Провадження № 2/537/341/2025
Справа № 537/5955/24
01.07.2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Хіневича В.І., за участі секретаря - Бакай М.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_8., представника третьої особи - Лесіної Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про позбавлення батьківських прав,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , згідно якого прохав суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтуванні позову вказав, що він з 19 вересня 2009 року з ОСОБА_5 перебували у шлюбі, що був зареєстрований Центральним відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, за актовим записом № 825.
Від шлюбу мають дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області від 01 березня 2010 рок 1 - НОМЕР_1 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.05.2022 року шлюб між ним та відповідачем було розірвано, місце проживання доньки було визначено з ним. Окрім цього, прізвище відповідача було змінене на дошлюбне ( ОСОБА_2 ).
З відповідачем проживають окремо та не спілкуються. З лютого 2014 року, дитина проживає постійно з ним. Спорів стосовно місця проживання дитини не було, зв'язок з відповідачем з лютого 2014 року втрачено, лише у 2021 році вона зателефонувала та вказала, що подала позов про розірвання шлюбу та просить суд, щоб дитина проживала з ним. З того часу, а ні з позивачем, ані зі своєю донькою відповідач не спілкується взагалі, після 2014 року вона постійно проживає в місті Київ. Тобто, весь цей час відповідач життям доньки не цікавилась, не телефонувала, не виявляла бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні.
На сьогоднішній день дитині вже чотирнадцять років, вона до матері не має ніяких почуттів, оскільки з матір'ю взагалі не спілкується. Він проживає з донькою в окремій квартирі. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між ним та дитиною склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Нагляд за станом здоров'я дитини, за її навчанням, участь в її вихованні, матеріальне забезпечення здійснює виключно він.
На даний час донька навчається в Кременчуцькому ліцеї №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтаві області. Відповідно до інформації з даного закладу виключно він привозить та забирає дитину зі школи.
Відповідач ухиляється від виконання свої батьківських обов'язків щодо дитини.
19.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання. Зобов'язано Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як орган опіки та піклування, подати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
25.04.2025 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
13.05.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Задоволено клопотання сторони позивача про допит у судовому засіданні, як свідка, неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовну заяву підтримав та прохав задовольнити, судові витрати прохав покласти на позивача.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на позбавленні відповідача батьківських прав відносно їх спільної доньки з підстав того, що відповідач свідомо та умисно відмовилася від виховання та спілкування з донькою, чим тривалий час здійснює повне ухилення від виконання свої батьківських обов'язків відносно доньки.
Відповідно до ст. 171 Сімейного кодексу України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності батька та представника служби у справах дітей органу піки та піклування, вказала, що все життя проживає з батьком та дідусем з бабусею, які її виховують та турбуються про неї. Матір свою не знає і не пам'ятає, і не впізнає якщо побачить, повністю підтримує позов батька.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про день, місце та час слухання справи була повідомлена належним чином, правом на подання відзиву не скористалася.
Представник третьої особи - Лесіна Н.Г. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача та просила врахувати поданий до суду висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини.
Враховуючи, що відповідач, яка була належним чином повідомлена про місце день і час розгляду справи, повторно не з'явилася в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки, відзиву не подала, та з урахуванням клопотання сторони позивача, суд вирішив на підставі ст. 280 ЦПК України, провести розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд заслухавши учасників справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 з 19.09.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.03.2010 року, виданого Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №132. Шлюб між сторонами на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.05.2021 року, яке набрало законної сили 01.07.2021 року, був розірваний. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ». За згодою сторін їх малолітня дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розірвання шлюбу між батьками залишається проживати з батьком.
Позивач, ОСОБА_1 та неповнолітня донька ОСОБА_9 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними проживають та зареєстровані дідусь та бабуся по лінії батька ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Згідно інформаційного листа Кременчуцького ліцею №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтаві області №01-17/128 від 05.03.2024 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у Кременчуцькому ліцеї №10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтаві області.
