Справа № 346/1035/25
Провадження № 1-кп/346/491/25
01 липня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2025 року за № 12025091180000137, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, із середньою освітою, українця, громадянина України, учасника бойових дій, особу з інвалідністю ІІІ групи, не працює, утриманців не має, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.
Злочин вчинено за наступних обставин.
06.02.2025 року обвинувачений, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , та в якому проживає потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою особистого збагачення вирішив вчинити крадіжку грошових коштів потерпілої.
Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений, діючи умисно, в умовах воєнного стану, встановленого відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 та продовженого з 05 год. 30 хв. 10.11.2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента від 28.10.2024 р. № 740/2024, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, перебуваючи у приміщенні вказаного будинку потерпілої, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав належні потерпілій 99 500 грн.
Після цього обвинувачений покинув місце вчинення злочину, частиною викрадених грошових коштів розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду у вказаному розмірі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним злочину, вказані в обвинувальному акті. Він у вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, врахувавши, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, розпорядився викраденими коштами в сумі лише 1 500 грн., а 98 000 грн. були вилучені в нього праціниками поліції. Крім того, обвинувачений просить врахувати, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи та учасником бойових дій.
Крім того, обвинувачений у своїй письмовій заяві від 01.07.2025 року вказав, що він погоджується на дослідження доказів в обсязі та порядку, визначених ч.3 ст.349 КПК України.
Тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Потерпіла в судовому засіданні просить призначити обвинуваченому не суворе покарання.
Крім того, 01.07.2025 року потерпіла подала до суду заяву, в якій просить повернути їй до набрання вироком законної сили викрадені грошові кошти, які визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні,
Суд вважає правильною надану органом досудового розслідування кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказані в ст. 67 КК України, відсутні.
Суд вважає, що згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.
Суд також враховує особу винного, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, на диспансерних обліках в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, є особою з інвалідністю ІІІ групи та учасником бойових дій. Вказані обставини підтверджуються документально.
Тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.4 ст. 185 КК України, тобто у виді позбавлення волі, та звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього частини обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки це, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до правил ст.100 КПК України. При цьому суд вважає за необхідне вказати наступне.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У своїх рішення Європейський суд з прав людини наголошував, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними засобами і тією метою, на яку спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними меті їх застосування.
Враховуючи, що потерпіла позбавлена можливості користуватися та розпоряджатися вказаними грошовими коштами (сума яких є значною) тривалий час (із 06.02.2025 року), які (кошти) вилучені під час проведення 08.02.2025 року огляду місця події за адресою: м. Коломия, вул. І. Франка, буд. 75, Івано-Франківської області, суд дійшов висновку про необхідність негайного, тобто до набрання цим вироком законної сили, повернення потерпілій як власнику (законному володільцю) даного майна.
Тому слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.02.2025 року, на вказані грошові кошти.
Необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 100, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Redmi 13 C», IMEI: НОМЕР_1 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером « НОМЕР_2 », які вилучено під час проведення 08.02.2025 року огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , та знаходяться у камері зберігання речових доказів при Коломийському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, повернути засудженому ОСОБА_4 після набрання цим вироком законної сили, скасувавши арешт, накладений на них ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.02.2025 року;
-грошові кошти в загальній сумі 98 000 (дев'яносто вісім тисяч) гривень, купюрами номіналом по "500" (п'ятсот) гривень кожна, які вилучені під час проведення 08.02.2025 року огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , та знаходяться у камері зберігання речових доказів при Коломийському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, повернути потерпілій ОСОБА_5 негайно, до набрання даним вироком законної сили, скасувавши арешт, накладений на них ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.02.2025 року.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Суддя: ОСОБА_1