Справа № 527/1324/25
провадження 2/527/707/25
01 липня 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Фіцай О.Л., при секретарі Москаленко В.І., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» код ЄДРПОУ: 42228158, яка подана представником позивача - Пархомчуком Сергієм Валерійовичем, до ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
28 квітня 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 .
02.02.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (далі за текстом - Товариство) та ОСОБА_3 (далі за текстом - Відповідач) укладено кредитний договір № 175972 (далі за текстом - Кредитний договір або Договір) про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 24.02.2025 року, відповідно до якої 02.02.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.
На адресу ОСОБА_2 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 175972 від 02.02.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 10200,00 грн., (Десять тисяч двiстi гривень 00 копiйок), яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 гривень (Двi тисячi гривень 00 копiйок). Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 8200.00 грн (Вiсiм тисяч двiстi гривень 00 копiйок)
Банк зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. Відповідач ухиляється від сплати своєї заборгованості, а позивач набув право вимоги до відповідача по вказаному кредитному договору, тому позивач, для захисту своїх прав, звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10200 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 29.04.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Судове засідання призначено на 09.00 год 26.06.2025 у приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області.
Представник позивача - Пархомчук С.В. у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с.5 на звороті).
25.05.2025 представник позивача - Пархомчук С.В. направив заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у розмірі 10500 грн (а.с.45-47).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення на зареєстровану адресу проживання відповідача судової кореспонденції, яка повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній», що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Повідомлень про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ураховуючи викладене, суд на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд цивільної справи за позовом ФК КЕШ ТУ ГОУ» код ЄДРПОУ: 42228158, до ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 26 червня 2025 завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 02.02.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачкою укладено договір № 175972 про надання фінансового кредиту.
Договір підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктом 1.2. кредитного договору визначено, що кредит надається строком на 24 дні, тобто до 25.02.2021. Строк дії договору 24 днів, але у будь якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.
Відповідно до п.1.3. кредитного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п.1.4. кредитного договору).
Пунктом 3.3. кредитного договору визначено, що клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту (а.с.14).
Договір підписано ОСОБА_1 02.02.2021 електронним підписом AV9054, який надіслано на номер телефону НОМЕР_2 . (а.с.15 на звороті).
На виконання умов договору 02.02.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Профітгід» (а.с. 27).
28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗЕЙМЕР» та ТОВ «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» було укладено Договір факторингу №01-28/10/2021, предметом якого є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (а.с. 17-20).
Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за договором № 175972 про надання фінансового кредиту від 02.02.2021, заборгованість відповідача станом на 13.01.2024 (включно) складає 10200 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000 грн., простроченої заборгованість за процентами в розмірі 8200 грн.
13.01.2025 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на адресу відповідача направлено вимогу про виконання зобов'язань за договором № 175972 про надання фінансового кредиту від 02.02.2021, однак така залишена останньою без виконання.
Відповідно до копії платіжного доручення №1653 від 02.11.2021 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перерахувало на рахунок ТОВ «ЗЕЙМЕР» 702 417,04 грн, як оплату за відступлення права грошової вимоги по договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021, згідно з реєстром боржників додаток 1 від 28.10.2021, без ПДВ (а.с. 29).
Відповідно до Витягу до реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 175972 про надання фінансового кредиту від 02.02.2021 в загальному розмірі 10200 грн, з яких: 2000 грн залишок по кредиту, 8200 грн залишок по відсотках (а.с.9).
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч.12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).
Судом встановлено, що сторони погодили розмір відсотків - 2 % на добу від суми кредиту за договором, строк дії якого, згідно п.1.2, п.1.3 Договору 24 дні, після спливу якого, у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Пунктом 2. Договору про надання фінансового кредиту визначено порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за Договором. Так, п. 2.3 Договору вказано, що проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.
Так, 2000,00 грн. (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) х 2 % (узгоджений сторонами у п.1.3. договору відсоток, який сплачує позичальник щоденно за користування коштами) =40,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором про надання фінансового кредиту № 175972 про надання фінансового кредиту від 02.02.2021 становить 960,00 грн. (40,00 грн. х 24 днів).
Водночас, в позовній заяві позивач жодним чином не обґрунтував та матеріалами справи не підтвердив підстави та обгрунтованість нарахування процентів в розмірі 8200 грн. Розрахунку нарахування цих відстотків позивачем не надано. Відтак, суд вважає, що позивачем не доведено обгрунтованість та правомірність такої вимоги до позивача.
Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження N12-16гс22).
Таким чином не підлягає задоволенню стягнення відсотків з відповідача, нарахування яких виходить з межі строку кредитування, оскільки позивачем не доведено правомірності нарахування таких відсотків.
З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 2000 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 960,00 грн., а всього у сумі 2960 грн. необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
За приписами пункту 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінка доказів та аргументів сторін
Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
Суд вважає, що позивач підтвердив укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтвердив подальше укладення договору факторингу між первісним кредитором та відповідачем щодо спірного договору.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №36435 від 14.03.2025 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім зазначеного, у пред'явленому позові позивач надав орієнтовний розрахунок судових витрат у сумі 10500 грн.
23.05.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» адвоката Пархомчука С.В. надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10500 грн.
Факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору та витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судового збору в розмірі 702,97 грн. ( 2960 грн (задоволені позовні вимоги) х 100% : 10200 грн (заявлені позовні вимоги) = 29,02% (процент задоволених позовних вимог), 2422,40 (судовий збір) х 29,02 % : 100% = 702,97 грн).
Суд позов задовольнив частково на загальну суму 2960 грн. Відповідно на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3047,1 грн (2960 грн (задоволені позовні вимоги) х 100% : 10200 грн (заявлені позовні вимоги) = 29,02 % (процент задоволених позовних вимог), 10500 грн (загальні судові витрати) х 29,02 % : 100% = 3047,1 грн).
Керуючись статтями 12, 13, 76, 78, 81, 141, 178, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, оф.7, ЄДРПОУ - 42228158) заборгованість № 175972 про надання фінансового кредиту від 02.02.2021 в загальному розмірі 2960 ( дві тисячі девятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 2000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 960,00 грн.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, оф.7, ЄДРПОУ - 42228158) витрати по сплаті судового збору в сумі 702,97 (сімсот дві) гривні девяносто сім копійок
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, оф.7, ЄДРПОУ - 42228158) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3047,1 (три тисячі сорок сім) гривень десять копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
Суддя О.Л. Фіцай