Відповідно до положень ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо, зокрема, позбавлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
25.04.2025 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтуванні висновку зазначено, що зі слів ОСОБА_1 , останній із гр. ОСОБА_2 з 19.09.2009 року перебував в зареєстрованому шлюбі. В результаті відносин народилася донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження: серія НОМЕР_3 , видане Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області 01.03.2010).
Починаючи з лютого 2014 року, гр. ОСОБА_2 припинила спільне проживання з родиною, перестала брати участь у вихованні та утриманні їхньої спільної дитини та переїхала жити до міста Києва, залишивши малолітню доньку на ОСОБА_1 . ОСОБА_14 з того часу був втрачений, на телефонні дзвінки остання не відповідає, самостійно життям доньки не цікавиться, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.
На початку 2021 року гр. ОСОБА_2 зателефонувала до гр. ОСОБА_1 та повідомила, що подала позов до суду про розірвання шлюбу. 31.05.2021 рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_1 було розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 відновлено на « ОСОБА_2 ». За згодою сторін їх малолітня дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розірвання шлюбу між батьками залишилась проживати з батьком ОСОБА_1 , з яким на сьогодні і проживає.
Зі слів гр. ОСОБА_1 стало відомо, що з гр. ОСОБА_2 після одруження проживали однією сім'єю в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Після народження доньки ОСОБА_17 всі разом почали мешкати з батьками ОСОБА_18 в буд. АДРЕСА_1 .
Подружнє життя з гр. ОСОБА_2 з початку 2014 року зійшло нанівець, взаємовідносини в родині зіпсувалися повністю, зникла нормальна моральна атмосфера в сім'ї, взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сімейні сварки. ОСОБА_2 постійно скаржилася на втому від сімейного життя, її дратувала малолітня донька, тому в один із днів ОСОБА_2 зібрала речі та повідомила, що переїжджає жити до міста Києва, влаштовувати своє життя. Малолітню доньку ОСОБА_20 залишила на піклування ОСОБА_1 та його батьків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Також у ході бесіди, зі слів батька дитини встановлено, що він ніколи не створював перешкод стосовно участі матері дитини гр. ОСОБА_2 в житті та вихованні доньки, а навпаки намагався через спільних знайомих встановити її місцезнаходження, спонукати до виконання нею своїх батьківських обов'язків.
Позов до суду про стягнення аліментів з гр. ОСОБА_2 на утримання спільної доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не подавав, мотивуючи це тим, що його фінансове становище дозволяє самостійно утримувати дитину.
Зважаючи на те, що мати доньки без поважних причин самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, тривалий час не проявляє щонайменшої батьківської турботи щодо своєї дитини, не дбає про фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її навчанням, не займається підготовкою до самостійного життя, її намірів для подальшого навчання після школи, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною вимогою про позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 . На його думку нехтування гр. ОСОБА_2 , батьківськими обов'язками, принижує гідність їхньої дитини, а наявність людини, яка юридично має права матері, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслідків в житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору.
З усних та письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_4 стало відомо, що гр. ОСОБА_2 юридично являється її матір'ю, яка з трирічного віку з нею не спілкується, залишила її з батьком ОСОБА_1 , дідусем і бабусею по лінії батька. Матір вона не знає і не пам'ятає, остання не бере участі в її житті, не цікавиться її долею, успіхами і досягненнями, вважає настільки чужою для себе людиною, що навіть не впізнає при випадковій зустрічі. Все своє свідоме життя ОСОБА_21 згадує тільки батька, дідуся, бабусю, хрещену. Батько сумлінно намагався їй замінити матір: влаштовував дитячі свята, організовував відпочинок на морських узбережжях України та за її межами, дарував бажані подарунки, весь вільний час намагався проводити з нею, але бажання мати матір в своєму житті ОСОБА_20 не покидало, вона її чекала та потребувала материнської любові і турботи. В дитячому віці вона не розуміла, чому біля неї немає матері, як в інших дітей. Члени її родини давали пояснення, але образа на матір тільки зростала. Усвідомивши, що матері вона байдужа, бо впродовж 11 років вона з нею не спілкується та не має про неї ніякої інформації, крім тієї, що ОСОБА_2 проживає в м. Києві, вмовила батька подати позов до суду про позбавлення гр. ОСОБА_2 батьківських прав. ОСОБА_9 не знає, який спосіб життя веде ОСОБА_2 , як складеться їхнє життя, можливо в подальшому виникне необхідність утримувати ОСОБА_2 або через хворобу чи з інших причин, тому з причин недопущення настання негативних наслідків, а ні з моральної, а ні з правової точки зору не бажає мати з біологічною матір'ю нічого спільного.
