Справа № 390/97/25
Провадження № 1-кп/390/12/25
01.07.2025 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12024120000001375 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, з базоаою загальною середньою освітою, працюючого лісорубом ВП Знам'янська дистанція захисних лісонасаджень, регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", маючог на утриманні трьох неповнолітніх дітей, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 135, ч.3 ст.286-1 КК України
На розгляді Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тяжкістю покарання та наявністю ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вважає, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку обвинуваченого.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Захисник заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, просив змінити запобіжний захід нічний домашній арешт.
Обвинувачений відмовився від висловлення своєї думки щодо клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявленого клопотання, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час досудового розслідування обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжений до 05.07.2025, ухвалою суду від 07.05.2025.
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Санкція ч.3 ст.286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що дає суду підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, також суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він зник з місця ДТП, не надавши потерпілому допомоги, що додатково підтверджує ризик переховування обвинуваченого від суду. Обставин, які б свідчили на користь зменшення ризику неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, судом не встановлено, ризик є дійсним та триваючим і на даний час виключає можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 на більш м'який, тому суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 12.00 год 01 липня 2025 року по 12.00 год 29 серпня 2025 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.
Строк дії ухвали визначити до 12.00 год 29.08.2025.
В судове засідання викликати учасників судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена, в частині продовження строку дії запобіжного заходу, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1