Рішення від 02.07.2025 по справі 524/3127/25

Справа № 524/3127/25

Провадження № 2/524/3733/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2025 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши в м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

У березні 2025 року до суду звернулося ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначають, що 18.04.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 8000608 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами кредитного договору: сума кредиту складає 7000 грн.; строк кредиту 360 днів, відсотки за користування кредитом 1,5% від суми кредиту за кожен день користування. 24.12. 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 24.12/24-Ф. Згідно з умовами договору клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Станом на 24.12.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 30695 грн., з яких 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11025 грн. заборгованість за нарахованими відсотками та 12670 грн заборгованість за штрафом. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.

Ухвалою від 18.03.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, направлено засобами рекомендованого поштового зв'язку та повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст.178ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № 8000608 про надання споживчого кредиту від 18.06.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 7000 грн., строком 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Універсал банк».

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір був підписаний відповідачем 18.06.2024 року о 05:09:07 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором А7830.

Згідно з п. 1.5. кредитного договору, позичальник сплачує за користування кредитом фіксовану процентну ставку в розмірі 1,5% в день

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення АТ «Універсал банк» 18.06.2024 ОСОБА_1 , на платіжну картку № НОМЕР_2 ХХХХХ7014отримано 7 000 грн.

Позивач умови договору виконав та перерахував на картку відповідача 7000 грн.

Згідно п. 4.4. кредитного договору, позичальник зобов'язаний у встановлений строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.

24.12. 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 24.12/24-Ф. Згідно з умовами договору клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором №8000608

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов кредитного договору, та станом на 24.12.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 30695 грн., з яких 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11025 грн. заборгованість за нарахованими відсотками та 12670 грн заборгованість за штрафом

Відповідач не надав суду докази, які б підтвердили виконання ним умов договору.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським Кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір споживчого кредиту з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитором позичальнику у електронному смс-повідомленні, що свідчить про укладення кредитного договору з дотриманням встановленої Законом форми правочину.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був ініціатором укладання кредитного договору, надав необхідні для укладання договору. У договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Отримавши кредитні кошти, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання договором про споживчий кредит, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за договором про споживчий кредит.

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язк уз неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту та виниклою заборгованістю, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором№ 8000608 про надання споживчого кредиту від 18.06.2024 року в розмірі 18 025 грн а саме 7000 грн - заборгованість за кредитом, 11 025 грн заборгованість з відсотками

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 12 670 грн. суд зазначає наступне. 24.02.2022 з 5 год.30 хв. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, введено воєнний стан.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, те що станом на момент розгляду справи в Україні воєнний стан не скасовано і не припинено, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 12 670 грн. не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до задовлених позовних имог.

У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір № 02.08.2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі надання послуг № 26 від 29.12.2024 року із найменуванням послуг: витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 26 від 29.12.2024 платіжна інструкція № 626 від 09.02.2024 року про оплату за надання юридичних послуг).

Виходячи з предмету спору, значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, відсутності заперечень відповідача щодо співмірності витрат позивача на правову допомогу, у зв'язку з частковим задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5872 грн. пропорційно ро задовленим позовним вимогам.

Керуючись ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за договором № 8000608 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.06.2024 року у загальному розмірі 18 025 грн., а саме: 7 000 грн. заборгованості за кредитом, 11025 грн. заборгованості за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1422,50 грн. та 5872 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:ТОВ «Факторинговакомпанія «Укрглобал-Фінанс»»,код ЄДРПОУ:443449019, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. № 4.

Відповідач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Олена Предоляк

Попередній документ
128568559
Наступний документ
128568561
Інформація про рішення:
№ рішення: 128568560
№ справи: 524/3127/25
Дата рішення: 02.07.2025
Дата публікації: 04.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.09.2025)
Дата надходження: 17.03.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості