02.07.2025 Провадження по справі № 2/940/398/25
Справа № 940/843/25
Іменем України
02 липня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі : Козуб І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.06.2024 року в сумі 69482,71 гривень та судові витрати в сумі 2422,40 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 05.04.2023 року підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. На підставі вищевказаної заяви з метою отримання послуги «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» 25.06.2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 70000 гривень на строк 36 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 31% річних. Проте відповідачем було порушено умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 21.04.2025 року останній має заборгованість загальною сумою 69482,71 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 05.04.2023 року підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 22-45).
З метою отримання послуги «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» 25.06.2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 70000 гривень на строк 36 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 31% річних (копія договору - а.с. 46-61, паспорт споживчого кредиту - а.с. 15-21). На виконання умов договору банк свої зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується випискою за договором за період з 25.06.2024 року по 22.04.2025 року (а.с. 63), проте, відповідач, передбачені договором зобов'язання щодо своєчасності погашення кредиту не виконує, внаслідок чого станом на 21.04.2025 року має заборгованість перед банком загальною сумою 69482,71 грн., в тому числі 66074,35 грн. заборгованості за тілом кредиту та 3408,36 грн. заборгованості за відсотками, що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості за договором (а.с. 65-67) та випискою по рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Із дослідженого судом кредитного договору №б/н від 25.06.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк», встановлено, що останній укладений в письмовій формі та зі сторони споживача підписаний власноручним підписом на планшеті відповідно вимог постанови НБУвід 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Отже, підписання даного кредитного договору свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З боку відповідача, який про відкриття провадження у справі, дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити повністю, оскільки відповідачем порушено умовикредитного договору №б/н від 25.06.2024 року, укладеного між ним та АТ КБ «ПриватБанк», та не виконано взятих на себе зобов'язань.
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.04.2025 року (а.с. 8), а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 264-268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 525-527, 530, 610, 625, 629, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.06.2024 року в сумі 69482 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 71 копійку, та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Т.П.Косович