
за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на три роки, перевівши в більш суворий вид покарання на підставі ст. 72 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців;
за ч. 4 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі строком на десять років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на сім років два місяці.
Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання - 05 жовтня 2024 року.
В строк відбування покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 зараховано строк тримання під вартою з 05 жовтня 2024 року по день набрання цим вироком законної сили.
Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Вирішено питання про арешт майна, долю речових доказів та процесуальних витрат.
Цивільні позови ОСОБА_11 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду у сумі 500 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду у сумі 200 000 грн.
За обставин детально викладених у вироку, судом визнано доведеним, що 04 жовтня 2024 року приблизно о 22:00 год ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 прийшли до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_12 , з метою вимагання ОСОБА_7 виконання надуманих боргових зобов'язань за пошкоджений бампер автомобіля ОСОБА_13 .
Підійшовши до території домоволодіння, ОСОБА_8 залишився на території домоволодіння, а ОСОБА_7 умисно, незаконно, всупереч волі власника, маючи прямий умисел на порушення права на недоторканість житла, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що власниця будинку не надавала йому дозволу заходити в житловий будинок, відчинив вхідні двері будинку та таємно проник всередину, де в одній із кімнат на ліжку виявив сестру ОСОБА_14 - ОСОБА_11 , яку розбудив та наказав вийти на сходи, що розташовані поблизу вхідних дверей будинку.
Надалі, перебуваючи на сходах, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на вимагання передачі чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 розпочав вимагати у потерпілої ОСОБА_11 повернення видуманого боргу її брата ОСОБА_14 , за нібито пошкоджений бампер автомобіля, а саме у рішучій формі, неодноразово, пред'явив вимогу, пов'язану з передачею йому грошових коштів у сумі 1 200 гривень. При цьому, попередив, що у разі невиконання його вимог буде застосовувати фізичне насильство відносно неї.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7 , з метою приниження людської гідності ОСОБА_11 , заподіяння сильного фізичного болю та моральних страждань та у подальшому задоволення своїх статевих потреб, наніс удар правою долонею руки в ліву ділянку обличчя останньої, в результаті чого ОСОБА_11 впала зі сходів на металеву тачку, а ОСОБА_7 наніс п'ять ударів ногами по її ногах, три удари правою долонею руки в область обличчя, взяв останню за горло та розпочав душити, погрожуючи вчиненням щодо неї насильницьких дій сексуального характеру.
Надалі, ОСОБА_7 схопив ОСОБА_11 за волосся та силоміць затягнув до підвального приміщення домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де погрожував, словесно ображав нецензурною лайкою, принижуючи останню, тягнув її за волосся, у результаті чого ОСОБА_11 отримала легкі тілесні ушкодження.
Крім того, 04 жовтня 2024 року приблизно о 22:00 год ОСОБА_7 , перебуваючи в указаному підвальному приміщенні за місцем проживання ОСОБА_11 , попередньо застосувавши фізичне та моральне насильство, примушував її розрахуватися за видуманий борг брата, задовольнивши його сексуальні потреби, а саме вчинив насильницькі дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло ОСОБА_11 , з використанням власного статевого органу.
Після цього ОСОБА_7 покликав ОСОБА_15 , який разом із ним перебував на території указаного домоволодіння. У подальшому останній, задовольняючи свої статеві потреби, у присутності ОСОБА_7 вчинив насильницькі дії сексуального характеру, що полягали в оральному проникненні в тіло ОСОБА_11 з використанням власного статевого органу.
Крім того, 04 жовтня 2024 року приблизно о 23:00 год ОСОБА_7 , перебуваючи в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_11 , яка після вчинення щодо неї насильницьких дій боялася продовження фізичного та сексуального насильства з боку останніх, в одній із кімнат підбігла до своєї матері - ОСОБА_12 , розбудила її та повідомила, що повинна повернути вигаданий борг брата, про який заявив ОСОБА_7 .
На указане ОСОБА_12 повідомила, що у неї немає грошових коштів, у зв'язку з чим ОСОБА_7 наніс останній два удари долонею правою руки у ліву ділянку обличчя, в результаті чого ОСОБА_12 отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді синця за лівою вушною раковиною та впала на підлогу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 судом кваліфіковано за:
ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла;
ч. 4 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене в умовах воєнного стану;
ч. 1 ст. 127 КК України, як катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі;
ч. 3 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, вчинене групою осіб;
ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_15 судом кваліфіковано за ч. 3 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, вчинене групою осіб.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить скасувати вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому мінімальну міру покарання за указаними статтями.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
судом першої інстанції не правильно надано оцінку встановленим в судовому засіданні обставинам та дослідженим доказам;
матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 189 КК України;
висновками експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № № 30, 31 не доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 під час розгляду апеляційної скарги поклався на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, указав, що оскаржуваний вирок є законним і обґрунтованим.
Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судове засідання не з'явились, надали суду письмові заяви, згідно яких просили розгляд справи провести у їх відсутність, апеляційної скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок - без змін.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З оскаржуваного вироку слідує, що указані норми закону в частині доведеності вини, кваліфікації дій та призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом дотримані, а висновки належним чином умотивовані.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в частині того, що вирок суду є незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 189 КК України, є безпідставним з огляду на таке.
Відповідно до п. п. 1-2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, або відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Указаних обставин суд апеляційної інстанції не вбачає, водночас винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 125 КК України є доведеною «поза розумним сумнівом», яка слідує зі співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів безпосередньо досліджених місцевим судом.
Зокрема, в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 дав показання, що 04 жовтня 2024 року, перебуваючи на автозаправній станції «Лон» у місті Шаргород, він разом з ОСОБА_8 вживав алкоголь. Там він зустрів ОСОБА_16 , який був винен йому кошти в сумі 1 200 грн за пошкодження бампера автомобіля. З метою повернення цих коштів він разом із ОСОБА_8 вирушив до місця проживання ОСОБА_17 , однак останній дорогою втік.
Незважаючи на це, він з ОСОБА_8 продовжили рух до указаного домоволодіння, двері якого були незамкнені. Він увійшов до будинку без дозволу власників. Усередині він побачив потерпілу ОСОБА_11 , з якою вийшов на вулицю та повідомив, що її брат заборгував йому кошти. Після того, як потерпіла відмовилась їх повертати, він вдарив її, від чого вона впала з ґанку. Потім він притиснув її до стіни, хапав за шию, нецензурно лаявся, погрожував та діяв агресивно. Указані дії вчиняв через наявні у нього контузії та втрату контролю над поведінкою.
Указав, що разом із потерпілою вони опинилися у коморі, двері якої були відчинені. Там він знову завдавав їй ударів по обличчю, висловлював погрози, у тому числі, що покличе ОСОБА_8 , який «зробить з нею все, що захоче». Сам будь-яких дій сексуального характеру не вчиняв. Повідомив, що залишив комору після дзвінка дружини та просив ОСОБА_8 кашляти, щоб жінка не почула голос потерпілої.
Далі, потерпіла ОСОБА_11 повідомила, що в будинку є кошти. Разом з нею вони повернулися до будинку, де була мати потерпілої - ОСОБА_12 , яка почала сваритися та погрожувала викликати поліцію. У відповідь на це він вдарив її долонею по обличчю, внаслідок чого остання впала. Після цього він залишив місце події.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, визнав, що без дозволу увійшов до помешкання, погрожував, нецензурно висловлювався та застосував фізичну силу до потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Водночас, заперечив факт вчинення будь-яких сексуальних дій щодо потерпілої ОСОБА_11 . Указав, що не вчиняв вимагання, оскільки вважав, що просто вимагав повернення боргу. Також зазначив, що вартість пошкодженого бампера визначив самостійно, поліцію не викликав, і будь-яких документальних підтверджень цього боргу не має.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 суду показав, що 04 жовтня 2024 року близько 23:00 год зустрів обвинуваченого ОСОБА_7 на заправній станції «Лон» у м. Шаргород, де вони разом вживали спиртне. Після цього ОСОБА_7 помітив хлопця на ім'я ОСОБА_17 і повідомив, що останній винен йому 1 200 грн за пошкоджений бампер. ОСОБА_7 запропонував хлопцю піти додому та взяти кошти в матері. Втрьох вони вирушили до його помешкання, однак по дорозі Богдан втік. ОСОБА_7 повідомив, що знає, де він проживає, і вони разом продовжили рух до указаного будинку.
