02 липня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 26 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючого, не одруженого, дітей не має, раніше судимого вирком Кіцманського районного суду Чернівецької області за ч.1 ст. 369 КК України до штрафу у розмірі 17000 грн (який не сплачено),
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 26 червня 2025 року задоволено клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором та відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 14:00 год 22 серпня 2025 року, та визначено заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі в 90 840 грн. із покладенням відповідних обов'язків у разі її внесення.
На таке судове рішення захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що в ЄРДР було внесено відомості за ст. 263 та ст. 296 КК України, однак орган досудового розслідування не зібрав доказів для оголошення ОСОБА_7 підозри за ст. 296 КК України.
ЄУНСС: 725/5543/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_8
НП: 11-сс/822/168/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Вказує, що під час затримання ОСОБА_7 за власною ініціативою повідомив слідчого, що по місцю свого проживання він зберігає вибухонебезпечні предмети та речовини, а саме бойові припаси військового зразку у виді гранат та вибухівки.
За вказаних обставин вважає, що в діях ОСОБА_7 слід застосувати диспозицію ч.3 ст. 263 КК України, оскільки він добровільно надав інформацію правоохоронним органам про наявність у нього заборонених законом боєприпасів.
Стверджує, що наведені у клопотанні ризики є непідтвердженими та ґрунтуються виключно на припущеннях.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_5 про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Апеляційним судом встановлено, що 24.06.2025 року до ЄРДР внесено відомості №12025262020002340 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України та ч.1 ст. 263 КК України (а.с. 6-7).
24.06.2025 року ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України (а.с. 17-21).
25.06.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
За підозрою, 24.06.2025 близько 12:30 громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи по вул. Південно-Кільцевій 5В у м. Чернівці, безпричинно з хуліганських спонукань, виражаючи демонстративну, явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки та норми моральності, добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, умисно спричинив невстановленим предметом ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесні ушкодження грудної клітини та голови.
Під час затримання відповідно до ст.208 КПК України ОСОБА_7 повідомив слідчого, що по місцю свого проживання у квартири АДРЕСА_2 він зберігає вибухонебезпечні предмети та речовини, а саме бойові припаси військового зразка у виді гранат та вибухівки.
Надалі 24.06.2025 року під час проведення невідкладного обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_7 було виявлено два корпуси ручної гранати Ф-1, що відповідно до довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №163 являється обмежено небезпечним; запал до ручної осколкової гранати типу «УЗРГМ2», що відповідно до довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №164 являється небезпечним; димову гранату іноземного виробника «M83», в кількості 1-ї одиниці, що відповідно до довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №165 являється обмежено небезпечним; тротилову шашку іноземного виробника в кількості 2-х одиниць, що відповідно до довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №166 являється обмежено небезпечним, які останній зберігав за місцем проживання.
Слідчий суддя правильно вказав, що надані стороною обвинувачення докази є достатніми на даний час для висновку про обґрунтованість підозри, і такі висновки апелянтом не оспорюються.
Колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 193, 194 КПК України слідчий суддя дослідив та врахував усі обставини, із якими закон пов'язує вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя визнав доведеним існування ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Апеляційний суд погоджується із тим, що наявний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинення інкримінованого йому злочину передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований та не має джерела доходу, а тому існує ризик, що підозрюваний може вчинити інші злочини.
Судова колегія погоджується із встановленими ризиками, та вважає, що слідчим суддею повною мірою враховано обставини вчинення кримінального правопорушення, покарання яке загрожує у разі доведеності вини підозрюваному, наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та особу підозрюваного.
На переконання апеляційного суду, слідчим суддею вірно обрано альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 90 840 грн., який буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За таких обставин, з урахуванням тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч.1 статті 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Посилання апелянта на можливість застосування вимог ч.3 ст. 263 КК України до ОСОБА_7 не є предметом перегляду у цьому апеляційному провадженні.
Те, що ОСОБА_7 не оголошено підозру за ч.4 ст. 296 КК України не спростовує обґрунтованості підозри за ч.1 ст. 263 КК України, та не зменшує встановлені під час розгляду клопотання ризики.
Наведені апелянтом доводи не дають підстав для скасування судового рішення та застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому подану захисником апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 309, 404, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 26 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: [підпис] ОСОБА_1
Судді: [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
"Копія. Згідно з оригіналом."
Суддя - доповідач _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
02.07.2025 року
(дата засвідчення копії)