Справа № 739/577/25
Провадження № 2/739/238/25
02 липня 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лукаш Н.Я.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Описова частина
Стислий виклад позицій учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» (далі - позивач), діючи через свого представника - Столітнього М.М., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором №4011839 від 26 червня 2023 року в розмірі 35 022 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від ТОВ «Лінеура Україна» кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп. Договір було укладено в електронній формі, відповідач підписав його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У подальшому 24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем, який мав на той час найменування ТОВ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», було укладено договір факторингу, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, зокрема й на проценти, що нараховувалися згідно договору після відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 35 022 грн. 00 коп., з яких: 4 490 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 19 845 грн. 80 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими до відступлення права вимоги та 10 686 грн. 20 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими після укладення кредитного договору, яка й підлягає стягненню на користь позивача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому в матеріалах справи міститься його клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Заяви та клопотання учасників справи
Представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.
Інших заяв та клопотань від представників позивача відповідача не надходило.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 26 березня 2025 року судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі, при цьому роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов та заперечення, а позивачу, у разі подання відповідачем відзиву, право подати відповідь на відзив, а також визначено необхідні для вчинення вказаних дій строки.
Ухвалою суду від 07 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, 26 червня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4011839, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп. на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2% на день (а.с. 31-40).
Вказаний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора Р480 (а.с. 39) та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.
Пунктом 2.1 договору було передбачено, що кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 32).
Згідно довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення від 31 травня 2024 року та витребуваних судом з ПАТ КБ «ПриватБанк» відомостей, на ім'я відповідача емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , на яку 26 червня 2023 року було зараховано кошти в сумі 5 000 грн. 00 коп. (а.с. 106-107).
Отже, ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконало свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором №4011839 щодо надання кредиту.
Як вбачається, незважаючи на визначені договором порядок та строки повернення кредиту відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконавав, здійснивши лише один платіж на погашення боргу, у зв'язку з чим, згідно розрахунку, у відповідача перед ТОВ «Лінеура Україна» станом на 24 травня 2024 року виникла заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 24 335 грн. 80 коп., з яких: 4 490 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту та 19 845 грн. 80 коп. заборгованість за відсотками (а.с. 44-48).
Суд погоджується з наведеним вище розміром заборгованості за кредитним договором, що міститься у розрахунку, оскільки він відповідає умовам кредитного договору, укладеного між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна».
24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ФІНТРАНС УКРАЇНА», правонаступником якого є позивач (а.с. 23), було укладено договір факторингу №24/05/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, що підтверджується копією договору факторингу, витягом з реєстру боржників до вказаного договору, актом приймання - передачі реєстру прав вимоги та платіжними інструкціями про перерахування коштів на виконання зазначеного договору відступлення прав вимоги (а.с. 70-80).
Пунктом 1.1 договору факторингу передбачено, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту, плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Після відступлення права вимоги до відповідача за кредитним договором №4011839 позивачем здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами у межах строку надання кредиту, визначено договором, за 119 днів у розмірі 10 686 грн. 20 коп. (а.с.49-50). Даний розрахунок відповідає умова кредитного договору.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що у відповідача за кредитним договором №4011839 від 26 червня 2023 року виникла заборгованість в розмірі 35 022 грн. 00 коп. (24 335 грн. 80 коп. + 10 686 грн. 20 коп.), при цьому право вимоги за вказаним договором на час розгляду справи належить позивачу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову повністю та стягнення зазначеної заборгованості з відповідача на користь позивача.
Судові витрати
Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та заявлено витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп., при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
З приводу доводів представника позивача про здійснення витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 10 000 грн. 00 коп., суд враховує, що пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається, представник позивача у позовній заяві зазначено про здійснення судових витрат у розмірі 10 000 грн. 00 на надання правничої допомоги, на підтвердження чого надано копії договору, на підставі якого така допомога надавалася, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тараненка А.І., ордера, акту прийому-передачі послуг від 13 березня 2025 року, заява на виконання доручення до договору та рахунок на оплату.
Водночас, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували б оплату позивачем професійної правничої допомоги на суму 10 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим підстави для стягнення вказаної суми коштів з відповідача на користь позивача в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 83, 141, 247, 258-259, 263-268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №4011839 від 26 червня 2023 року в розмірі 35 022 (тридцять п'ять тисяч двадцять дві) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ - 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Чепурко