Справа № 750/5050/25
Номер провадження 2/749/279/25
"02" липня 2025 р. Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.
секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу №750/5050/25 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до Щорського районного суду Чернігівської областіз позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 14.07.2020у розмірі 113899,73 грн. станом на 08.01.2025 та понесені судові витрати.
Наказом голови Щорського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 року № 14 «Про здійснення організаційних заходів у зв'язку зі зміною найменування суду» встановлено вважати офіційним найменуванням суду - Сновський районний суд Чернігівської області, з дня державної реєстрації відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Внести зміни до відомостей про суд (в частині найменування юридичної особи), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у порядку, визначеному законодавством.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в рамках monobank відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, на яких за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт. 14.07.2020ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг. Відповідач своїм підписом погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав, надавши кредит у розмірі 45 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, не надав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв'язку з порушенням умов Договору про надання банківських послуг у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 113899,73 грн., яку позивач просить стягнути.
02.06.2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позову, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що в Анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки. Зазначає, що позивач на обгрунтування вимог, в тому числі і порядку нарахування заборгованості посилається на Умови і правила обслуговування фізичних осіб. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов він розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, вважає, що надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг позивача не можуть бути належними доказами, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Також зазначає, що до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту який містить істотні умови кредитування по картці «Чорна», та не підписаний ним, а тому не вбачає підстав вважати, що сторони погодили ці умови.
Тому на думку відповідача відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивачем дотримано вимоги, передбачені ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та повідомлено споживача про умови кредитування.
03.06.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзив, просить задовольнити позовні вимоги. Аргументуючи тим, що Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank є у вільному доступі на сайті банку в їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь час існування, зокрема в чинній на момент укладання кредитного договору між позивачем та відповідачем. Отже, відповідач мав безперешкодний доступ до них в момент укладання кредитного договору. Відповідач, підписуючи Анкету-заяву, погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг, а також підтвердив отримання примірника Договору в мобільному додатку monobank та згоду з умовами Договору. Зазначає, що розрахунок заборгованості є належним доказом та відповідає Деталізований виписці про рух коштів по картковому рахунку. Таблиця розрахунку заборгованості зображає наявність заборгованості. Зокрема з Деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача та наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав заборгованість, але має заборгованість у розмірі 113899.73 грн.
Відповідно до деталізованої виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт Боржника складає 15 343 грн., баланс складає - (мінус) 98 556.73 грн., тобто заборгованість складає 113 899.73 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 15 343 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 98 556.73 грн. Овердрафт - (мінус) 98 556.73 грн. виникає, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки. У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Процентна ставка (поточна) - Базова процентна ставка становить 3,1 % в місяць (37,2% річних). Процентна ставка (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,2 % у місяць (74,4% річних). Тобто у випадку коли Боржник сплачує щомісячні платежі, то нараховується процентна ставка базова 3,1 % в місяць (37,2% річних). У випадку коли Боржник не сплачує щомісячні платежі, тобто має вже прострочену заборгованість, тоді нараховується процента (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості 6,2 % у місяць (74,4% річних).
Відповідно до пункту п. 5.13 (4.13) п. 5 (4) «Надання та обслуговування кредиту», розділу ІІ Умов (додавалися до позову) погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку : - у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; - у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором.
Згідно пп. 5.23 (4.23) п. 5 (4), розділу ІІ Умов в редакції, що діяла на момент укладення Договору, сторони погодили, що Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості.
Позивач вказує, що розрахунок заборгованості (доданий до позову) зображає наявність обґрунтованої заборгованості та є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розрахунок нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Зазначає, що відповідачем було оформлено 1 заяву на послуги «Покупка частинами» на загальну суму 1 199.00 грн. Покупка частинами - послуга, за якою Банк надає кредит з метою придбання Товару в магазинах Партнера на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов'язується повернути суму Кредиту та сплатити відсотки у складі щомісячних платежів. Також, Відповідачем було оформлено 19 заяв послуги «Кредит готівкою» на загальну суму 125 826.00 грн. «Кредит готівкою» це послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою здійснення переказу на поточний рахунок Клієнта, відкритий в будь-якому українському банку, на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов'язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі щомісячних платежів. Крім того відповідачем було оформлено 41 заяву на послуги «Переведення витрати у розстрочку» на загальну суму 93 994.56 грн. Переведення витрати у розстрочку - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою здійснення платежу на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов'язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі шомісячних платежів. Дані послуги оформлюються у мобільному додатку «Monobank» та затверджуються електронним цифровим підписом. Відповідно до умов користування для списання щомісячного платежу, клієнт має поповнити карту на суму регулярного платежу, якщо на рахунку недостатньо коштів, то сума регулярного платежу списується в овердрафт
Заяви Клієнта про отримання додаткових послуг подані в рамках наявного Договору про надання банківських послуг та ґрунтується на Умовах і правилах обслуговування, що є його складовою. Також зазначені розстрочки мають безпосереднє відношення до цієї справи оскільки сума непогашених власними коштами розстрочок є частиною заборгованості по карті: № НОМЕР_1 щодо якої позивач і звернувся до суду з метою стягнення заборгованості. Заяви клієнта про отримання вказаних послуг підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису, є електронними документами та відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію». Таким чином представник позивача вважає, що умови щодо отримання вказаних послуг погоджені сторонами, зокрема відсоткова ставка та комісія за надання фінансового інструменту.
