Миколаївської області
Справа №477/1235/25
Провадження №1-кс/477/749/25
про продовження дії запобіжного заходу
(повний текст)
26 червня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000284 від 05 квітня 2025 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Степове Миколаївського району Миколаївської області, офіційно не працевлаштованого, офіційно не одруженого, на утриманні має неповнолітню доньку 2012 року народження, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
20 червня 2025 року слідча СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000284 від 05 квітня 2025 року строком до 01 серпня 2025 року з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 02 травня 2025 року.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом вимагання мешканцями Миколаївської області неіснуючого боргу у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05 квітня 2025 року внесено відомості до ЄРДР за №12025150000000284 та розпочато досудове розслідування з попередньою кваліфікацією за частиною четвертою статті 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 реалізуючи спільно розроблений злочинний план, спрямований на здійснення незаконної вимоги передачі чужого майна, поєднаної з погрозою розповсюдження інформації, яку б потерпілий бажав зберегти в таємниці, з корисливих спонукань, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення систематично впродовж періоду часу з жовтня 2023 року по 01 травня 2025 року вчинили дії, направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7
01 травня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, а ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 02 травня 2025 року до підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 029 520 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень з покладенням відповідних обов'язків в разі внесення визначеного слідчим суддею розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 29 червня 2025 року.
У свою чергу, як вказує слідча у поданому клопотанні досудове розслідування неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу, так як для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування усіх обставин справи.
Оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, а обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведений у клопотанні, слідча ОСОБА_3 просить продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою до 01 серпня 2025 року.
Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що на даний час продовжує існує ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 підтримала клопотання слідчої про продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив його задовольнити, указував про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчої та просив застосувати до нього менш тяжкий запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання слідчої ОСОБА_3 посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та недоведеність ризиків належними та достатніми доказами та просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваного менш тяжкий запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
Також захисник посилався і на непомірний розмір застави, що визначений раніше слідчим суддею та з урахуванням характеристики підозрюваного, його віку та майнового стану просив визначити розмір застави в межах визначених статтею 182 КПК України.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.
В провадженні слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12025150000000284 від 05 квітня 2025 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною четвертою статті 189 КК України за фактом вимагання мешканцями Миколаївської області неіснуючого боргу у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За встановлених досудовим розслідуванням обставин вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вступивши в попередню злочинну змову із своїм сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 під приводом повернення неіснуючого зобов'язання, шляхом вимагання, поєднаного із погрозами розповсюдження інформації, яку б потерпілий бажав зберегти в таємниці, залучивши до реалізації розробленого ними злочинного плану свого знайомого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , систематично впродовж періоду часу з жовтня 2023 року по 01 травня 2025 року виконували активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети - заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , шляхом вимагання у потерпілого грошових коштів в рахунок неіснуючого боргу в різних сумах (від 500 до 4000 доларів США щотижнево).
У цьому кримінальному провадженні 01 травня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна (вимаганні), з погрозами розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02 травня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на підозрюваного покладені певні обов'язки.
Постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 18 червня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025150000000284 від 05 квітня 2025 року продовжений до 01 серпня 2025 року включно.
Оскільки строк дії запобіжного заходу визначений ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 02 травня 2025 року закінчується 29 червня 2025 року, а кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення дії ухвали слідчого судді, слідча ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про продовження такого строку.
Зі змісту ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 02 травня 2025 року вбачається, що обираючи запобіжний захід, слідчим суддею було досліджено надані стороною обвинувачення докази, які свідчили про наявність як і обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинення інкримінованих йому діянь, так і наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України. Крім того, при вирішенні питання визначення розміру застави у розмірі, що виходить за межі розмірів, визначених статтею 182 КПК України, було враховано майновий та сімейний стан підозрюваного, а також оцінено неможливість застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів.
За приписами частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статті 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28 жовтня 1994 року, пункт 55).
Зі змісту поданого клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається причетність ОСОБА_5 до вчинення дій, пов'язаних із вимогою передачі чужого майна (вимаганні, що охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України.
Дослідженими слідчим суддею доказами підтверджується достатність вагомих підстав вважати, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з іншими підозрюваними вчинив дії пов'язані із заволодінням грошовими коштами ОСОБА_7 , шляхом вимагання у потерпілого грошових коштів в рахунок неіснуючого боргу в різних сумах (від 500 до 4000 доларів США щотижнево).
Описані у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України.
Долучені до клопотання прокурором докази, зібрані у ході досудового розслідування, зокрема: інформація ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо ймовірної причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення; заява ОСОБА_7 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення від 04 квітня 2025 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ; заява потерпілого ОСОБА_7 про видачу платіжних документів про оплату на банківський рахунок АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », відкритий на ім'я ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 01 травня 2025 року; протокол НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 10 квітня 2025 року; протокол затримання ОСОБА_9 ( в транспортному засобі ОСОБА_5 ) в порядку статті 208 КПК України від 01 травня 2025 року, в ході якого було проведено особистий обшук затриманого та виявлено грошові кошти отримані ним від ОСОБА_7 в сумі 3000 доларів США, банківську картку на ім'я ОСОБА_14 ; протоколи про результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) №430н/т/42-14, №431н/т/42-14, №432н/т/42-14 від 25 квітня 2025 року, а також інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення дій, які можуть охоплюватися складом злочину передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, та в силу положень частини третьої статті 132 КПК України, частини другої статті 177 КПК України є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і запобіжного заходу.
Досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, тому заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються.
При цьому, з огляду на заперечення захисника та підозрюваного, що зазначені ними слідчому судді, слід роз'яснити, що слідчим суддею не оцінювалися докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тобто на даному етапі провадження не вирішувалися ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Наведені стороною захисту доводи, щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри слідчим суддею відхиляться, з огляду на те, що оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті.
Такі об'єктивні дані, які пов'язують особу підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, пов'язаного із заволодінням грошовими коштами ОСОБА_7 , шляхом вимагання у потерпілого грошових коштів в рахунок неіснуючого боргу в різних сумах не повинні бути достатніми для засудження особи, а повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.
Також слідчим суддею враховується і те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває та в його межах триває збір доказів, у зв'язку з чим можуть призначатися експертизи, обстеження, проводитися слідчі дії, тощо, за наслідками яких може бути повідомлено про підозру й інших осіб, та/або про зміну підозри осіб, які вже повідомлені про підозру у цьому кримінальному провадженні.
В світлі обставин даного клопотання, досліджених матеріалів, що долучені слідчою ОСОБА_3 до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Щодо ризиків кримінального провадження то слідчий у поданому клопотанні зазначає про ризик переховування, ризик знищення, спотворення будь-якої із речей чи документів, ризик незаконного впливу на свідків чи інших підозрюваних, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з долученими до клопотання матеріалами через призму заперечень сторони захисту, на предмет наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про його наявність, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, санкція якої відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оцінюючи вказаний ризик, через призму положень статті 178 КПК України, слідчим суддею, також враховується і те, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утримані малолітню дитину. При цьому вказані обставини хоча і свідчать про наявність у підозрюваного соціальних зв'язків, однак з огляду на характер вчинення інкримінованого йому правопорушення, його корисливий мотив, також те, що інкриміновані дії вчинено у період воєнного стану, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у даному випадку переважає над міцністю наявних у нього соціальних зв'язків. Тобто ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України продовжує існувати і на даний час, хоча і за перебігом часу досудового розслідування є значно слабшим ніж під час обрання йому запобіжного заходу.
З приводу ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то такий ризик також продовжує існувати і на даний час, так органом досудового розслідування здійснюється низка слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій підозрюваного, а ОСОБА_5 з метою перешкоджання досудовому розслідуванню може мати можливість вчинити дії направленні на знищенні чи спотворення документів, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що на думку слідчого судді вказує про продовження існування ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані свідків та осіб, яким прямо чи опосередковано відомо про обставини вчинення кримінального правопорушення, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваного, тому зазначений ризик продовжує існувати і на даний час.
Також підтверджується і заявлений слідчим ризик, щодо можливості підозрюваного вчинити інше кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , оскільки що дії останнього мають систематичний, триваючий характер з метою отримання незаконного прибутку, що вказує на досить низький рівень його громадянської свідомості. А оскільки з наданих органом досудового розслідування матеріалів вбачається, що підозрюваний офіційних джерел доходу не має, та єдиним джерелом його доходу протягом тривалого періоду була лише протиправна діяльність, тому і ризик продовження вчинення таких дій є досить ймовірним.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.
Під час розгляду клопотання, сторона захисту не довела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Мета і обставини, що були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними.
Слідчим суддею також враховується, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що в даному випадку менш суворі запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, зокрема: домашній арешт, в тому числі цілодобовий, надання підозрюваного на поруки особам, що заслуговують на довіру, а також особисте зобов'язання, з огляду на сукупність встановлених вище обставин, на даному етапі досудового розслідування не зможуть запобігти встановленим ризикам, однак зможуть завадити виконанню завдань кримінального провадження, оскільки пов'язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, тощо.
Натомість, на думку слідчого судді, можливість внесення підозрюваним застави у певному розмірі, з одного боку, не робить тримання під вартою безальтернативним для ОСОБА_5 , а з іншого, у разі її внесення, є достатнім стримуючим фактором задля запобігання вищенаведеним ризикам, які продовжують існувати.
З урахуванням вищевикладеного та обставин провадження, особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
З матеріалів долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій.
Доводи слідчого щодо існування низки обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали мають ґрунтовні підстави, оцінку яким надано прокурором при продовженні строків досудового розслідування.
Так слідчим суддею враховано об'єм кримінального провадження, наявність у ньому трьох підозрюваних, значний перелік слідчих та розшукових дій що необхідно провести у цьому кримінальному провадження, зокрема проведення експертиз, необхідність у розсекречуванні протоколів проведення негласних слідчих дій, отримання та аналізу інформації на виконання ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, проведення аналізу отриманої за наслідками вчинення вищевказаних дій інформації, тощо, що потребує значного часу.
При цьому строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 01 серпня 2025 року.
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування на думку слідчого судді свідчить про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 з урахуванням вищезазначених обставин.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зі структури статті 5 Конвенції в цілому, та її пункту 3, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07).
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до статті 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також, за певних обставин, - шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
У даному випадку слідча ОСОБА_3 у поданому клопотанні вказувала на необхідність надати ОСОБА_5 можливість звільнення під заставу на раніше визначених слідчим суддею умовах та розмірах. Однак у поданому клопотанні не наводить обґрунтування для визначення йому розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі що перевищує межі встановлені частиною п'ятою статті 182 КПК України.
За змістом ухвали слідчого судді від 02 травня 2025 року вбачається, що застосовуючи до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчим суддею визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 029 520 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень з покладенням відповідних обов'язків в разі внесення визначеного слідчим суддею розміру застави.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчим суддею було враховано, особу підозрюваного, його роль у кримінальному правопорушенні, майновий стан, тощо.
Зі змісту матеріалів клопотання вбачається, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу, визначеного ухвалою слідчого судді від 02 травня 2025 року, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою в розмірі 340 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до цього часу підозрюваним (заставодавцем) коштів у визначеному вище розмірі не внесено, з огляду на що, з урахуванням доводів сторони захисту, які вбачаються досить переконливими, слідчий суддя вважає можливим зменшити розмір застави.
Вирішуючи питання щодо розміру застави, який необхідно визначити ОСОБА_5 , як альтернативного запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються і те, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не встановлено наявності у власності підозрюваного дорого вартісного майна, акумуляції на його рахунках значної суми коштів, тому досить переконливими є доводи сторони захисту щодо відсутності у підозрюваного можливості за рахунок належного йому майна внести розмір застави, що раніше визначений слідчим суддею.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
У свою чергу клопотання слідчого не містить жодного доказу, який би свідчив про наявність у ОСОБА_5 таких засобів, що вказував би на необхідність виходу за межі розміру застави, який визначений статтею 182 КПК України.
З часу повідомлення ОСОБА_5 про підзору органом досудового розслідування не отримано відомостей про доходи підозрюваного, наявність у нього дорого вартісного рухомого чи нерухомого майна, накопичення ним значної суми коштів, тощо, що свідчили б про можливість останнього сплатити заставу у розмірі, яка визначена слідчим суддею 02 травня 2025 року.
Враховуючи, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою в розмірі 340 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до цього часу підозрюваним коштів у визначеному вище розмірі не внесено, а органом досудового розслідування не доведено можливість підозрюваного сплатити визначену раніше суму застави, та відповідно підстав для виходу за межі статті 182 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави ОСОБА_5 на рівні, визначеному частиною п'ятою статі 182 КПК України, зменшивши розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму, що на думку слідчого судді з одного боку буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 35 днів, який діє до 30 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на строк до 30 липня 2025 року включно на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися із села Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного про наслідки невиконання покладених обов'язків, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та внесена застава звернута у дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1