Справа: № 148/1575/25
Провадження №1-кс/148/355/25
27 червня 2025 року м. Тульчин
Слідчий суддя
Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відеоконференції клопотання слідчої СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрово-Солониха, Миколаївський район Миколаївська область, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, зареєстрований як ВПО, за адресою: АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця, не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 408 КК України, за участю сторін кримінального провадження: слідчої - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_6 , -
Слідчим відділом Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 28.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010008842, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідуванням, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №344 від 02.12.2023, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду бойового медика взводу вогневої підтримки 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введений військовий стан, строк дії якого продовжено Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, № 341 від 17.05.2022, № 573-2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 06.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 10456/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, який триває по даний час.
Так, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , учинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Солдат ОСОБА_4 , призначений на посаду бойового медика взводу вогневої підтримки 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, з метою ухилення від військової служби в умовах воєнного стану, 17.12.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 з району відповідальності підрозділу поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 , проводячи час на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 , про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, чим ухилився від проходження військової служби по теперішній час.
Окрім того, в січні 2025 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , позичив у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_4 , автомобіль марки «ВАЗ 21063» державний номерний знак НОМЕР_2 , зеленого кольору, який знаходився у користуванні останньої та власником якого відповідно до тимчасового реєстраційного талону є ОСОБА_8 , після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Далі, ОСОБА_4 , 10.02.2025 маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7 , під приводом здійснення ремонтних робіт, реалізуючи свій злочинний намір, не маючи ні дійсного ні гаданого права володіти вказаним транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, без дозволу власника та всупереч її волі, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 21063» державний номерний знак НОМЕР_2 , зеленого кольору, та у подальшому розпорядився вказаним автомобілем на власний розсуд шляхом продажу на металобрухт, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку.
За результатами здійснення досудового розслідування, 26.06.2025 слідчим за погодженням із прокурором встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні злочину, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 408 КК України.
У подальшому, 26.06.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , мотивована тим, що тяжкість вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та співрозмірність можливо призначеного останньому покарання, у випадку доведеності його вини, може вказати про можливе залишення останнім свого місця проживання та переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності; підозрюваний з метою зміни показів може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 , оскільки він знає, де остання проживає; з метою зміни показів може незаконно впливати на свідків, що може зашкодити проведенню досудового розслідування; враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , його вік, матеріальний стан, відсутність стійких соціальних зв'язків, є обґрунтовані підозри вважати, що останній може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення; поряд з цим Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, однак ОСОБА_4 , незважаючи на це, все таки вчинив кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні слідча, прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання, вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 не заперечив щодо задоволення клопотання, а також наполягав на визначенні підозрюваному розміру застави.
Заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши представлені матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.
На час розгляду клопотання, органом досудового слідства 26.06.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289 та ч. 4 ст. 408 КК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до п. 5 ч. 1, 8 ст. 176, КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Згідно положення п. «с» ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» за № 35615/06 від 13.11.2007, де Європейський суд з прав людини зазначив, що «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 Конвенції, поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманому були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, у п. 34 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010, суд зазначає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України», де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Також, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» в пункті 175 зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» за №33977/96 від 26.07.2010, ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, на підтвердження наявності підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 5), постанову про створення слідчої групи (а.с. 6), постанову про визначення (заміну) групи прокурорів (а.с. 7), протокол допиту свідка (а.с. 8-11), постанову про зміну кваліфікації (а.с. 12), постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування (а.с. 13), повідомлення про підозру (а.с. 14-16), протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с. 17, 18), акт службового розслідування командира військової частини НОМЕР_1 (а.с. 19-21), службова характеристика (а.с. 22, 23) копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 6203 (а.с. 24, 25), протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 26), протокол допиту потерпілого (а.с. 27, 28), довідку про судимість, відповідно до якої останній не судимий (а.с. 30), на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.с. 31, 32), згідно довідки-характеристики, підозрюваний за місцем реєстрації як ВПО зарекомендував себе з позитивної сторони (а.с. 33), підозрюваний є військовослужбовцем та призначений на посаду гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону на посаду Бойового медика взводу вогневої підтримки 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону, ВОС-878033Д (а.с. 34), постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування та визначення органу, який буде здійснювати процесуальне керівництво (а.с. 35, 36).
Відтак, з врахуванням зазначених норм КПК України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що стороною кримінального провадження, слідчим та прокурором, у судовому засіданні доведена наявність ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, за ч. 1 ст. 289 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, що є тяжким кримінальним правопорушенням та за ч. 4 ст. 408 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням; також, аналізуючи ч. 8 ст. 176 КПК України, яка передбачає застосування виключного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а також, характеризуючі дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрово-Солониха, Миколаївський район Миколаївська область, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів та утримувати його у Вінницькій установі виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області №1.
Початок строку обраховувати з 21:00 год. 26.06.2025, і який закінчується 25.08.2025 о 21:00 год. включно.
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
З дня внесення застави строком на два місяці покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу вручити підозрюваному, захиснику, слідчому та прокурору, а також направити для виконання начальнику установи виконання покарань.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 01.07.2025.
Слідчий суддя: