Справа № 345/7045/24
Провадження № 33/4808/308/25
Категорія ч.3 ст.126 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Сирко Й. Й.
Суддя-доповідач Шигірт
26 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та його захисника Бігун В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисниці Бігун В.П. на постанову Калуського міськрайонного суду від 12 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 ,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним за ч.3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Згідно постанови, 29.12.2024 року о 20.40 год. в с. Пійло на вул. Львівській ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Пежо Партнер", д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому відносно водія було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Калуського відділу ДВС у Калуському районі, Івано-Франківської області від 04.09.2024 року у виконавчому провадженні №73394566 від 22.11.2023 року, чим порушив ч.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух».
В апеляційній скарзі захисниця Бігун В.П. вказує на те, що постанова суду є незаконна та необґрунтована, винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події та порушення норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що судом першої інстанції не перевірено факт, про те, чи був належним чином обізнаний ОСОБА_2 про те, що державним виконавцем винесено постанову від 04.09.2024 року щодо заборони керувати транспортними засобами. Доказів того, що ОСОБА_2 отримав копію згаданої постанови немає. Окрім того, борг сплачено у повному розмірі 17.01.2025 року, тобто майже одразу після того як ОСОБА_1 дізнався про даний борг, тому можна зробити висновок, що у діях ОСОБА_1 відсутній умисел щодо ухилення від сплати боргу. Щодо відсутності наданих ОСОБА_1 доказів припинення робити автоматизованої системи виконавчих проваджень, то 19 грудня 2024 року Міністерство юстиції на офіційному сайті оголосило про масштабну хакерську атаку, результаті якої припинена робота державних реєстрів, зокрема і автоматизованої системи виконавчих проваджень. Лише 20.01.2025 року Міністерство юстиції на офіційному сайті оголосило про поновлення роботи державних реєстрів. Даний факт, судячи з масштабів поширення в ЗМІ є добре відомим суспільству і тому його цілком можна вважати загальновідомим. В той же, час, законодавець передбачив, що обставини, які визнані судом загальновідомими не потребують доказування. Отже, в даному випадку факт припинення роботи АСВП є цілком очевидним та не підлягає доказуванні. Суд не дослідив належним чином матеріали справи. Частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю І, ІІ групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю. Так, ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи через онкологічне захворювання, та в силу хвороби потребує постійного лікування, зокрема проведення хіміотерапій. Позбавлення керувати транспортним засобом на три місяці значно погіршить стан його здоров'я.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки 20.03.2025 року Західним міжрегіональним центром безоплатної правничої допомоги видано доручення для представництва інтересів ОСОБА_3 , а у період з 21.03.2025 року по 24.03.2025 року вона перебувала на лікарняному. Також просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник підтримала апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, проте в судове засідання не з'явився і клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208195 від 29.12.2024 року (а.с.1); копією постанови державного виконавця серії ВП№73394566 від 04.09.2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 4-5); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с. 9).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.
З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про винесення постанови державного виконавця та накладення заборони керувати транспортними засобами, спростовується як його власними поясненнями, наданими під час подій 29.12.2024 року, так і відсутністю оскарження цієї постанови. Як вбачається з листа Калуського ВДВС, копії постанов були надіслані ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою. Факт вручення або невручення постанови не змінює самої дії постанови, яка вважається такою, що набрала чинності, у порядку, передбаченому законом.
За таких обставин, ОСОБА_1 знав про заборону керувати транспортним засобом, проте умисно, в порушення вимог діючого законодавства, керував транспортним засобом.
Щодо загальновідомості факту припинення роботи автоматизованих систем Мін'юсту, він не спростовує обставин правопорушення та не усуває винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні.
Слід зазначити, що як працівники поліції так і суд не уповноважені в межах справи про адміністративне правопорушення вирішувати питання про законність постанови державного виконавця щодо накладення заборони керування транспортними засобами.
Докази зібрані в матеріалах справи оформлені працівниками поліції з дотриманням вимог КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», які жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають.
За таких обставин, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не було встановлено порушень з боку працівників поліції, які б призвели до визнання доказів недопустимими.
Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Бігун В.П. залишити без задоволення.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт