02.07.2025 Провадження по справі № 2/940/306/25
Справа № 698/745/24
Іменем України
02 липня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі : Козуб І.С.
з участю адвоката: Колісника С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 03.10.2013 року в сумі 10000 доларів США та судові витрати по справі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.10.2013 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики шляхом складання розписки, за умовами якого ОСОБА_2 взяла у неї в борг 10000 доларів США строком на 10 років, які зобов?язалася повернути до 03.10.2023 року. Проте в зазначений строк відповідачка борг не повернула, свої зобов?язання за укладеним договором не виконала та від добровільного повернення суми боргу ухиляється.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Колісник С.М. позовні вимоги підтримав.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, судова повістка, надіслана їй рекомендованим листом з повідомленням на адресу останнього відомого зареєстрованого місця проживання, повернулася до суду не врученою за відсутністю адресата.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.07.2022 року у справі № 908/3468/13, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду.
Судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 727/5718/21), в даному випадку судова повістка ОСОБА_2 вважається врученою 19.05.2025 року.
Крім того, ОСОБА_2 про дату, час та місце слухання справи повідомлена на веб-порталі судової влади України, а тому відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається про дату, час та місце слухання справи повідомленою належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
В судовому засіданні встановлено, що 03.10.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики шляхом складання розписки в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за умовами якого ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_1 в борг 10000 доларів США строком на 10 років, які зобов?язалася повернути до 03.10.2023 року, що підтверджується оригіналом розписки ( а.с. 7). Проте в зазначений строк та на час подання позову відповідачка борг не повернула.
Відповідно до ст.1046 ЦК України договір позики - це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Борговим документом, що підтверджує укладання договору позики між відповідачем та позивачем є розписки, які посвідчують передання йому визначеної грошової суми.
Таким чином, так як договір позики це односторонній договір, то у відповідача виник обов'язок повернути позикодавцю грошові кошти у такій самій сумі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.
Письмова форма договору позики через його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що в порушення вищезазначених приписів закону та письмового договору позики, відповідачкою не було повернуто борг в обумовлений договором строк, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики є обґрунтованими та законними, в зв?язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто в сумі 10000 доларів США, що станом 02.07.2025 року, тобто на день винесення рішення у справі, становить 418191 гривню, так як згідно даних НБУ офіційний курс 1 долара США станом на 02.07.2025 року становить 41,8191 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
При цьому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При подачі позову позивачка на підставі ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору.
На час ухвалення судового рішення суду не було надано доказів про звільнення відповідачки від сплати судового збору, тож суд з урахування задоволення позову, стягує з неї передбачений законом розмір судового збору за подання позовної заяви про стягнення боргу, який згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) складає 4181,91 гривень.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка понесла судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 гривень, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 29-08/24 від 29.08.2024 року (а.с. 8-9), розрахунком витрат на правничу допомогу від 02.09.2024 року та квитанцією АТ «Ощадбанк» від 02.09.2024 року про їх оплату (а.с. 10), а тому дані витрати суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачки.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1046, 1047, 1049,1050 ЦК України суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , - 10000 (десять тисяч) доларів США заборгованості за договором позики від 03.10.2013 року, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на час ухвалення судового рішення складає 418191 (чотириста вісімнадцять тисяч сто дев'яносто одну) гривню, та 4000 (чотири тисячі) витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 4181 (чотири тисячі сто вісімдесят одна) гривня 91 копійка на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення: 04 липня 2025 року.
Суддя: Т.П.Косович