З усних та письмових пояснень гр. ОСОБА_12 стало відомо, що він є дідусем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з його сином, своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Гр. ОСОБА_2 , залишила ОСОБА_20 в 3 річному віці та переїхала жити до м. Києва, де наразі і проживає. В 2021 році ОСОБА_2 ініціювала процес розлучення з його сином ОСОБА_23 та в судовому порядку за згодою сторін було залишено місце проживання онуки ОСОБА_17 з батьком. Всі члени родини впродовж 11 років намагалися зв'язатися з гр. ОСОБА_2 , за відомим їм номером телефону та спонукати до виконання батьківських обов'язків але вона ігнорувала спілкування. Останній раз ОСОБА_2 виходила на зв'язок на початку 2022 року, коли надавала дозвіл на виїзд ОСОБА_17 за межі України на шкільну екскурсію. ОСОБА_24 інколи спілкується в телефонному режимі з матір'ю ОСОБА_2 , яка повідомляє, що у його колишньої невістки все добре, вона мешкає в м. Києві. Адреси проживання вона не знає, за станом здоров'я не може до доньки поїхати на гостини, а остання до неї приїздить дуже рідко, спілкуються в режимі відеозв'язку, з якого видно, що ОСОБА_2 дійсно перебуває в м. Києві. Позов свого сина ОСОБА_18 до ОСОБА_25 повністю підтримує, так як вважає, що так буде справедливо по відношенню до неї через байдужість до своєї рідної доньки.
Як зазначається в інформації, наданої відділом ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, відомості про реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах Автозаводського району м. Кременчука відсутні.
Згідно з інформацією, наданою відділом Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, неповнолітня ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 з 29.01.2015.
Як зазначається в інформації, наданої відділом Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 04.09.2004.
19 лютого 2025 року спеціалісти служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області здійснили обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою в двоповерховому будинку підвищеної комфортності проживає гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з неповнолітньою донькою ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та матір'ю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Будинок перебуває у власності родини. У помешканні наявні меблі нового зразка, побутова техніка, система відео-спостереження, санітарно-гігієнічні умови задовільні, у кімнатах чисто та охайно. Для ОСОБА_17 відведений окремий поверх, який складається зі спальні, гостьової кімнати, санвузла. Дитина забезпечена всім необхідним для розвитку та комфортного проживання.
Згідно з інформацією Кременчуцького ліцею № 10 «Лінгвіст» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.12.2024 року № 17/466, ОСОБА_9 навчається в навчальному закладі з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе, як старанна, здібна, комунікабельна учениця. Ліцей працює за змішаною формою навчання. ОСОБА_21 систематично відвідує офлайн уроки, відповідає на питання вчителів. До онлайн уроків підключається, пропускає заняття лише через хворобу, що трапляється рідко. Дівчина має охайний зовнішній вигляд, забезпечена всіма необхідними речами, учбовим приладдям. Батьки розлучені, за рішенням суду дитина проживає з батьком. Зі слів рідних, житлово-побутові умови проживання задовільні, наявна окрема кімната, місце для відпочинку та навчальної діяльності. Батько - ОСОБА_1 щоденно привозить доньку в ліцей та забирає після уроків. ОСОБА_27 цікавиться успішністю дитини, прагне всебічно розвивати. ОСОБА_21 завжди бере участь в позакласних заходах та туристичних поїздках. Дитина відгукується про батька з повагою та любов'ю. ОСОБА_1 дотримується демократичного стилю у спілкуванні та вихованні ОСОБА_17 . Взаємовідносини між батьком та донькою можна вважати гармонійними, відкритими, з чіткими соціальними кордонами.
Відповідно до інформації комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» м. Кременчука від 17.12.2024 року № 1199/10-1, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває під медичним спостереженням КНМП «ЦПМСД № 1» м. Кременчука. З лікарем-педіатром Тарасенко Василем Івановичем укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Візит дитини до амбулаторії забезпечує батько ОСОБА_1 , рекомендації по догляду та лікуванню батько дотримується.
З метою з'ясування ставлення матері до можливого позбавлення її батьківських прав та причин невиконання нею своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини, службою у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області направлено листа за останнім відомим місцем проживання гр. ОСОБА_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаним листом гр. ОСОБА_2 було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Спеціалісту служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вдалося в телефонному режимі поспілкуватися з гр. ОСОБА_2 . 06.03.2025 року остання надала усні та письмові пояснення та повідомила, що в шлюбі з гр. ОСОБА_1 вона перебувала з 19.09.2009 року. В результаті відносин народилася донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини з ОСОБА_23 не склалися з самого початку, народження доньки тільки посилило непорозуміння між ними, дитина потребувала догляду та уваги, ОСОБА_2 втомлювалася від цього, її все дратувало, тому вона на початку 2014 року вирішила залишити доньку на чоловіка та поїхала влаштовувати своє особисте життя до м. Києва, змінити обстановку та знайти себе. 31.05.2021 року за її ініціативою шлюб між нею та гр. ОСОБА_1 , рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука було розірвано, прізвище змінено на « ОСОБА_2 » та залишено місце проживання доньки ОСОБА_17 разом з батьком, з яким вона і мешкає з 2014. З 2014 року до теперішнього часу як зазначила ОСОБА_2 з донькою вона не спілкувалася, не зустрічалася, не телефонувала. Життям, здоров'ям, фізичним, духовним і моральним розвитком не цікавилася, не знає який навчальний заклад відвідує донька, що їй подобається, не цікавиться колом її інтересів, не знає про її досягнення та успіхи, яку професію хоче обрати в житті. При цьому в неї не виникає бажання в подальшому з нею спілкуватися, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, готувати до самостійного життя. Доньку вона не знає і не пам'ятає, при випадковій зустрічі навіть не впізнає. Байдуже відношення до своєї доньки пояснює тим, що не готова була до подружнього життя та материнства, рахує що була права у своїх вчинках по відношенню до доньки. Наразі не бажає повідомляти точну адресу реєстрації та місця проживання в м. Києві, бо не хоче мати нічого спільного ні з донькою ОСОБА_29 ні з колишнім чоловіком та його ріднею. ОСОБА_2 пояснила, що повністю погоджується з позовом гр. ОСОБА_1 щодо позбавлення її батьківських прав відносно їхньої спільної доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як не відчуває любові до дитини та має низький батьківський потенціал, вважає що має повне право розпоряджатися своїм життям на власний розсуд, не обтяжуючи себе вихованням та піклуванням за донькою. Гр. ОСОБА_2 надала нотаріальну заяву про згоду щодо позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратьєвим Владиславом Миколайовичем за № 226 зареєстрованому в реєстрі Міністерства юстиції України. На засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, яке відбудеться 26.03.2025 в режимі відеоконференції через платформу «TIMS», не зможе бути присутньою, так як займається своїм здоров'ям та планує операцію і не має часу виконувати всі вимоги по участі в засіданні комісії.
Питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього доньки ОСОБА_4 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 26.03.2025.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області був присутній гр. ОСОБА_1 , який пояснив, що з гр. ОСОБА_2 після одруження в 2009 році проживали однією сім'єю, в шлюбі народилася донька ОСОБА_21 . Подружнє життя з гр. ОСОБА_2 з початку 2014 року зійшло нанівець, взаємовідносини в родині зіпсувалися повністю, зникла нормальна моральна атмосфера в сім'ї, взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сімейні сварки. ОСОБА_2 постійно скаржилася на втому від сімейного життя, її дратувала малолітня донька, тому в один із днів ОСОБА_2 зібрала речі та повідомила, що переїжджає жити до міста Києва, влаштовувати своє життя. Малолітню доньку ОСОБА_20 , якій на той час було три роки, залишила на піклування ОСОБА_1 та його батьків, з якими вона наразі і проживає. ОСОБА_27 пояснив, що він ніколи не створював перешкод стосовно участі матері дитини гр. ОСОБА_2 в житті та вихованні доньки, а навпаки намагався через спільних знайомих встановити її місцезнаходження, спонукати до виконання нею своїх батьківських обов'язків.
Зважаючи на те, що мати доньки без поважних причин самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, тривалий час не проявляє щонайменшої батьківської турботи щодо своєї дитини, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною вимогою про позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , яка наразі має іншу сім'ю, збирається виїхати на постійне місце проживання до Європи і нехтування ОСОБА_30 батьківськими обов'язками лише принижує гідність їхньої дитини, а наявність людини, яка юридично має права матері, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслідків в житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області була присутня неповнолітня ОСОБА_9 , яка пояснила, що свою матір ОСОБА_2 вона не пам'ятає з трирічного віку, при випадковій зустрічі навіть не впізнає та вважає, що позбавлення ОСОБА_25 батьківських прав буде справедливим рішенням через довготривале невиконання нею батьківських обов'язків.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , неповнолітньої ОСОБА_4 , надану гр. ОСОБА_2 нотаріальну заяву про згоду щодо позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратьєвим Владиславом Миколайовичем за № 226 зареєстрованому в реєстрі Міністерства юстиції України, беручи до уваги позицію Верховного суду України, викладену у справі № 753/2025/19 від 06.05.2020, в якій зазначено, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки для матері (батька) та дитини і допускається тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, враховуючи те, що в матеріалах справи знаходяться відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування матір'ю батьківських обов'язків та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення її батьківських прав, члени комісії вирішили рекомендувати виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області прийняти рішення про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Згідно зі ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно п. п. 15, 16, Постанови Пленуму верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів…), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.
На підставі викладеного, повно, всебічно та об'єктивного з'ясування обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач, як мати дитини, тривалий час не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з дитиною; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини; не створює умов для отримання ним освіти, що свідчить про невиконання відповідачем своїх обов'язків по вихованню дитини.
Жодних об'єктивних обставин, які б вказували на наявність перешкод у матері дитини, ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом не встановлено.
Навпаки, наявні матеріали справи свідчать про свідоме, умисне ухилення матері від спілкування з дитиною та її виховання, свідоме нехтування нею батьківських обов'язків, її винну поведінку стосовно дитини.
Приймаючи рішення суд враховує наданий висновок органу опіки та піклування з огляду на його обґрунтованість, при цьому він не суперечить інтересам дитини.
Суд також бере до уваги, що відповідач, ОСОБА_2 суду свою думку не висловила, однак згідно із висновком органу опіки та піклування, остання згодна з позбавленням її батьківських прав відносно її доньки та не має наміру у подальшому спілкуватися з донькою, займатися вихованням та утриманням доньки, що свідчить про відсутність бажання у відповідача дбати про дитину.
Нехтування батьківськими обов'язками з боку відповідача, ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, принижує гідність дитини та може в подальшому привезти до негативних наслідків у житті дитини, як з моральної так і з правої точки зору.
Суд вважає, що відповідач свідомо та умисно нехтувала та нехтує своїми батьківськими обов'язками по вихованню дитини та свідомо, умисно вчиняла дії, спрямовані на порушення прав дитини, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини та в найкращих інтересах для дитини буде позбавлення відповідача батьківських прав, тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають до задоволення.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України ухвалюючи рішення суд, зокрема, вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи наявність клопотання сторони позивача про залишення судових витрат на позивачеві, тож суд вважає за можливе залишити судові витрати на позивачеві.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України ст. ст. 75, 77, 91, 104, 105, 110, 112,113, 114, 115, 160, 180, 182, 184, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 роз'яснити, що особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич