Справа № 383/229/25
Номер провадження 2-а/383/29/25
02 липня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі
головуючої судді Адаменко І.М.,
за участю секретаря судового засідання Зербул С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу № 383/229/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Бондаренко І.А., звернувся з вказаним адміністративним позовом до відповідачів посилаючись на те, що постановою № 328 від 12.12.2024 року у справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн, у зв'язку з тим, що у зазначений в повістці строк, а саме 31.10.2024 року, він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даною постановою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Вважає, що вказана постанова винесена з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню, оскільки при розгляді справи не встановлено його вини. Також зазначає, що будь яких повісток про явку на 31.10.2024 рік до ІНФОРМАЦІЯ_2 йому не вручали, зміст таких повісток не оголошувався. У будь який спосіб, в тому числі і поштовим зв'язком, таких повісток він не отримував. Окрім тог йог не було повідомлен належним чином про розгляд йог справи 12.12.2024 року відповідачем.
До суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 Забари Д.П. надійшов відзив на позов, який обгрунтований тим, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаний, який перебуває на обліку з 23.06.2023 року. Вказує, що за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 він 31.10.2024 року він не прибув, військово-облікові данні не уточнював та військово-лікарську комісію не проходив. Крім того, уповноваженими особами було сформовано та відправлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 і відправлено засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на адресу реєстрації військовозобов'язаного, але останній не з'явився та не надав жодних пояснень. Таким чином, підставою для внесення ОСОБА_1 до розшуку стали: неявка по повістці, відсутність підтвердження поважної причини неявки, дотримання процедур згідно з внутрішніми нормативними актами та чинним законодавством. На цій підставі просять винести рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог (а.с.99-101).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ст.77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У відповідності до положень ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
З копії протоколу № 8 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 07 січня 2025 року, складеним старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_2 головним сержантом ОСОБА_3 слідує, що ОСОБА_1 , 07.01.2025 року о 14 год. 40 хв. був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу та йому роз'яснено ст.63 Конституції України його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП,а ткож повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 10.01.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №20, про що позивач поставив свій підпис (а.с.21).
Також вказаний протокол містить письмові пояснення ОСОБА_1 , де він зазначив, що не був оповіщений (а.с.21 зворот).
12 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 328 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення на останнього у виді штрафу в розмірі 17000 грн, при цьому зазначено, що ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де стосовно нього було складено адміністратвиний протокол за ч.3 ст.210-1 КУпАП та вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час дії воєнного стану, в особливий період 18.10.2024 року отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зазначений у повістці строк, а саме 31.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про поважні причини не повідомляв, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», пункт 2 частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року (а.с.41).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 не брав участі під час розгляду 12 грудня 2024 року стосовно нього справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1КУпАП та копію оскаржуваної постанови не отримав, що вбачається зі змісту самої постанови №328, де в графі про отримання копії вказаної постанови міститься дата 20.12.2024 рік, але підпис підпис ОСОБА_1 про це відсутній.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період, відмова від отримання повісток, проходження медичного огляду, тощо.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ввеждено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжено та діє на теперішній час.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до ч. 3 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Крім того, частиною 10 статті 1 Закону України «Про віськовий обов'язок та військову службу» встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, крім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Слід також зазначити, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі № 724/716/16-а зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).
Разом з цим, як вбачається зі змісту позову, ОСОБА_1 заперечує факт оповіщення його про необхідність прибуття 31.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатору вигляді QR-коду (далі-QR-код) (п.30-1). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача разом з відзивом до суду надано сформовану ІНФОРМАЦІЯ_4 (Бобринець) повістку № НОМЕР_1 від 18.10.2024 року на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.103), але стороною відповідача не надано поштового повідомлення з описом вкладення, адресованого ОСОБА_4 про його виклик на 31.10.2024 рік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , таких доказів суду не надано.
Крім того, у протоколі № 8 про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові №328 не вказано номер повістки, якою нібито викликали позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не вказано, що ця повістка досліджувалася при винесенні оскаржуваної постанови. Однак згідно ст.279 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, досліджуються докази. Відповідно, у оскаржувані постанові мало бути зазначено номер та дату повістки, якою нібито викликали позивача до РТЦК, чого зроблено не було.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31.10.2024 року о 11.00 год.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. В той же час, при внесенні оскаржуваної постанови 12.12.2024 року, в ній не зазначено належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП, належним чином не мотивовано висновку про винуватість позивача, що суперечить вимогам ст. 7, 245, 252, 280, 283 КУпАП.
Відповідач взагалі не надав суду доказів на спростування доводів позивача щодо незаконності і необґрунтованості оскаржуваної постанови. Зокрема, не надані матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскарженої постанови та не вжито жодних заходів щодо спростування доводів позивача, а також не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме того, що позивач отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31.10.2024 року та не з'явився за цією повісткою.
Крім того, має місце розбіжність між складеним протоколом про адміністративне правопорушення та оскаржуваною постановою в описі обставин, установлених під час розгляду справи, оскільки в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 через Українську пошту 18.10.2024 року було надіслано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31.10.2024 рік на 11.00 год, а в постанові зазначено що, 18.10.2024 року ОСОБА_1 отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем належним чином з'ясовувалася причина неявки ОСОБА_1 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.10.2024 року та чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що є порушенням ст.280 КУпАП.
Також, відповідач взагалі не надав суду доказів та змістовних пояснень на спростування доводів позивача щодо незаконності і необґрунтованості оскаржуваної постанови. Зокрема, не надані матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскарженої постанови та не вжито жодних заходів щодо спростування доводів позивача у його поясненнях, де він не визнав своєї вини, а також не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1КУпАП.
Натомість постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені відповідачем, без зазначення доказів, що підтверджують вчинення правопорушення.
На думку суду ця обставина ставить під сумнів твердження відповідача про вчинення правопорушення позивачем.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача, не можна стверджувати, що оскаржувана постанова сама по собі є належним підтвердженням факту вчинення позивачем правопорушення.
Згідно п.16 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».
Згідно п.101 Правил №1071, у разі невручення рекомендованого листа з позначками «Судоваповістка», «Повістка ТЦК» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначеннямпричини невручення.
Окрім того, суд відхиляє як доказ протокол № 8 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , оскільки він у порушення ст.256 КУпАП не містить дати, часу та місця вчинення правопорушення. Також обставини зазначені в нім суперечать встановленим судом обставинам, зокрема з даної постанови не вбачається, що повістка про виклик ОСОБА_1 була вручена, оскільки відсутня дата даної події в самому протоколі, крім того згідно змісту протоколу № 8 позивача було викликано на розгляд справи 31.10.2024 року, але постанова не міститьномер повістки, якою викликався позивач, яким чином надсилалася повістка позивачу, також не містить інформації, чи була вручена дана повістка позивачу. Відповідач зобов'язаний надати належні, допустимі, достатні та достовірні докази такого направлення.
Також, в протоколі № 8 про адміністративне правопорушення від 07.01.2025 року, позивачем ОСОБА_1 надано письмові пояснення, з яких вбачається, що позивач не був сповіщений.
Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови вбачається, що дані пояснення позивача залишено поза увагою, в тексті постанови та протоколі їх не спростовано, оцінку цьому поясненню відповідальною особою не надано. Крім того в тексті зазначено, що позивач отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 і у зазначений час не прибув, але доказів того, що позивач отримав повістку ні в оскаржувальній постанові не зазначено ні надано суду.
Також судом встановлено, що протокол про адміністравтине правопорушення № 8 був складений 07.01.2025 року, а постанова № 328 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210-1 КУпАП винесена 12.12.2024 року, тобто протокол був складений вже після ухвалення постанови і дані документи містять одну і ту саму подію, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП України.
Також вказаний протокол містить письмові пояснення ОСОБА_1 , де він зазначив, що не був оповіщений (а.с.21 зворот).
Крім того, представником відповідача до суду надано копію першого аркушу протоколу №328 про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 07.12.2024 року, складений головним сержантом ОСОБА_5 інструктором ІНФОРМАЦІЯ_2 де зазначено, що ОСОБА_1 , 07.12.2024 року о 15 год. 00 хв. порушив правила військового обліку, а саме неявка по повістці (а.с.103 зворот).
Проте, з даної копії частини протоколу не можна встановити, що позивача ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення на 12.12.2024 рік відносно нього, оскільки не надано повного тексту вказаного протоколу, а лише його перший аркуш із двох, що підтверджується записом у додатку до відзиву на позов, де зазначено, що до суду надано завірену належним чином копію протоклу на 1 аркушу. (а.с.100).
Також, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Суд зазначає, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом, рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивних істин при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі №513/899/16-а.
Всупереч викладеному відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову, жодних із передбачених законом обставин не врахував та не довів правомірність оскаржуваної постанови.
Також розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Таким чином суд прийшов до висновку, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи відносно нього, і таким чином позивача позбавлено його конституційного права на захист, а несовєчасне повідомлення ТЦК та СП особи про дату розгляду справи є підставою для скасування постанови про застосування адміністративного стягнення із закриттям провадження у справі.
Вказані обставини встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів і не спростовані відповідачем.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури та є протиправною.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
У відповідності до вимог ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 271, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
Адміністративнийпозов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 328 від 12.12.2024 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1КУпАП України скасувати.
Справу проадміністративне правопорушення ОСОБА_1 ч.3 ст.210-1КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 605,60 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 виданий БобринецькимРВ УМВС України в Кіровоградській області від 28 вересня 2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ,місцезнаходження АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 02.07.2025 року.
Суддя І.М. Адаменко