Єдиний унікальний номер: 379/784/25
Провадження № 2-о/379/41/25
01 липня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Шабрацького Г.О.
за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення
У травні 2025 заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.
В обґрунтування заяви зазначила, що їй ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить трудова книжка НОМЕР_1 , заповнена 12 січня 1982 року. Проте під час заповнення трудової книжки, відповідальною особою зазначено на російській мові по батькові, а саме: ОСОБА_2 , а вона - ОСОБА_1 .
На підтвердження записів у трудовій книжці я звернулась до Державного професійно-технічного навчального закладу “Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту» та отримала підтверджуючу довідку від 17.01.2025 року. Проте, і у записах Поіменної книги здобувачів освіти №20 і у Книзі реєстрації виданих дипломів, було допущено помилку у по батькові, а саме: “ ОСОБА_3 », замість вірного “ ОСОБА_4 ».
Також вона отримала підтверджу вальну довідку виробничого підрозділу вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський, про те, що дійсно після навчання (02.02.1981-05.01.1982 рр.) була прийнята у вагонну дільницю ст. Київ-Пас провідником пасажирських вагонів з 12.01.1982 року. Звільнилася за власним бажанням 21.10.1982 року.
На підтвердження записів у трудовій книжці отримала довідку з трудового архіву Білоцерківської міської ради від 06.02.2025 року про підтвердження періоду роботи з 21.07.1979 по 22.03.1980 роки. Проте, і у документах архівного фонду, які зберігаються в трудовому архіві, допущено помилку, а саме по батькові зазначено російською мовою “ ОСОБА_5 », а вона “ ОСОБА_4 ». Крім цього, в даній довідці зазначено, що в особових картках звільнення працівників попередній запис по батькові стертий, а заново зроблений запис “ ОСОБА_5 ».
Також нею отримано архівну довідку з трудового архіву Білоцерківської міської ради від 06.02.2025 року про підтвердження періоду роботи з 03.02.1984 року по 23.02.1985 рік. Проте і у наказах з кадрових питань допущено помилку, а саме по батькові зазначено російською мовою “ ОСОБА_5 », а вірно “ ОСОБА_4 ».
Заявник звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо призначення їй пенсії. Разом з іншими документами надала трудову книжку серії НОМЕР_1 , в якій на титульній сторінці вказано не коректно по батькові. Проте отримала відмову.
Просить суд з врахуванням уточненої заяви встановити встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , трудової книжки НОМЕР_3 , виданої 12 січня 1982 року на ім'я ОСОБА_2 ; встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , архівних довідок виданих трудовим архівом Білоцерківської міської ради 06.02.2025 року № 171/06-04, №172-06-04,173/06-04, а також довідки від 17.01.2025 року №7 виданої ДПТНЗ « Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту» виданих на ім'я ОСОБА_6 « або « Евтихиевни»
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Г.О. Шабрацькому.
07.05.2025 ухвалою судді Таращанського районного суду було залишено без руху заяву та надано термін для усунення недоліків вказаної позовної заяви.
16.05.2025 на виконання ухвали від 07.05.2025 заявниця надала до суду заяву в якій усунула вказані недоліки частково.
16.05.2025 ухвалою судді Таращанського районного суду було повторно залишено без руху заяву та надано термін для усунення недоліків вказаної позовної заяви.
Заявник судове засідання не з'явилась про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду від заявника надійшли заяви, в якій вона просить розглянути справу без її участі, заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
В судове засідання представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином, на адресу суду направлена заява про розгляд справи без участі представника ГУПФУ у Київській області.
За положенням частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що в трудовій книжки від 12.01.1982 року серії НОМЕР_1 на титульні сторінці в графі « по батькові» на російській мові « ОСОБА_7 » (а.с.46).
З Довідки від 17.01.2025 року №7 виданої ДПТНЗ « Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту» вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчалась у технічному училищі № 5 м. Козятин Вінницької області з 02 лютого 1981 року (наказ по училищу про зарахування здобувачів освіти №2-К від 31.01.1981 р) по 05 січня 1982 року (наказ по училищу про відрахування здобувачів освіти №1-К від 05.01.1982 р.). Отримала кваліфікацію « провідник пасажирського вагона поїздів міжнародного сполучення «. Форма навчання - денний стаціонар 9а.с.15).
Із архівної довідки № 171/06/04 від 06.02.2025 року виданої трудовим архівом Білоцерківської міської ради вбачається, що у документах архівного фонду «ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ.ТОВАРИСТВО «РОСАВА» у особових картках звільнених працівників (Форма П-2) за 1980 рік значиться, що « ОСОБА_9 » (так у документі; попередній запис по батькові був стертий, заново зроблений запис: « ОСОБА_5 »), ІНФОРМАЦІЯ_1 , табельний номер 9335, працювала відбірником-стикувальником смуг 2-го розряду складального цеху № 1 Білоцерківського виробничого об'єднання шин і ГАВ з 21 липня 1979 року (наказ № 213 к від 21.07.1979 р.) по 22 березня 1980 року (наказ № 220 к від 20.05.1980 р.).
У записці про прийом від 21.07.1979 р. № 705 значиться, що « ОСОБА_9 » (так у документі) прийнята на роботу відбірником-стикувальником смуг 2-го розряду складального цеху № 1 Білоцерківського виробничого об'єднання шин і ГАВ з 21 липня 1979 року (наказ № 213 к від 21.07.1979 р.) (а.с.18).
Із архівної довідки № 172/06/04 від 06.02.2025 року виданої трудовим архівом Білоцерківської міської ради вбачається, що у документах архівного фонду «ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РОСАВА» у наказах з кадрових питань (особового складу) за 1984-1985 роки значиться:
03 лютого 1984 року « ОСОБА_9 » (так у документі), табельний номер 00978. прийнята на роботу учнем складальника покришок складального цеху № 1 Білоцерківського виробничого об'єднання (ВО) ШИН і ГАВ (наказ № 90 к від 02.02.1984 р.);
11 червня 1984 року « ОСОБА_9 » (так у документі), табельний номер 00978. переведена складальником покришок 5-го розряду складального цеху № 1 Білоцерківського ВО ШИН і ГАВ (наказ № «494 к» (так у документі) від 09.07.1984 р.);
23 «февраля» (так у документі) 1985 року « ОСОБА_9 » (так у документі) звільнена з роботи складальника покришок 5-го розряду складального цеху № 1 Білоцерківського ВО ШИН і ГАВ за власним бажанням, ст. 38 КЗпП УССР (наказ № 273 к від 15 «марта» (так у документі) 1985 р) (а.с.19).
Із архівної довідки № 173/06/04 від 06.02.2025 року виданої трудовим архівом Білоцерківської міської ради вбачається, що У документах архівного фонду «ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РОСАВА» у справі фонду є відомості про введення в експлуатацію першої черги шинного заводу та вважати шинний завод діючим промисловим підприємством з 01 січня 1973 року на підставі наказу по Міністерству нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР від 31 січня 1973 року № 85 (наказ по Білоцерківському комбінату ШИН і ГАВ від 22.02.1973 р. № 57).
Білоцерківський комбінат ШИН і ГАВ перейменований у Білоцерківське виробниче об'єднання шин і ГАВ (наказ ГНХП УРСР від 10.03.1976 р. № 47).
Білоцерківське виробниче об'єднання ШИН і ГАВ перейменоване у Виробниче об'єднання «Білоцерківшина» (наказ ГНХП УРСР від 31.12.1986 р. № 313).
Виробниче об'єднання «Білоцерківшина» (ВО «Білоцерківшина») перейменоване у Відкрите акціонерне товариство «РОСАВА» (ВАТ «РОСАВА») (наказ Фонду Держмайна України від 24.10.1996 р. № 76-АТ).
Підставою Господарського суду Київської області від 17 листопада 2015 року у справі № Б8/191-10 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру стосовно ВАТ «РОСАВА» (код ЄДРПОУ 00152269; юридична адреса: вул. Леваневського, буд.91, м. Біла Церква, Київська обл., 09100).
02 червня 2020 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «РОСАВА» (номер запису 1 353 117 0020 000025) у зв'язку з визнанням її банкрутом (а.с.20)
Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_4 виданого 04.12.2019 року орган що видав 3245 по батькові заявниці вказано « ОСОБА_4 » (а.с.11).
Також, із картки платника податків (РНОКПП: НОМЕР_2 , по батькові заявниці вказано- « ОСОБА_4 » (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 вказано по батькові « ОСОБА_4 » (а.с.14).
Згідно копії атестату № 3555 від 21.07.1979 виданий ОСОБА_10 (а.с.22).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (переклад з російської мови на українську) серії НОМЕР_6 від 25.05.1987 року зазначено громадяни ОСОБА_11 та ОСОБА_10 уклали шлюб 25.05.1987 року (а.с.204).
Отже, надані заявником докази у своїй сукупності підтверджують вказані ним у заяві обставини.
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.
За положенням пункту 6 частини 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Судом встановлено, що при заповненні трудової книжки відповідальним працівником відділу кадрів не було дотримано порядку заповнення трудових книжок, а саме всупереч п.2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162, після прославлення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесених даних. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Згідно з п.2.12 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Пунктом 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав заявник у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Судом встановлено, що метою встановлення факту належності заявника трудової книжки та довідок є необхідність в оформленні передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.
Приймаючи до уваги те, що заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності трудової книжки та архівних довідок суд приходить до висновку, що надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.
На підставі викладеного, суд вважає, що належність трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 12 січня 1982 року на ім'я ОСОБА_2 ; архівних довідок виданих трудовим архівом Білоцерківської міської ради 06.02.2025 року № 171/06-04, №172-06-04,173/06-04, а також довідки від 17.01.2025 року №7 виданої ДПТНЗ « Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту» виданих на ім'я ОСОБА_6 », « ОСОБА_5 », доведена та не викликає сумнівів.
Керуючись ст.ст. 89, 95, 247, 265, 273, 293-294, 315-316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення -задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 12 січня 1982 року на ім'я ОСОБА_2 ;
встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , архівних довідок виданих трудовим архівом Білоцерківської міської ради 06.02.2025 року № 171/06-04, №172-06-04,173/06-04, виданих на ім'я ОСОБА_2 », « ОСОБА_5 », « ОСОБА_7 »;
встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 довідки від 17.01.2025 року №7 виданої ДПТНЗ « Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту» виданих на ім'я ОСОБА_6 ».
Судові витрати залишити за заявником
Рішення набирає сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/.
Повне судове рішення складено 01.07.2025
Суддя:Г. О. Шабрацький