З урахуванням чого, позивач вважає, що заборгованість за вказаними відсотками та комісіями мають бути стягнуті з відповідача в повному обсязі. Відповідно до деталізованої виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 665 943 грн., та зроблено витрат по картці на суму 779 842.92 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 113 899.73 грн. (779 842.92 грн. - 665 943 грн. = 113 899.73 грн.). Вказує, що всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися. Тому, у зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість. Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, вважає, що присутні правові підстави для стягнення заборгованості з відповідача у повному обсязі.
03.06.2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність належних доказів ознайомлення його з умовами кредитного договору, заперечує щодо належності електронного підпису та внесення змін до договору. Вказує, що розрахунок заборгованості є неправомірним.
04.06.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача надано додаткові пояснення, в яких зазначає, що мобільного застосунку не дає фізичної можливості відкривати та користуватися карткою без попереднього ознайомлення, а також згідно положень Анкети-заяви відповідач особисто підтвердив ознайомлення з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб у АТ “Універсал Банк». У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6 Анкети-заяви). Щодо документів: Форма підтвердження електронного документу - Заява Клієнта No N20.30.0002058523 від 15.11.2020 року та “Форма підтвердження електронного документу - Заява Клієнта No N20.30.0002759875 від 07.03.2021 року, то у вказаних документах зазначено саме ту адресу яку Відповідач самостійно надав Банку.
Крім того, вказує, що відповідач не звертався до Банку з непогодженням про зміни Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився.
Вказує, що наданий розрахунок повністю збігається з випискою по рахунку відповідача, контрозрахунку відповідач не надавав, нарахування у вигляді штрафів/пені не застосовувались, отже розрахунок заборгованості є таким, що повністю підтверджує наявність зобов'язання у відповідача.
02.07.2025 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому посилаючись на необхідність дотримання вимог законодавства України при створенні та використанні електронного підпису, просить витребувати у позивача технічну інформацію про створення електронного підпису, сертифікат ключа електронного підпису, який діяв в момент підписання, докази накладення електронного підпису на документи, докази, що підтверджують участь відповідача у зміні адреси у мобільному додатку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив судове засідання проводити без участі представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просив справу розглянути без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запущено проєкт Monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проєкту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно із п.п. 2.3 п. 2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунку; договору про споживчий кредит.
Підпунктами 2.1, 2.4, 2.5 пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank» (далі - Договір). Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.
Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 розділу II Умов, Форма надання Кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Підпункт 5.6 пункту 5 розділу II Умов передбачає, що клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів.
Згідно із підпунктом 5.7 пункту 5 розділу II Умов, Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної картки до її активації за допомогою Мобільного додатку та / або контактного центру Банку.
Також підпунктами 5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання Клієнтом за Договором.
Відповідно до п. 5.15 у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної Заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.
Згідно з п. 5.16 у разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
Згідно з тарифами картки «Monobank» пільговий період за карткою діє до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), пільгова відсоткова ставка становить 0,00001%, розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами становить 4% від заборгованості, базова відсоткова ставка складає 3,1 % на місяць, збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості становить 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 14.07.2020 року.
На підставі укладеного Договору, у рамках проєкту «Monobank», відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритого на підставі підписаної Анкети-заяви від 14.07.2020.
З довідки про наявність рахунку від 08.01.2025 року вбачається, що банк відкрив ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_3 ), тип рахунку чорна картка, валюта UAH, активна до 07/24.
Також, з Довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 08.01.2025 встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.07.2020 року за карткою № НОМЕР_3 було встановлено кредитний ліміт - 45 000 грн.
Як вбачається із наданої позивачем Виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_3 (рахунок № НОМЕР_2 ), яка належить та відкрита на ім'я відповідача ОСОБА_1 , останній регулярно користувався кредитним лімітом, частково повертав використану суму кредитного ліміту, сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, здійснював інші витрати.
Позивач стверджує, що у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, відповідач допустив виникнення заборгованості, яка станом на 08.01.2025, становить 113899,73 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), що, за доводами позивача підтверджується наданим розрахунком заборгованості за договором № б/н від 14.07.2020, укладеного між сторонами по справі, станом на 08.01.2025.
Відповідач у відзиві на позов та запереченнях заперечував факт укладення 14.07.2020 Кредитного договору між ним та АТ «Універсал Банк», оскільки вважає, що банком не дотримано вимоги Закону України «Про електронну комерцію» та електронний підпис згенерований з порушеннями. Не погоджується з розміром заборгованості, вказуючи на те, що він не був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, зокрема розміром відсотків за користування кредитом, наслідками несвоєчасного виконання зобов'язань з погашення кредиту. Вказує, що не оформляв послугу «Сплата частинами», за які з його рахунку знімалися щомісячні платежі.
З приводу доводів відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 Анкети-заяви передбачено, що відповідач просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у тому числі удосконалений електронний підпис - далі УЕП) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. З цією метою засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення дій. А також визнє, що УЕП є аналогом власноручного підпису на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у т. ч. підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним з використання простого електронного підпису або УЕП.
Окрім того, відповідно п. 6 частини розділу І Умов і правил, що погодили сторони, банк та Клієнт узгодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися Сторонами або кожною Стороною окремо з використанням удосконаленого електронного о підпису (ЕП) у Мобільному додатку.
Удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Під удосконаленим електронним підписом розуміється вид електронного підпису, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа. Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після Ідентифікації Клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ Клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується Клієнтом.
Отже, підписанням відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (03af3ebf9f6d1b60b6d8a9aa8929d2fa5fd2432a75431b5d9c2b738b7b9c917692), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором про надання банківських послуг “Monobank» , у підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер.
Підпунктом 6.13 пункту 6 розділу І Умов встановлено, що з урахуванням ч. 3. ст. 631 ЦКУ сторони встановлюють, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до укладення Договору та стосуються надання клієнтом Банку підтверджень, погоджень, повідомлень, підписів з використанням клієнтом OTP-пароля.
Сторони визнають, що усі надані клієнтом за допомогою OTP-паролю підтвердження,
погодження, повідомлення, підписи до укладення цього Договору є дійсними та такими, що прирівнюються до документів (повідомлень, листів, заяв) підписаних клієнтом власноручним підписом та є невід'ємними частинами Договору.
Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, відповідач 14.07.2020 року підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг MONOBANK | Universal Bank.
З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим.
Отже, підписанням анкети - заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 14.07.2020 р., а також засвідчив, що він повідомлений Банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на наведене, у випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку “Monobank» шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок “Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку “Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим.
Без погодження у мобільному застосунку “monobank» з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку “Monobank». А без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем було оформлено заяву на послуги «Покупка частинами» на загальну суму 1 199 грн.
Також, відповідачем неодноразово було оформлено заяви для надання послуги «Кредит готівкою» на загальну суму 125 826 грн.
Крім того, відповідачем були оформлено заяви на надання послуги «Переведення витрати у розстрочку» на загальну суму 93 994,56 грн.
Отримання вказаних послуг також відображено у Деталізованій виписці про рух коштів по картковому рахунку.
Заяви відповідача про отримання додаткових послуг подані в рамках наявного Договору про надання банківських послуг, підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису, є електронними документами та відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, умови щодо отримання вказаних послуг погоджені сторонами, зокрема відсоткова ставка та комісія за надання фінансового інструменту.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Згідно ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений в ч.2 та ч.3 ст.83 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Всупереч вказаному відповідачем до клопотання про витребування доказів не долучені відомості про неможливість їх отримання самостійно та у клопотанні відсутнє зазначення про обставини, які можуть підтвердити витребуванні докази, або аргументи, які вони можуть спростувати.
Крім того, з аналізу вищенаведених доказів та положень ЦК України, суд дійшов висновку, що докази, які містяться в матеріалах справи є достатніми та спростовують доводи відповідача про неправомірність згенерованого банком його електронного підпису та заперечення про оформлення ним додаткових послуг, а відтак суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача.
Також з урахуванням наведеного, на думку суду не заслуговують на увагу аналогічні доводи відповідача вказані у відзиві, оскільки не знайшли свого підтвердження та спростовані наданими позивачем доказами.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 анкети-заяви, ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Підписання цієї Анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з актуальною (чинною) редакцією Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Відповідно до п. 3 анкети-заяви від 14.07.2020 року, визначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в договорі та Тарифах.
Згідно з пунктом 6 анкети-заяви позивач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку.
Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Підтверджує, що всі наступні правочини (у томі числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суду з позовом банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі - 113899,73 грн. Разом з тим, як вбачається із наданого банком розрахунку та виписки по рахунку до вказаної заборгованості окрім тіла кредиту, в заборгованість включені відсотки.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано копію Умов та правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», витягу з тарифів «Чорна картка monobank», паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.
Надані позивачем Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк дії кредитної лінії, порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Проте, Умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», витяг з тарифів «Чорна картка monobank», паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача не містять підпису відповідача, та матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів і Умови розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи 14.07.2020 року Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст.263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Підписана ОСОБА_1 . Анкета-заява до договору про надання банківських послуг передбачає, що пільговий період користування кредитом становить 62 дні, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2% на місяць.
Водночас, дана Анкета-заява не містить інший істотних умов договору кредиту, таких як сума кредиту та строк кредитування. Вказана процентна ставка - 3,2 % на місяць, що становить 38,4 % річних не відповідає процентній ставці, зазначеній у наданому позивачем розрахунку 37,2%. При цьому із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем при обрахунку заборгованості застосовано у різні періоди проценти у розмірі: 37,2%, 19,2%.
АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил, Тарифів, та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису. В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді вказаних документів.
Так, надані позивачем Умови і правила обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Сама по собі підписана анкета-заява, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Отже, позивачем не надано жодних доказів того, що між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо істотних умов договору.
Суд зауважує, що використання відповідачем кредитної картки та часткове повернення коштів не свідчить про те, що він знав і розумів, як це передбачено вимогами законодавства, умови, порядок та розмір нарахування відсотків за кредитом, отже, сам по собі факт користування такими коштами не породжує виникнення обов'язку сплати інших нарахувань, крім суми фактично отриманих коштів. Подібного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.03.2019 р. у справі № 751/861/17-ц.
Таким чином, позивачем не було доведено правомірність нарахування відсотків за договором а також включення їх до тіла кредиту.
Як вбачається з виписки по рух коштів по картці відповідача, всього за весь період користування карткою відповідачем було здійснено поповнення карткового рахунку на суму 666100,19 грн., здійснено витрат на суму 779842,79 грн., нараховано відсотки у розмірі 67958,98 грн.
Враховуючи вищенаведені висновки суду для визначення розміру заборгованості за тілом кредиту необхідно відняти вказану суму від нарахованої позивачем суми заборгованості за тілом кредиту.
Суд зауважує, що ЄСПЛ у п. 89 рішення у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) зазначив, що згідно статті 6 параграф 1 Конвенції , рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. Hirvisaari v. Finland, рішення від 27 вересня 2001 р., заява N 49684/99, параграф 30). Однак, статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (див. Ruiz Torija v. Spain, рішення від 9 грудня 1994 р., Серія A, N 303-A, с. 12, параграф 29).
У п. 58. рішення у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи висновок суду про безпідставність нарахування відповідачу відсотків з вищенаведених підстав, суд не вважає за необхідне надавати оцінку всім аргументам сторін, оскільки такі доводи сторін не впливають на висновок суду про те, що у цій справі вимоги позивача про стягнення відсотків за договором задоволенню не підлягають.
Таким чином, виходячи з викладеного вище, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 45940,75 грн. (113988,73 грн. - 67958,98 грн.).
Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №36205712658 від 02.04.2025 року позивачем було сплачено 3028 грн. судового збору.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (40,33%) у сумі 1221,33 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 10561 ЦК України, ст. ст. 81, 141, 259, 263,264, 265, 268, 273, 274, 275, 279-289, 352, 354 ЦПК України, суд-
Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 14.07.2020у розмірі 45940 (сорок п?ять тисяч дев?ятсот сорок) грн. 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір в розмірі 1221 (одна тисяча двісті двадцять одна) грн. 33 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев