вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кп/381/290/25
381/1693/25
02 липня 2025 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв'язку),
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в режимі відеоконференцзв'язку),
під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12023111310002897 від 25.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України,
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у виді тримання під вартою на 60 днів, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у виді особистого зобов'язання строком на два місяці, ОСОБА_8 у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтовано наявністю достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування не зменшилися та не відали. Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 , може ухилятися від суду оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, організатором вчинення яких він є, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винним та вразі винесення обвинувального вироку загрожує реальна міра покарання з неможливістю застосування ст. 69, 75 КК України, останній може переховуватись від суду, а також ОСОБА_4 є призивного віку, та у разі не продовження тримання під вартою, може незаконно перетнути кордон України. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що ОСОБА_4 володіє інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних потерпілих, свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Окрім цього, ОСОБА_4 ,неодноразово судимий, не має постійного джерела заробітку, а ведення осіб в оману та отримання доступу до електронного банкінгу потерпілих вчинявся з метою неправомірного отримання грошових коштів, таким чином слід прийти до висновку, що у випадку обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, це призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 . Застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки останнього, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Не можливе і застосування до обвинуваченого і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент звернення до суду із вказаним клопотанням не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 обґрунтовано наявністю достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування, зокрема, зміни на найбільш суворий запобіжний захід, не зменшилися та не відали. Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_6 ,може ухилятися від суду оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, активним учасником вчинення яких він є, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винним та вразі винесення обвинувального вироку загрожує реальна міра покарання з неможливістю застосування ст. 69, 75 КК України, останній може переховуватись від суду, а також ОСОБА_6 є призивного віку, та у разі не продовження тримання під вартою, може незаконно перетнути кордон України. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що ОСОБА_6 володіє інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних потерпілих, свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Окрім цього, ОСОБА_4 ,неодноразово судимий, не має постійного джерела заробітку, а ведення осіб в оману та отримання доступу до електронного банкінгу потерпілих вчинявся з метою неправомірного отримання грошових коштів, таким чином слід прийти до висновку, що у випадку обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, це призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 . Застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки останнього, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Не можливе і застосування до обвинуваченого і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент звернення до суду із вказаним клопотанням не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_8 обґрунтовано наявністю достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою застосування щодо неї цього запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, не зменшилися та не відали. ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її судом винною та вразі винесення обвинувального вироку загрожує реальна міра покарання з неможливістю застосування ст. 69, 75 КК України, остання може переховуватись від суду, а також у разі не продовження запобіжного заходу, вона може незаконно перетнути кордон України, тим самим може вчинити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що остання може незаконно впливати на свідків, на потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 може чинити як фізичний, так і психологічний тиск на свідків та потерпілих, може впливати на останніх з метою зміни ними показів та примусити відмовитися від дачі показів.
Окрім цього, ОСОБА_11 не має постійного джерела заробітку, а ведення осіб в оману та отримання доступу до електронного банкінгу потерпілих вчинявся з метою неправомірного отримання грошових коштів, таким чином слід прийти до висновку, що у випадку обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, це призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить її належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Не можливе і застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення про підозру та звернення до суду із вказаним клопотанням не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно неї саме такого запобіжного заходу. Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченою покладених обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Прокурор просила покласти обов'язки прибувати на першу вимогу до прокурора, суду на визначений час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання про продовження ОСОБА_5 строку дії покладених на нього при обранні запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обов'язків, а саме, прибувати на першу вимогу до прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, строком на два місяці, обґрунтовано наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 190 КК України. ОСОБА_5 знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винним та вразі винесення обвинувального вироку загрожує реальна міра покарання з неможливістю застосування ст. 69, 75 КК України, останній може переховуватись від суду, а також підозрюваний ОСОБА_5 є призивного віку, у разі не застосування особистого зобов'язання, може незаконно перетнути кордон України. Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, на потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показів та примусити відмовитися від дачі показів. Окрім цього, ОСОБА_5 не має постійного джерела заробітку, та може продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень.
Клопотання про продовження ОСОБА_7 строку дії покладених на неї при обранні запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обов'язків, а саме, прибувати на першу вимогу до прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, строком на два місяці, обґрунтовано наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 190 КК України. ОСОБА_7 знаючи про тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її судом винною та вразі винесення обвинувального вироку загрожує реальна міра покарання з неможливістю застосування ст. 69, 75 КК України, остання може переховуватись від суду, у разі не застосування особистого зобов'язання може незаконно перетнути кордон України. Також ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, на потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показів та примусити відмовитися від дачі показів. Окрім цього, ОСОБА_7 не має постійного джерела заробітку, та може продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень.
Захисник ОСОБА_9 заперечив щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у зв'язку із недоведеністю прокурором продовження існування ризиків, вказаних у клопотанні. Зазначив, що до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є місцевими жителями, тому щодо них можливо застосувати альтернативний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту чи зменшити заставу, оскільки визначена судом є непомірною для його підзахисних. Посилався на тривалий час перебування під вартою та зменшення ризиків. З приводу клопотання прокурора про продовження цілодобового домашнього арешту ОСОБА_8 заперечив у зв'язку із недоведеністю прокурором існування вказаних нею ризиків. Зазначив, що ОСОБА_8 не судима, сумлінно виконує покладені на неї обов'язки, а тому просив застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби. Захисник щодо клопотань щодо продовження дії покладених обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покладався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_10 підтримав свого колегу та заперечив щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою із посиланням на загальний час їх перебування під вартою та можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, звернув увагу на дотримання умов цілодобового домашнього арешту ОСОБА_8 , а щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вважав продовження особистого зобов'язання не актуальним.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позицію своїх захисників.
Вирішуючиклопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що тримання під вартою є найсуворішим і винятковим запобіжним заходом. При цьому, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене у випадках, на підставі та в порядку, передбаченому законом.
У КПК України встановлені випадки і процедура позбавлення свободи з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього в силу статусу обов'язків, а також з метою вжиття превентивних заходів, про які вказано у статті ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких умисних злочинів, пов'язаних із заволодінням чужим майном, шляхом вчинення шахрайських дій, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. а тому, усвідомлюючи покарання, що може загрожувати йому в разі визнання судом винуватим, може переховуватись від суду.
Крім того, також існує ризик, що ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі. Про існування даного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_4 не має офіційного джерела доходів, до затримання працював неофіційно, є неодноразово судимою особою за вчинення злочинів проти власності та знову обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжкого умисного злочину, з корисливих мотивів, а тому дана обставина вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів, щодо вчинення протиправних діянь, в тому числі кримінальних правопорушень.
Також, суд бере до уваги той факт, що судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, та ОСОБА_4 може впливати на потерпілих та свідків з метою з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оцінюючи вищенаведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що ризики можливого ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинення ним іншого кримінального правопорушення продовжують існувати.
Проте, як вбачається із клопотання, прокурор не довела та не надала доказів появи нових ризиків, як і не надано прокурором доказів неможливості застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 інших альтернативних запобіжних заходів, зокрема, цілодобового домашнього арешту.
Так, ОСОБА_4 перебуває під вартою з 02.05.2024 року, тобто протягом тривалого проміжку часу під час досудового розслідування. Після направлення обвинувального акту до суду 01.04.2025 року запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою двічі продовжувався судом під час підготовчого судового засідання.
Враховуючи викладене, та зважаючи на наявність місця проживання на території Фастівського району Київської області, та час перебування під вартою обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 за даних обставин запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, відповідно до положень ч.5 ст. 194 КПК України, зо вдовольнивши клопотання сторони захисту.
На думку, суду, такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких умисних злочинів, пов'язаних із заволодінням чужим майном, шляхом вчинення шахрайських дій, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи покарання, що може загрожувати йому в разі визнання судом винуватим, може переховуватись від суду.
Крім того, також існує ризик, що ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі. Про існування даного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_4 не має офіційного джерела доходів, до затримання працював неофіційно та обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких умисних злочинів, з корисливих мотивів, а тому дана обставина вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів, щодо вчинення протиправних діянь, в тому числі кримінальних правопорушень.
Також, суд бере до уваги той факт, що судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, та ОСОБА_6 володіючи інформацією щодо анкетних даних свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, може незаконно впливати на цих осіб з метою з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оцінюючи вищенаведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що ризики можливого ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинення ним іншого кримінального правопорушення є доведеними та продовжують існувати.
Проте, як вбачається із клопотання, прокурор не довела та не надала доказів появи нових ризиків, як і не надано прокурором доказів неможливості застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 інших альтернативних запобіжних заходів, зокрема, цілодобового домашнього арешту.
Так, ОСОБА_6 перебуває під вартою з 16.06.2024 року, тобто протягом тривалого проміжку часу під час досудового розслідування. Після направлення обвинувального акту до суду 01.04.2025 року запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою двічі продовжувався судом під час підготовчого судового засідання.
Враховуючи викладене, та зважаючи на наявність місця проживання на території Фастівського району Київської області, та час перебування під вартою обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 за даних обставин запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, відповідно до положень ч.5 ст. 194 КПК України, задовольнивши клопотання сторони захисту.
На думку, суду, такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Оцінюючи доводи прокурора та захисника при вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд зазначає, що ризики, які стали підставою застосування обвинуваченій даного запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. Суд приймає до уваги, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи покарання, що може загрожувати їй в разі визнання судом винуватою, може переховуватись від суду. Крім того, також існує ризик, що вона може вчинити інші кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі, оскільки не має офіційного джерела доходів, та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, з корисливих мотивів. Також, суд бере до уваги той факт, що судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, та ОСОБА_8 володіючи інформацією щодо анкетних даних свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, може незаконно впливати на цих осіб з метою з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду на зазначене, суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід, а саме, особисте зобов'язання, про застосування якого просить сторона захисту, є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 у виді цілодобвого домашнього арешту є дієвий, будь-яких даних щодо порушення покладених на неї обов'язків не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу в виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , суд враховує, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, за які, у разі визнання їх винним, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, з огляду на суворість імовірного покарання, раніше встановлений ризик можливого переховування від суду обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продовжує існувати. На даний час судовий розгляд вказаного кримінального провадження не розпочався, судом не допитані свідки та потерпілі у справі, тому ризик можливого впливу на потерпілих та свідків у справі продовжує існувати. Також продовжує існувати ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, з огляду на наявність вищенаведених ризиків, які на даний час продовжують існувати, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України є необхідним для запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому строк на який покладено ці обов'язки необхідно продовжити на два місяці.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 179, 181, 182, 183, 199, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити, клопотання сторони захисту - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 02 вересня 2025 року включно.
Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,заборону цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 (крім випадків слідування в укриття під час сигналу «повітряної тривоги» з подальшим невідкладним поверненням до місця свого проживання після сигналу «відбій повітряної тривоги).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) прибувати до суду у визначений час; 2) не відлучатися з населеного пункту у якому вона проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи; 4) утриматись від спілкування із іншими обвинуваченими з приводу обставин кримінального правопорушення 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити елетронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Фастівське районне управління поліції ГУ НП в Київській області.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити, клопотання сторони захисту - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 02 вересня 2025 року включно.
Встановити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,заборону цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , будинок без номеру, домоволодіння розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3224984200:03:001:0243(крім випадків слідування в укриття під час сигналу «повітряної тривоги» з подальшим невідкладним поверненням до місця свого проживання після сигналу «відбій повітряної тривоги»).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки: 1) прибувати до суду у визначений час; 2) не відлучатися з населеного пункту у якому вона проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи; 4) утриматись від спілкування із іншими обвинуваченими з приводу обставин кримінального правопорушення 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити елетронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Фастівське районне управління поліції ГУ НП в Київській області.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити, відмовити в задоволені клопотання сторони захисту.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто по 02 вересня 2025 року включно.
Встановити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,заборону цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 (крім випадків слідування в укриття під час сигналу «повітряної тривоги» з подальшим невідкладним поверненням до місця свого проживання після сигналу «відбій повітряної тривоги», а також необхідності отримання медичної допомоги у КНП ФМР « Фастівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» за адресою: 08500, Україна, Київська область, місто Фастів, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок, 28).
Покласти на обвинувачену ОСОБА_8 такі обов'язки: 1) прибувати до суду у визначений час; 2) не відлучатися з населеного пункту у якому вона проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи; 4) утриматись від спілкування із іншими обвинуваченими з приводу обставин кримінального правопорушення 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Фастівське районне управління поліції ГУ НП в Київській області.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строком на два місяці, тобто по 02 вересня 2025 року включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або навчання, роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строком на два місяці, тобто по 02 вересня 2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали направити до ДУ «Київський слічий ізолятор» та Фастівського РУ ГУНП у Київській області.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_12