КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3326/25
Провадження № 2/552/1798/25
01.07.2025 року Київський районний суд м. Полтави у складі :
головуючого судді -Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання - Безугла А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП,-
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП посилаючись на те, що 26.02.2025 року близько 13 год. 45 хв. трапилася дорожньо -транспортна пригода по вул. Європейській, 35 у м. Полтава за участю водія транспортного засобу ОСОБА_2 , який керував тролейбусом «Богдан Т70117» нз 143 та водія транспортного засобу «ZAZ Forza», нз НОМЕР_1 , під керуванням позивача. Автомобіль «ZAZ Forza», нз НОМЕР_1 належить останній на праві власності, а тролейбус належить КП «Полтаваелектротранс» Полтавської міської ради. На момент скоєння ДТП - 26.02.2025 року водій - ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з КП «Полтаваелектроавтотранс». Відповідно до звіту №148 Про оцінку майна ПП “Центру незалежної оцінки та експертизи», вартість відновлювального ремонту КТЗ «ZAZ Forza», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням зносу КТЗ «ZAZ Forza» на дату дослідження 07.04.2024 року складає 14 846,16 грн. Вартість завданих в результаті ДТП збитків складає 19 846,16 грн., з яких 14 846,16 грн. (вартість матеріального збитку ТЗ) та 5000 грн. (експертне дослідження). Просить стягнути кошти з відповідача на її користь, а також судові витрати.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач КП «Полтаваелектроавтотранс» ПМР у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, надав суду відзив на підставі якого просить врахувати вимоги ст. 22 ЦК України в межах способів відшкодування майнової шкоди. Обставини ДТП визнав, огляд пошкодженого транспортного засобу відбувався у присутності представника відповідача, з позивачем позиції пошкодження уточнені , загальна вартість понесених витрат позивачем становить 14 846 грн. 16 коп. При визначенні суми відшкодування витрат просить визначити критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхньому розміру, виходячи з конкретних обставин та фінансового стану обох сторін.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що 26.02.2025 року близько 13 год. 45 хв. по вул. Європейській, 35 у м. Полтава трапилася дорожньо -транспортна пригода за участю водія транспортного засобу ОСОБА_2 , який керував тролейбусом «Богдан Т70117» нз 143 та водія транспортного засобу «ZAZ Forza», нз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Власником транспортного засобу «ZAZ Forza», нз НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 на праві власності, тролейбус «Богдан Т70117» нз 143 належить КП «Полтаваелектротранс» Полтавської міської ради.
На момент скоєння ДТП - 26.02.2025 року водій - ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з КП «Полтаваелектроавтотранс» ПМР, що визнано та не заперечується відповідачем.
Постановою Октябрського районного суду м Полтави від 13.03.2025 року у справі № 554/3003/25, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Постанова набрала законної сили.
Вказана ДТП відбулася саме з вини водія тролейбуса, в результаті чого автомобіль, який належить позивачу, зазнав пошкоджень.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тому суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачем.
Позивач звернулась в Центр незалежної оцінки та експертизи для встановлення розміру матеріальної шкоди, що підтверджуються Договором № 7, Актом виконаних робіт до Договору та квитанцією про сплату вартості наданих експертних послуг у розмірі 5000 грн.
Відповідно до звіту № 148 Про оцінку майна ПП “Центру незалежної оцінки та експертизи», вартість відновлювального ремонту КТЗ «ZAZ Forza», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням зносу КТЗ «ZAZ Forza» на дату дослідження 07.04.2024 складає 14 846,16 грн.
Власник пошкодженого автомобіля «ZAZ Forza», нз НОМЕР_1 ОСОБА_1 звернулася до МТСБУ з заявою про отримання страхового відшкодування за шкоду заподіяну транспортному засобу, проте згідно відповіді МТСБУ позивачу відмовлено посилаючись на те. що останні не володіють підтвердженою інформацією, що тролейбус марки «Богдан Т70117» нз 143 належить до наземного транспортного засобу, та він у розумінні Закону не є транспортним засобом, а відповідно обов'язку у МТСБУ зі сплати відшкодування за шкоду, заподіяну таким пристроєм не виникає, а тому відсутні правові підстави для здійснення відшкодування.
Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 статті 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Вимогами ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
З матеріалів справи вбачається, що завдавачем шкоди є ОСОБА_2 , який постановою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 13 березня 2025 року у справі №554/3003/25, яка набрала законної сили, визнаний винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26 лютого 2025 року. Тролейбус «Богдан6 Т70117» нз 143, яким керував ОСОБА_2 , не застрахований за договором добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів та перебування на балансі КП «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради.
Вартість завданих в результаті ДТП збитків складає 19 846,16 грн., з яких 14 846,16 грн. (вартість матеріального збитку ТЗ) та 5000 грн. (експертне дослідження).
Відповідачем у відзиві не заперечувалось та підтверджено обставини на які посилається позивач щодо завдання їй шкоди.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 19 846 грн. 16 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.
У ЦПК України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. позивачем надано Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги № 17 від 11.04.2025 року, Додаток № 2 до Договору про надання правової допомоги № 17 від 11.04.2025 року, Додаток № 3 до Договору про надання правової допомоги № 17 від. 11.04.2025 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 5000 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи вищевикладені обставини, також суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1211 грн. 20 коп. сплаченого судового збору та 5000 грн. на правничу допомогу.
На підтаві викладеного та керуючись ст.ст.4-13,76-89,137,141,259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 19 846 грн. 16 коп., 1211 грн. 20 коп. судових витрат та 5000 витрат на правничу допомогу, а всього стягнути 26 057 грн. 36 коп. (двадцять шість тисяч п'ятдесят сім гривень тридцять шість копійок).
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Комунальне підприємство «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради (місце знаходження: м.Полтава вул. Тролейбусна, буд. 10, код ЄДРПОУ 03328511).
Головуючий Ж.В. Кузіна