Справа №: 630/829/25 Провадження № 1-кс/630/559/25
01 липня 2025 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025221320000348 від 30.06.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Утківка, Харківського району Харківської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, особи з інвалідністю другої групи, раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється за ч.2 ст. 286-1 КК України,
Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 28.06.2025, приблизно о 19.04, керував технічно справним, власним, автомобілем «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без вантажу та пасажирів, в стані алкогольного сп'яніння чим порушив п. 2.9 а) ПДР.Рухаючись по автодорозі, вулиці Полтавський шлях, міста Люботин в Харківській області Харківського району наближаючись до перехрестя, з автодорогою «Київ - Харків - Довжанський» - 459 км +600 м. Повертаючи на перехресті ліворуч, яке для нього, позначено дорожнім знаком «п.2.1 - Дати дорогу», в напрямку м. Києва, на дорогу «Київ - Харків - Довжанський», при виїзді на вказаному перехресті, водій ОСОБА_5 діючи необережно, проігнорував наявний дорожній знак пріоритету, розуміючи, що повинен дати дорогу іншим учасникам руху, які рухаються по автодорозі «Київ - Харків - Довжанський» і мають пріоритет для руху, продовжив рух, виїхав на перехрестя на зустрічну для себе смугу руху, маневруючи при цьому ліворуч, чим грубо порушив вимоги пунктів 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.1 Додатку 2 цих правил згідно з яким:
п. 2.1 «Дати дорогу», Дорожній знак - водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»;
п. 16.11. «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.»;
та створивши на автодорозі «Київ - Харків - Довжанський» на смузі руху напрямку в бік м. Харкова, перешкоду для руху, прямо, водію автомобіля Toyota Prius реєстраційний номерНОМЕР_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надав йому перевагу в русі, змусивши останнього застосувати зменшення швидкості, а також маневрування ліворуч, що призвело до наслідків у вигляді зіткнення вказаних автомобілів, яке відбулось в районі смуги для розділу зустрічних потоків.
Внаслідок дорожньо-транспортної події, згідно довідок з КНП «МКЛ швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, про те що у водія автомобіля Toyota Prius реєстраційний номерНОМЕР_2 :
- ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,діагностовано тілесні ушкодження у вигляді забій грудної клітини, закритий перелом лівого наколінника;
У пасажирів автомобіля Toyota Prius реєстраційний номерНОМЕР_2 :
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діагностованотілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, садна м'яких тканин, закритий перелом кісток правого передпліччя;
- ОСОБА_9 30.07.1993, діагностовано тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травма, забій головного мозку, двобічний субдуральні крововиливи, прооперована 29.06.2025 - трепанація черепа видалення субдуральної гематоми, згідно слідчої та медичної практики, а також правил встановлення ступеню тяжкості, така травма вважається смертельно небезпечною та характеризується як тяжкі тілесні ушкодження.
У пасажира автомобіля Nissan Pathfinder р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_10 , 27.10.1970 діагностовано тілесні ушкодження у вигляді перелому дистального метафіза правої променевої кістки зі зміщенням.
Таким чином досудовим слідством встановлено, що в діях ОСОБА_5 вбачаються порушення п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.1 Додатку 2 цих правил,які перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригодиі виразилося в тому, що він керуючи технічно справним автомобілем марки Nissan Pathfinder р.н. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч, на перехресті, з дороги на якій встановлено дорожній знак п.2.1 «Дати дорогу» маючи обов'язок дати дорогу транспортним засобам - автомобілю Toyota Prius р.н.НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , що рухався по головній дорозі «Київ - Харків - Довжанський», перед початком зміни напрямку руху не переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, маючи можливість, своєчасно виявити, автомобіль потерпілого ОСОБА_7 проігнорував вимоги правил дорожнього руху і допустив зіткнення вказаних транспортних засобів.
30.06.2025 у порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_5 та того ж дня його повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 286-1 КК України.
У своєму клопотанні слідчий зазначає, що стосовно ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила, разом із обранням запобіжного заходу визначити заставу у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242200 грн. Вважала, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності у виді позбавлення волі може переховуватися від слідства, у тому числі виїхати за кордон, а також вчинити новий злочин, у тому числі й пов'язаний з порушенням безпеки дорожнього руху, так як раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ДТП та залишення місця ДТП.
