Справа № 159/2989/25
Провадження № 3/159/1490/25
02 липня 2025 року м. Ковель
Cуддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 будучи особою, яку протягом року, було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно02.05.2025 року о 22 год. 58 хв., в м. Ковель, на перехресті вул. Княгині Ольги - вул. 1-го Травня, керував транспортним засобом марки «HONDA SH», держаний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки у вставленому законом порядку та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, бодікаиери 477425, 477374.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилась. Суд неодноразово направляв їй повістки про виклику у судове засідання поштовими відправленнями, які поверталися до суду без вручення: 0610253111200 на 04.06.2025, 0610258380285 на 18.06.2025, 0610262638513 на 02.07.2025, крім того особа повідомлялася у протоколі про адміністративне правопорушення під особистий підпис про розгляд справи судом 15.05.2025. У протоколі про адміністративне правопорушення є відмітка про отримання нею другого примірника протоколу.
Європейський Суд з прав людини у п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На підставі викладеного суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті: - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення повністю доводиться доказами, дослідженими під час розгляду справи. Доказів, які б спростовували вказані висновки судді не надано.
Те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підтверджується копією постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2024, яка міститься у матеріалах справи. Крім накладення штрафу, цією постановою ОСОБА_1 був також позбавлений права керувати транспортним засобом строк на 1 рік.
З досліджених відеозаписів видно, що поліцейський повідомив особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що причиною зупинки його транспортного засобу було порушення правил дорожнього руху, повідомив що у нього є ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на місці (34.30 хв запису). Проходити огляд на стан сп'яніння водій відмовився (34.44 хв запису) виявив бажання пройти огляд у медичному закладі (35.40 хв запису).У медичному закладі водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (1.23 год запису). Поліцейський розпочав складання протоколу про адміністративне правопорушення, роз'яснив права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, бажанням скористатись якимось з роз'яснених прав під час складання протоколу водій не висловив. Також водію було повідомлено про точний час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у Ковельському міськрайонному суді Волинської області.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №318568 від 03.05.2025, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.05.2025 року, консультативним висновком спеціаліста № 265 від 03.05.2025, відеозаписом нагрудної бодікамери з місця події від 11.12.2024 року, постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2024 року, іншими матеріалами справи.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке належить до порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, вимоги санкції статті за якою останній притягується до відповідальності.
Суддя вважає, що ОСОБА_1 слід обрати стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання чи можна до ОСОБА_1 застосувати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, не зважаючи на те, що він позбавлений права керування транспортними засобами, суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
У статті 2 КУпАП зазначено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суди не вправі застосовувати до особи позбавлення права керування транспортним засобом і тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Водночас, відповідно до правових висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладених в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд вказав про можливість призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Вирішуючи яку ж із зазначених протилежних позицій Верховного Суду застосувати у цій справі суддя керується постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, де суд зазначає, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Отже, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, яка висловлена пізніше, та приходить до висновку про можливість застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, незважаючи на те, що особа вже позбавлена права керування транспортними засобами у встановленому законом порядку.
Крім того, необхідно зазначити, що виходячи з аналізу норм КУпАП, правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, а саме запобігання вчиненню нових правопорушень особами.
Так, унаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., які стягуються на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, штраф стягується у порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначенняплатежу - Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.
СуддяР. Я. Смалюх