Указав, що до будинку зайшов лише ОСОБА_7 , а він залишився на вулиці. Пізніше ОСОБА_7 вийшов на поріг із потерпілою ОСОБА_11 , повідомивши їй про борг. Після відмови повернути кошти, ОСОБА_7 кричав на неї, вдарив долонею по обличчю, унаслідок чого вона впала з ґанку на металеву конструкцію. ОСОБА_7 погрожував їй і змусив замовкнути. Потім затягнув потерпілу до підвального приміщення (комори), де вона плакала й просила відпустити.
Потім ОСОБА_7 покликав його в комору. Там він побачив потерпілу ОСОБА_11 , яка стояла на колінах, а ОСОБА_7 перебував зі спущеними штанами та вчиняв щодо неї насильницький оральний статевий акт. ОСОБА_7 запропонував йому зробити те саме, на що він погодився та вчинив оральний статевий акт щодо потерпілої. При цьому ОСОБА_7 стояв поруч. Обидва статеві акти тривали по 15-20 хвилин. Потерпіла не повідомляла, що вагітна.
Після цього ОСОБА_11 сказала, що в будинку є кошти, й разом з ОСОБА_7 повернулася до помешкання. Через кілька хвилин з будинку вийшли ОСОБА_7 і потерпіла ОСОБА_12 , між якими виникла сварка. ОСОБА_12 погрожувала викликати поліцію, на що ОСОБА_7 відповів ударом в обличчя, унаслідок чого вона впала. Після цього вони залишили місце події.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 також підтвердив, що під час злочину ОСОБА_7 отримував дзвінки від дружини, зокрема і під час зґвалтування, прикриваючи рот потерпілій, а його просив кашляти, щоб приховати її голос. Указав, що попередньої змови з ОСОБА_7 не мав та дій спільно не планували.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що 04 жовтня 2024 року приблизно о 22:00 год до її будинку, через незамкнені вхідні двері, без дозволу увійшов обвинувачений ОСОБА_7 з метою повернення коштів у сумі 1 200 грн, які, за його словами, заборгував її брат за пошкодження бампера автомобіля. ОСОБА_7 вивів її на сходи будинку та після відмови повертати кошти вдарив долонею по обличчю, внаслідок чого вона впала з висоти близько 2 метрів на металеву конструкцію. Потім ОСОБА_7 завдав їй ще кількох ударів, схопив за шию, погрожував сексуальним насильством, а далі - затягнув до підвального приміщення (комори), де продовжив погрози, ображав її нецензурною лайкою, принижував.
У підвалі, попри її прохання припинити насильство, з огляду на її вагітність (4-й місяць), ОСОБА_7 скинув штани та, застосовуючи фізичний примус, вчинив щодо неї насильницькі дії сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням у її ротову порожнину. Після цього, він покликав обвинуваченого ОСОБА_8 , який у присутності ОСОБА_7 також вчинив аналогічні дії. Згодом обидва обвинувачені по черзі намагалися вчинити вагінальне зґвалтування, однак завершити його не змогли.
З метою припинення насильства вона повідомила, що в будинку є гроші. Обвинувачений ОСОБА_8 залишився на подвір'ї, а обвинувачений ОСОБА_7 разом з нею увійшов до будинку. Там вона підбігла до своєї матері ОСОБА_12 , розбудила її та розповіла вигадану версію про борг брата. Після того як мати повідомила про відсутність грошей, ОСОБА_7 вдарив її в обличчя, внаслідок чого вона впала на підлогу. Після цього обидва обвинувачені залишили місце події.
Потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що раніше обвинувачених не знала. 04 жовтня 2024 року приблизно о 22:00 год вона перебувала у своєму будинку та спала. Пізніше її розбудила дочка - ОСОБА_11 , яка повідомила, що обвинувачений ОСОБА_7 вимагає грошові кошти в сумі 1 200 грн, нібито заборговані її сином ОСОБА_14 .
Указала, що ОСОБА_7 , з метою отримання коштів, наніс їй три удари рукою в область голови. Надалі, вона заявила про намір викликати поліцію, після чого обвинувачені залишили місце події у невідомому напрямку.
Свідок ОСОБА_18 суду повідомив, що тієї ночі перебував в будинку та спав. Прокинувся від шуму та бачив обвинуваченого ОСОБА_7 , який здійснював насильницькі дії щодо його сестри ОСОБА_11 та матері ОСОБА_12 . Бачив, як ОСОБА_7 тягнув за волосся сестру та душив її, бив матір. Потім ОСОБА_7 покинув будинок та приїхала поліція.
На підтвердження доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 125 КК України, суд першої інстанції послався і на досліджені в ході судового розгляду письмові докази, а саме:
витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024020150000258 від 05 жовтня 2021 року;
витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 114 від 23 квітня 2023 року;
рапорти старшого інспектора чергового відділення поліції № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 04 жовтня 2024 року та від 05 жовтня 2024 року;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_11 від 05 жовтня 2024 року;
протокол огляду місця події від 05 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , та фототаблицями до нього, якими зафіксовано обстановку на місці вчинених злочинів, а також їх сліди, зокрема: змиви із металевої ручки дверей підвального приміщення, волосся темного кольору вилучене із поверхні землі біля вхідних дверей підвального приміщення, недопалок сигарети «LM», що вилучено із поверхні землі у підвальному приміщенні з лівої сторони, недопалок сигарети марки «Parlament», що вилучено із поверхні землі у середині підвального приміщення з правої сторони, недопалок сигарети «LM», що вилучено із поверхні землі у підвальному приміщенні із правої сторони, недопалок сигарети «LM», що вилучено із поверхні землі у підвальному приміщенні із правої сторони, волосся темного кольору, що вилучено із поверхні землі в середині підвального приміщення, волосся темного кольору, що вилучено із поверхні землі в середині підвального приміщення, жіночий халат сірого кольору, що вилучений із житлової кімнати будинку, футболку зеленого кольору із горизонтальними полосами в кількості 5 шт. білого кольору;
повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2473 від 05 жовтня 2025 року про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України № 342/2022 від 17 травня 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» призваний по мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 08 серпня 2025 року до в/ч НОМЕР_2 ;
протокол ультразвукового обстеження ОСОБА_11 від 07 жовтня 2024 року, з якого слідує, що остання вагітна 16 тижнів;
протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 05 жовтня 2024 року, згідно якого ОСОБА_11 впізнала особу, яка зображена на фотознімку під № 3 - ОСОБА_7 , як особу, яка наносила їй удари та з іншим невідомим чоловіком зґвалтували її оральним шляхом;
протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 05 жовтня 2024 року, згідно якого ОСОБА_11 впізнала особу, яка зображена на фотознімку під № 2 - ОСОБА_8 , як особу, яка з іншим чоловіком зґвалтували її;
протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 05 жовтня 2024 року, згідно якого ОСОБА_12 впізнала особу, яка зображена на фотознімку під № 3 - ОСОБА_7 , який вчинив, щодо її доньки сексуальне насилля;
протокол освідування особи від 05 жовтня 2024 року, згідно якого оглянуто тіло ОСОБА_7 ; в ході огляду статевих органів вилучено відбитки прутня, вмістиме владівидної ямки та змив прутня, які виготовлені на предметні скельця;
протокол освідування особи від 05 жовтня 2024 року, згідно якого оглянуто тіло ОСОБА_8 ; в ході огляду статевих органів виявлено на прутні сторонній предмет овальної форми, щільний, який міститься під шкірою прутня зліва; вилучено на предметні скельця відбитки з прутня та здійснено змив з прутня;
протокол отримання зразків для експертизи від 05 жовтня 2024 року, згідно якого відібрано у ОСОБА_7 зразки нігтьового вмісту;
протокол отримання зразків для експертизи від 05 жовтня 2024 року, згідно якого у ОСОБА_8 відібрано зразки крові, зразки піднігтьового вмісту та зразки букального епітелію;
протокол отримання зразків для експертизи від 05 жовтня 2024 року, згідно якого у ОСОБА_11 відібрано зразки піднігтьового вмісту та зразки букального епітелію (а.с.228, том 1);
висновок експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 30, яка розпочата 05 жовтня 2024 року та закінчена 03 листопада 2024 року, відповідно до якого під час судово-медичного обстеження у ОСОБА_11 було виявлено наступні тілесні ушкодження: синці - на чолі зліва, на підборідді зліва, на шиї зліва, на шиї справа, в ділянці правої ключиці, в ділянці правого кульшового суглобу, по зовнішній поверхні в верхній третині правого стегна, по передній поверхні в верхній третині правого стегна, в середній третині по зовнішній поверхні лівого стегна, в нижній третині по внутрішній поверхні лівого стегна, на першому пальці лівої кисті; синці на фоні яких садна - в верхній третині по внутрішній поверхні лівої гомілки, на тилі лівої ступні; садна - на спинці носа, в ділянці правого колінного суглобу, на тильній поверхні правої ступні(14). Дані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії твердих тупих предметів(предмета) з обмеженою контактуючою дією, можливо і 04 жовтня 2024 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом № 6 МОЗ України 17 січня 1995 року). Ніяких механічних тілесних ушкоджень та їх слідів в ділянках ротової порожнини, статевих органів та задньо-прохідного отвору і початкових відділах прямої кишки при судово-медичному освідуванні не виявлено. При судово-медичному дослідженні тампону та мазків з вмістом ротової порожнини, тампону та мазків із вмістом піхви, тампону та мазків із вмістом прямої кишки від ОСОБА_11 сперматозоїди не знайдені, однак це не виключає можливості здійснення з нею статевих актів 04 жовтня 2024 року;
висновок експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 31, яка розпочата 05 жовтня 2024 року та закінчена 30 жовтня 2024 року, відповідно до якого під час судово-медичного обстеження у ОСОБА_7 ніяких механічних тілесних ушкоджень та їх слідів не виявлено. В мазках-відбитках та змиві з прутня ОСОБА_7 клітини піхвового і букального епітелію не виявлено, однак це не виключає можливості здійснення ним статевих актів 04 жовтня 2024 року. Ніяких сторонніх предметів та особливостей на прутні у ОСОБА_7 при судово-медичному обстеженні не виявлено;
постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 07 жовтня 2024 року, відповідно до якої матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12024020150000258 від 05 жовтня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України та № 12024025150000095 від 05 жовтня 2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, об'єднано в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12024020150000258;
витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024025150000095 від 05 жовтня 2024 року;
рапорт старшого інспектора чергового відділення поліції № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 05 жовтня 2024 року;
протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_19 від 05 жовтня 2024 року;
висновок експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 33, яка розпочата та закінчена 07 жовтня 2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_19 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця за лівою вушною раковиною. Дане тілесне ушкодження утворилось від одноразової дії твердого тупого предмета, можливо і 04 жовтня 2024 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень, (п.2.3.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом № 6 МОЗ України 17 січня 1995 року);
протокол огляду предмета від 30 листопада 2024 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого об'єктом огляду є мобільний телефон «Tecno SPARK Go 2023» голубого кольору;
витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 225 від 16 серпня 2022 року;
витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 114 від 23 квітня 2023 року;
протокол проведення слідчого експерименту від 07 жовтня 2024 року, в ході якого ОСОБА_8 розповів та показав, як він та ОСОБА_7 вчиняли щодо ОСОБА_11 дії сексуального характеру;
протокол отримання зразків для експертизи від 14 жовтня 2024 року, згідно якого відібрано у потерпілої ОСОБА_11 зразки крові;
висновок експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 1374, яка розпочата 15 жовтня 2024 року та закінчена 29 жовтня 2024 року, відповідно до якого мікрооб'єкти № № 26-35, вилучені із поверхні землі біля вхідних дверей у підвал, є волоссям людини, походять з голови, волосся життєздатне, вирване. Мікрооб'єкти № № 36-45, вилучені з підлоги всередині підвалу, є волоссям людини, походять з голови, волосся життєздатне, вирване. Мікрооб'єкти № № 46-55, вилучені з підлоги підвалу всередині, є волоссям людини, походять з голови, волосся життєздатне, вирване. При порівняльному дослідженні волосся (№ № 26-35), (№ № 36-45), (№ № 46-55), подібні між собою, а також зі зразками волосся з голови ОСОБА_11 і може походити з голови ОСОБА_11 . Все указане волосся життєздатне, вирване, придатне для генетичного дослідження;
постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 22 жовтня 2024 року, відповідно до якої матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12024020150000258 від 05 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152 КК України та ч. 1 ст. 125 КК України, № 12024020150000269 від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, № 12024020150000270 від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, об'єднано в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12024020150000258;
витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024020150000269 від 21 жовтня 2021 року;
рапорт інспектора чергового відділення поліції № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 21 жовтня 2024 року;
постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 24 жовтня 2024 року, відповідно до якої перекваліфіковано кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024020150000269 від 21 жовтня 2024 року з ч. 2 ст. 162 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України;
витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024020150000270 від 21 жовтня 2024 року;
рапорт інспектора чергового відділення поліції № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 21 жовтня 2024 року;
протокол огляду предмета (DVD-диск) від 20 жовтня 2024 року щодо огляду DVD-R диска, а саме аудіозапису розмови оператора відділу служби «102» УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області, з абонентом номера телефону НОМЕР_3 , власником якого являється потерпіла ОСОБА_11 ;
висновок експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи № 693 від 11 листопада 2024 року, відповідно до якого, у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, ОСОБА_7 не страждав на психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. У період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, ОСОБА_7 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, ОСОБА_7 за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_7 на психічні розлади не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. У теперішній час за своїм психічним станом ОСОБА_7 здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_7 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_7 на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає та відповідного лікування не потребує;
протокол проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2024 року, в ході якого ОСОБА_11 розповіла та показала, як ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчиняли відносно неї насильницькі дії та дії сексуального характеру;
протоколі проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2024 року, в ході якого ОСОБА_12 розповіла та показала, як ОСОБА_7 наносив їй тілесні ушкодження;
витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024020150000291 від 19 листопада 2024 року;
рапорт старшого інспектора чергового відділення поліції № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 19 листопада 2024 року;
постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 22 листопада 2024 року, відповідно до якої матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12024020150000258 від 05 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 127 КК України, № 12024020150000291 від 19 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, об'єднано в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12024020150000258;
висновок експерта за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/102-24/24599-БД від 24 березня 2025 року, відповідно до якого, в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки епітеліарних клітин, виявлених на витяжках з піднігтьового вмісту правої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1 у копії висновку експерта Вінницького обласного бюро СМЕ від 21 листопада 2024 № 248) (об'єкт № 1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця ІД, що додається до висновку експерта). В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки епітеліальних клітин, виявлених на витяжках з піднігтьового вмісту лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 2 у копії висновку експерта Вінницького обласного бюро СМЕ від 21 листопада 2024 року № 249) (об'єкт №2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта). Генетичні ознаки епітеліальних клітин, виявлених на витяжках з піднігтьового вмісту правої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1 у копії висновку експерта Вінницького обласного бюро СМЕ від 21 листопада 2024 року № 248) (об'єкт № 1), та на витяжках з піднігтьового вмісту лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 2 у копії висновку експерта Вінницького обласного бюро СМЕ від 21 листопада 2024 року № 249) (об'єкт №2), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 21 березня 2025 року № СЕ-19/102-24/20324-БД), та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (об'єкт №1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 21 березня 2025 року № СЕ-19/102-24/20636-БД). Ймовірність походження вищевказаних слідів від підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить не менше ніж 99,99999999%. Походження вищевказаних слідів від потерпілої ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виключається;
висновок експерта за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/102-24/20324-БД від 21 березня 2025 року, відповідно до якого, в результаті проведеного молекулярного-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), та генетичні ознаки Y-хромосоми зразка букального епітелію ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), які наведені в таблицях результатів дослідження (таблиці 1.1, 2.1, що додаються до висновку експерта);
висновок експерта за результатами проведення судової біологічної експертизи № СЕ-19/102-24/20636-БД від 21 березня 2025 року відповідно до якого, в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об'єкт № 1), які наведені в таблицях результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта);
висновок експерта за результатами проведення судової біологічної експертизи № СЕ-19/102-24/20702-БД від 21 березня 2025 року відповідно до якого, на недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з лівої сторони біля вхідних дверей у підвал (об'єкт № 1), недопалку сигарети марки «Parlament», що вилучений під час огляду місця події, з середини підвалу з правої сторони (об'єкт №2), недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з правої сторони (внутрішньої) підвалу приміщення (об'єкт №3), недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з правої сторони підвального приміщення (об'єкт № 4), виявлені клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з лівої сторони біля вхідних дверей у підвал (об'єкт № 1), недопалку сигарети марки «Parlament», що вилучений під час огляду місця події, з середини підвалу з правої сторони (об'єкт №2), недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з правої сторони (внутрішньої) підвалу приміщення (об'єкт № 3), недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з правої сторони підвального приміщення (об'єкт № 4), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з лівої сторони біля вхідних дверей у підвал (об'єкт № 1), недопалку сигарети марки «Parlament», що вилучений під час огляду місця події, з середини підвалу з правої сторони (об'єкт № 2), недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з правої сторони (внутрішньої) підвалу приміщення (об'єкт № 3), недопалку сигарети марки «LM», що вилучений під час огляду місця події, з правої сторони підвального приміщення (об'єкт № 4), збігаються між собою та з ДНК-профілем зразка букального епітелію ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об'єкт №1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 21 березня 2025 року № СЕ-19/102-24/20324-БД) та не збігаються з ДНК-профілем зразка букального епітелію ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт № 1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 21 березня 2025 року № СЕ-19/102-24/20734-БД). Ймовірність походження даних ДНК-профілів від ОСОБА_7 (об'єкт № 1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 21 березня 2025 року № СЕ-19/102-24/20324-БД) становить не менше ніж 99,99999999 %. Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_8 (об'єкт № 1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 21 березня 2025 року № СЕ-19/102-24/20734-БД) виключається;
висновок експерта за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/102-24/20734-БД від 21 березня 2025 року, відповідно до якого, в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт № 1), та генетичні ознаки Y-хромосоми зразка букального епітелію ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт №1), які наведені в таблицях результатів дослідження (таблиці 1.1, 2.1, що додаються до висновку експерта).
Проаналізувавши сукупність зібраних доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла; ч. 4 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене в умовах воєнного стану; ч. 1 ст. 127 КК України - катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі; ч. 3 ст. 152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, вчинене групою осіб; ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, за обставин встановлених судом, доведена повністю.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що указані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», заява № 16437/04).
Відтак, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про невідповідність указаних у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки перелічені вище докази, кожен окремо та у сукупності, підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за обставин, встановлених судом.
Апеляційний суд визнає безпідставними доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 про те, що обвинувачений ОСОБА_7 не скоював дій сексуального характеру щодо потерпілої ОСОБА_11 , оскільки такі показання обвинуваченого спростовуються дослідженими судом доказами в їх сукупності, зокрема: показаннями потерпілої ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_8 .
Апеляційний суд ураховує показання потерпілої ОСОБА_11 , які підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, а саме, те, що потерпіла узгоджено та послідовно давала пояснення, впізнала обвинуваченого ОСОБА_7 , як того, хто вчинив з нею дії сексуального характеру, а також свої показання підтвердила у ході проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2024 року.
Ба більше, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_7 здійснював дії сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням в тіло потерпілої ОСОБА_11 без її згоди.
Такі показання потерпілої ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції обґрунтовано визнано достовірними, оскільки відсутні підстави, які б ставили під сумнів їх правдивість та послідовність.
Досліджені судом першої інстанції докази - логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і в їх сукупності у взаємозв'язку.
Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмета доказування, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_7 у вчиненні і кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Безпідставними є посилання сторони захисту на недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України з посиланням на висновки експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № № 30, 31, оскільки указаними висновками не виключається можливість здійснення статевого акту між потерпілою та обвинуваченим ОСОБА_7 .
Апеляційний суд визнає безпідставними доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_7 не скоював кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а лише хотів повернути борг, оскільки такі твердження спростовуються дослідженими судом доказами в їх сукупності, зокрема: показаннями потерпілої ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_8 та свідків.
Такі показання апеляційний суд визнає достовірними, оскільки відсутні підстави, які б ставили під сумнів їх правдивість та послідовність.
Ба більше, під час допиту в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 фактично визнав, що прийшов до домоволодіння потерпілих з метою повернення боргу за пошкоджений ОСОБА_21 бампер автомобіля та примусово вимагав кошти від потерпілої ОСОБА_11 .
Водночас, належних доказів щодо ушкодження транспортного засобу ОСОБА_7 та боргових зобов'язань між ним та ОСОБА_21 матеріали справи не містять. Таких доказів сторона захисту на не надала.
Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема, за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 152 КК України суд апеляційної інстанції розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинені злочини.
Інших доводів, що були б підставами для скасування судового рішення, захисник у поданій апеляційній скарзі не навів.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 правильність висновків суду щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 125 КК України та призначеного обвинуваченому покарання, не спростовують.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції повно й усебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, за матеріалами справи не встановлено.
Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 152 КК України не оскаржується, відтак апеляційним судом у цій частині не переглядається.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та скасування обвинувального вироку суду.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 125 КК України залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженими, які перебуває під вартою, у той самий строк з дня отримання її копії.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4