Захисник проти задоволення клопотання заперечувала та вказала, що ОСОБА_5 провину визнав, кається у вчиненому і має намір компенсувати спричинену шкоду. Просила обрати альтернативний запобіжний захід у виді домашнього арешту і вказала, що застава у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є заздалегідь неможливою для внесення ОСОБА_5 . Ризик переховування не доведений, оскільки ОСОБА_5 ніколи не виїжджав за кордон і не має такого наміру, до того ж має міцні соціальні зв'язки. Раніше він ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, у розшуку не перебував та не був позбавлений права керування. Строки притягнення до адміністративної відповідальності пройшли. Він є пенсіонером, має інвалідність 2-ї групи та міцні соціальні зв'язки, оскільки мешкає разом із дружиною похилого віку, яка страждає на деменцію і не може себе обслуговувати та потребує постійного стороннього догляду. Дочка підозрюваного виїхала за кордон у зв'язку із війною, а син живе у м.Харкові із власною сім'єю і буде допомагати ОСОБА_5 компенсувати шкоду потерпілим. На даний час син ОСОБА_5 погодив із потерпілими, що буде допомагати компенсувати шкоду і вони чекають, поки буде визначена вартість лікування потерпілих.
ОСОБА_5 підтримав думку захисника та просив не позбавляти його волі, а також вказав, що провину визнає у повному обсязі та розкаюється. Він має намір компенсувати шкоду потерпілим, у тому числі й за рахунок продажу свого будинку. На даний час він проживає з дружиною удвох, і вона внаслідок деменції постійно потребує стороннього догляду. У день, коли сталася ДТП, він поїхав у м.Люботин до свого друга на день народження, а дружину залишив під наглядом сусідки. Виїжджати за кордон він не має наміру, і не виїжджав навіть у зв'язку із війною. До дочки за кордон він виїхати навіть теоретично не може, так як там йому буде ніде жити і він не може залишити або вивезти хвору дружину.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст. 177 КПК України, визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_5 повністю обґрунтована наданими до суду копіями матеріалів кримінального провадження, а саме:
-первинними діагнозами КНП «МКЛ швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» потерпілих щодо травм від ДТП;
-протоколом огляду місця події під час якого зафіксовані сліди та кінцеве положення автомобіля, які свідчать у сукупності про місце зіткнення та обставини ДТП;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
-протоколом огляду відеозапису «IP Camera14_Регестратор 1_Регестратор 1_20250629190353_20250629191058_404870» щодо події ДТП;
-повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 30.06.2025;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.06.2025;
-висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння;
-довідками КНП «МКЛ швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» в яких встановлено діагноз та фактично підтверджено ступень тяжкості і факт травмування потерпілих.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про те, що існує ризик, передбачений ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування або суду, однак ступінь такого ризику не є настільки високим, що виключала б застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у виді домашнього арешту.
При цьому слідчий суддя виходить із того, що запобіжний захід підозрюваному раніше не обирався, він є особою похилого віку, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки: дружину, яка страждає на деменцію та потребує постійного стороннього догляду, повнолітнього сина, що проживає окремо із власною сім'єю, а також те, що підозрюваний є пенсіонером та особою з інвалідністю 2-ї групи, має зареєстроване місце мешкання.
Ризик можливості вчинення ОСОБА_5 іншого злочину органом досудового розслідування не доведений.
Усі це обставини свідчать, що ризик ухилення від слідства і суду не є високим, а тому клопотання про обрання запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 є необґрунтованим.
Клопотання слідчого про необхідність застосування тримання під вартою ґрунтується на припущенні про неможливість застосування іншого виду запобіжного заходу, ніж утримання під вартою, і таке припущення не доведене у встановленому порядку й не може свідчити про наявність законних підстав (ст.ст. 177, 178, 194 КПК України) для обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу.
Для запобігання можливим ризикам переховування від слідства є достатнім встановлення стосовно ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту і покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України у тому числі й здати на зберігання свій закордонний паспорт.
Відповідно до ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, його особу, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та їх ступінь, а також недоведеність неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризикам до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України окремих обов'язків.
Керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 179, 181, 186, 193,194,196,395 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 днів, тобто до 29 серпня 2025 року включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою : АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2)не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;
4)здати уповноваженому органу на зберігання закордонний паспорт.
Строк дії ухвали - до 29 серпня 2025р. включно.
Зобов'язати слідчих СВ відділення поліції № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, які входять у групу слідчих у даному кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання до відповідного відділу національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а також забезпечити передання уповноваженому органу на зберігання закордонний паспорт ОСОБА_11 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2025р.
Слідчий суддя ОСОБА_1