Справа № 626/1627/25
Провадження № 1-кс/626/975/2025
02 липня 2025 року м. Берестин
Слідчий суддя Берестинського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , секретаря ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого 10.06.2025 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 120 годин громадських робіт, у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України ,-
Слідчий СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що на початку квітня 2025 року в нічний час доби, точної дати та часу у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , з метою заволодіння чужим майном прибув до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , та зайшов до подвір'я. Після чого, підійшов до сараю та відчинивши двері проник до нього. Перебуваючи в приміщення сараю ОСОБА_5 виявив скутер марки «ХОНДА ДІО», вишневого кольору, моделі «АФ-34», з рамою «№ НОМЕР_1 », який належав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим умислом, викотив скутер з приміщення сараю та шляхом штовхання за допомогою фізичної сили перемістив до с. Старовірівка Берестинського району Харківської області, тобто незаконно заволодів транспортним засобом марки «ХОНДА ДІО», вишневого кольору, моделі «АФ-34», з рамою «№ НОМЕР_1 » та спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнових збитків.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому з проникненням у приміщення.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 08.05.2025 на 09.05.2025, точний час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 перебували на перехресті вул. Центральна та вул. Тиха с. Стравірівка, Берестинського району, Харківської області, де діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введений на території України, зі сховища для зберігання кабелів діючих та резервних ліній зв'язку, а саме оглядової споруди №809 та №808, вчинили крадіжку кабелю ТПП 300*2*0,4 довжиною 30 м, вартістю - 6 766,3 грн та кабелю ТПП 100*2*0,4 довжиною 12 м., вартістю - 2 355,12 грн, який належить АТ «Укртелеком» Харківська філія. З викраденим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали АТ «Укртелеком» Харківська філія матеріальну шкоду на загальну суму - 9 121,42 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна, вчиненому групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 12.05.2025 на 13.05.2025, точний час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 перебували на вул. Тиха с. Стравірівка, Берестинського району, Харківської області, де діючи повторно, з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введений на території України, зі сховища для зберігання кабелів діючих та резервних ліній зв'язку, а саме оглядової споруди №808 та №807, вчинили крадіжку кабелю ТПП 300*2*0,4 довжиною 60 м, вартістю - 13 532,06 грн, який належить АТ «Укртелеком» Харківська філія. З викраденим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали АТ «Укртелеком» Харківська філія матеріальну шкоду на загальну суму - 13 532,06 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 17.05.2025 на 18.05.2025, точний час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 перебували на перехресті вул. Центральна та вул. Тиха с. Стравірівка, Берестинського району, Харківської області, де діючи повторно, з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введений на території України, зі сховища для зберігання кабелів діючих та резервних ліній зв'язку, а саме оглядової споруди №807, №806 та №805 вчинили крадіжку кабелю ТПП 300*2*0,4 довжиною 130 м, вартістю - 29 320,6 грн, який належить АТ «Укртелеком» Харківська філія. З викраденим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали АТ «Укртелеком» Харківська філія матеріальну шкоду на загальну суму - 29 320,6 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
22.05.2025 року вказаний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221090000530, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України. Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слід врахувати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання, тому що є відповідні ризики передбачені ст. 177 КПК України, які підтверджуються наданими до суду матеріалами клопотання. Підозрюваний ОСОБА_5 свою провину за ч.4 ст.185 та за ч.2 ст. 289 КК України визнав, та повідомив про відсутність у нього намірів переховуватися від органів досудового розслідування та бажання сприяти встановленні істини у справі.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, допитавши підозрюваного вважає, що клопотання можливо задовольнити з наступних підстав.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров"я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключного у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів та не заперечує факти вчинення ним кримінальних правопорушень.
Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Щодо ризику переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), прокурор обґрунтовує його наявність тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та невідворотність покарання почне переховуватися. Однак, зазначений ризик лише припущення прокурора, а його обґрунтування тяжкістю та суворістю покарання суперечить практиці ЄСПЛ з цього питання. Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26 січня 1993 року). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Neumeister v.Austria» (Коймайетер проти Австрії), пункт 10). Стосовно загрози втечі, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв язки, будь-яких зв язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), прокурор не посилається на наявність будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які може знищити, спотворити або сховати ОСОБА_5 , а також не необхідність проведення будь-яких дій з ними.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), прокурор обґрунтовує його наявність тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на них оскільки знайомий з ними. Однак, прокурор будь-яких обґрунтувань такого ризику не наводить.
З приводу ризику вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), на думку суду не наведено обгрунтування, оскільки кримінальні правопорушення за ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України вчиненеі до ухвалення вироку від 10.06.2025 Нововодолазького районного суду Харківської області.
Доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, про наявність яких зазначено прокурором, не підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами і прокурором у судовому засіданні не доведені.
Оцінюючи ризики визначені ст.177 КПК України щодо ОСОБА_5 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він є громадяниним України, має зареєстроване та постійне місце проживання на території Берестинського району Харківської області. є особою молодого віку та прагне продовжити навчання. З цих підстав, є незначним ризик того, що підозрюваний, під важкістю відповідальності, переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду або вчинить інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не було доведено, що наявним ризикам не можливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, серед яких, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
При вирішенні питання щодо переліку обов'язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя також враховує тяжкість, предмет та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, достатність запобіжного заходу для запобігання ризику перешкоджання кримінальному провадженню.
У відповідності до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням всього викладеного, слідчий суддя вважає, що не надано достатніх доказів щодо необхідності застосування до підозрюваного такого суворого запобіжного заходу як взяття під варту і можливо застосувати стосовно ОСОБА_5 більш м"який запобіжний захід. На думку слідчого судді, саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження та належної поведінки ОСОБА_5 під час досудового слідства.
На підставі вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої обов"язки, передбачені частиною пятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а також враховуючи положення ст. 219 КПК України, строк дії покладених на підозрюваного обов'язків слід визначити до 26 серпня 2025 року.
На підставі ст.ст.176,177,178,181,183,184,193,194,196,309 КПК України слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, в період часу з 23-ї години до 05-ї години до 26 серпня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; в період часу з 23-ї години до 05-ї години не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановити строк перебування під домашнім арештом ОСОБА_5 до 26 серпня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники поліції, що здійснюють контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з"являтися у житлове приміщення цієї особи, вимагати надавати будь-яких пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього судом обов'язків.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1