Справа № 344/7579/25
Провадження № 33/4808/491/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.
Суддя-доповідач Повзло
02 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю захисника Борсука Д.Я.,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,,
визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_1 вчинив відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка керує транспортним засобом, за наступних обставин.
Так, 22 квітня 2025 року о 21 год 30 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Медична, 3 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Audi» моделі «Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі або на місці у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді суду першої інстанції та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не згідний із прийнятим рішенням та вважає, що оскаржена постанова судді прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Пояснює, що 22 квітня 2025 року о 21 годині 30 хвилин по вулиці Медична, 3 у місті Івано-Франківськ його зупинили працівники поліції та запідозрили в тому, що начебто він перебуває в стані алкогольного сп?яніння, ОСОБА_1 вказав, що в стані алкогольного сп?яніння не перебуває і повідомив, що алкоголь не вживав. Проте, на його пояснення працівники поліції не реагували та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 відмовився, оскільки у нього не було ознак алкогольного сп?яніння про які вказували працівники поліції. Далі він запитав працівників поліції, яка причина зупинки, на що вони відповіли, що начебто є якесь орієнтування. Через не довіру до працівників поліції ОСОБА_1 заявив, що бажає скористатись правовою допомогою адвоката, однак працівниками поліції йому було відмовлено. Більше того, вказує, що не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, однак працівники поліції пройти огляд у медичному закладі не пропонували, а склали протокол, за відмову від проходження огляду на стан сп?яніння.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що він був відсторонений від керування, або те, що автомобіль був переданий за його згодою іншій особі для керування. Тобто, після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівники поліції дозволили йому поїхати транспортним засобом з місця зупинки, що вказує на те, що працівникам поліції достовірно було відомо, що він не перебуваю у стані алкогольного сп?яніння, а їхні дії по складанню відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є незаконними та необґрунтованими. Тому протокол від 22.04.2025 року не може бути належним та допустимим доказом по справі.
Вказує, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП при проведенні огляду на стан сп?яніння, зокрема ч. 1, 7 даної статті, тому відповідно до ч. 5 ст. 266 такий огляд вважається недійсним.
Стверджує, що поліцейський зупинив його без законних підстав, тому вважає, що всі у подальшому здобуті у справі докази є незаконними в силу доктрини «плодів отруйного дерева».
Зауважує, що під час проведення огляду на стан сп?яніння, він заявив працівникам поліції усне клопотання проте, що бажає скористатись правовою допомогою адвоката, однак подане клопотання працівник поліції залишив без задоволення та почав складати адміністративні матеріали по справі без залучення захисника, у зв?язку із чим він не зміг скористатися своїми правами, які визначені чинним законодавством. Таким чином, при проведенні огляду на стан сп?яніння працівниками поліції були порушені права, визначені ст. 268 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду.
В судове засідання апеляційного суду з'явився захисник Борсук Д.Я, якому роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП, просив проводити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Тому, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Захисник підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просив скасувати постанову судді, провадження у справі закрити через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доводи сторони захисту, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2025 року серії ПР1 №308995 (а.с. 1) 22 квітня 2025 року о 21 год. 30 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. Медична, 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi» моделі «Q7», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі або на місці у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - командиром взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Кочергою В.І. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Під час апеляційного розгляду не встановлено обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від (а.с. 2) на місці зупинки транспортного засобу огляд з використанням спеціального технічного засобу водія, у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови - не проводився.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння (а.с. 3, 4) в КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився.
В рапорті (а.с. 5) т.в.о. заступника командира роти 2 БУПП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції Тетяна Дуплеца доповідає начальнику про те, що 22 квітня 2025 року перебуваючи поза службою по вул. Січових Стрільців близько 21 год 00 хв. помітила транспортний засіб Audi (білого кольору) з д.н.з. НОМЕР_1 , який порушував ПДР, а саме рухався по смузі маршрутних транспортних засобів, після чого на світлофорі зупинився перед пішохідним переходом і підійшов до водія іншого автомобіля чорного кольору, після чого сів і направився у сторону вул. Чорновола. Водій транспортного засобу Audi перебував з ознаками алкогольного сп'яніння. Після чого було повідомлено командира взводу
ОСОБА_2 , що рапорт поліцейського за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
На відеозаписах, що на компакт-диску «DVD-R» (а.с. 7), безсторонньо зафіксовані деякі обставини події, зокрема: як після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , поліцейський питав водія, чи вживав він алкоголь/наркотичні речовини, на що ОСОБА_1 відповів: «Вчора так, сьогодні - ні» (clip 0, 09 хв 58 с). Поліцейський запитав, чи готовий водій пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку із виявленням ознак алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або у медичному закладі. ОСОБА_1 запитав, що буде, якщо відмовитись від проходження огляду, на що поліцейським роз'яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачає адміністративну відповідальність. ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок, питав у співрозмовника, що йому робити у даній ситуації. Пізніше вказав поліцейському: «Давайте права тимчасові, я відмовляюсь» (12 хв 15 с). Поліцейський перепитав, чи дійсно ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що водій відповів: «Так». Поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, однак останній вказав: «Який медичний заклад?! Що Ви говорите?!» (12 хв 57 с). Поліцейським вкотре наголошено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачає адміністративну відповідальність. Поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі право на правову допомогу, запитано водія, чи бажає він скористатись якимось правом (14 хв 24 с). ОСОБА_1 запитав: «Адвокат допоможе зараз?». Поліцейським роз'яснив, що протокол про адміністративне правопорушення буде складено у будь-якому разі (15 хв).
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними.
Сторона захисту не заперечувала, що на відео відображений саме ОСОБА_1 , і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія.
Пояснення сторони захисту про те, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , не пояснювали причину зупинки, не відсторонили його від керування транспортним засобом, є голослівними, адже ці обставини не підлягають встановленню, перевірці, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому, незгода водія з зупинкою транспортного засобу поліцейськими та її причинами, не може бути причиною відмови від виконання або обґрунтуванням ухиляння законних, неодноразових вимог поліцейського, що виконує свої службові обов'язки, зокрема у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
При цьому, під час апеляційного розгляду не встановлено порушень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, в частині дотримання порядку застосування відеореєстратора, встановленого на службовому транспортному засобі. Формування тривалого відеозапису з кількох відеофайлів є звичайним технологічним процесом, обумовленим особливістю та алгоритмом роботи відповідних відеореєстраторів.
Також, за змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Доходжу висновку, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
З огляду на виявлення передбачених п. 3 Розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджується доказами в матеріалах справи, поліцейські мали підстави пропонувати йому пройти огляд.
Звертаю увагу, що поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп'яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція та Порядок.
За змістом письмових матеріалів справи та відеозаписів ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд у встановленому законом порядку - як з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції, так і у відповідному закладі охорони здоров'я.
Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та підстава для складення протоколу.
Сторона захисту вказує, що поліцейські не вжили жодних дій щодо надання ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, проте матеріали справи не містять відомостей про те, що йому було відмовлено, або чинились перешкоди.
Так, поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 права, що останній власноручним підписом підтвердив у протоколі, йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Звертаю увагу, що процесуальний статус особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з правами у відповідності з ст. 268 КУпАП, виникає тоді, коли уповноважена особа виявляє таке правопорушення, що є підставою для складення відповідного протоколу.
Посилання сторони захисту про те, що ОСОБА_1 є членом ГО «Благодійний фонд «Орфей-ІФ»», а тому йому вкрай необхідне посвідчення водія, не є підставою для зміни судового рішення, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Також, ОСОБА_1 здійснено телефонний дзвінок, під час якого останній роз'яснював співрозмовнику ситуацію, у якій опинився, питав поради, що йому робити. Тобто, жодних перешкод зі сторони поліції ОСОБА_1 для реалізації прав, передбачених ст.268 КУпАП, працівником поліції не вчинялося.
Сторона захисту не наводить переконливих доводів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не було допущено порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху - він погодився на вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином доходжу висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки поза розумним сумнівом доведено факт його як особи, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, що є порушенням п. 2.5.Правил дорожнього руху.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться фактично до повторного перегляду встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло