Справа № 345/3313/15-ц
Провадження № 2-р/345/4/25
02.07.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої судді Кулаєць Б.О.
за участю секретаря Заткальницької Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення №345/3313/15-ц в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
01.09.2015 ухвалено рішення суду в справі №345/3313/15-ц, яким позов задоволено, шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 28.08.1999 у відділі реєстрації актів громадянського стану Калуського міськвиконкому Івано-Франківської області за актовим записом № 338, - розірвано. Після реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу прізвище відповідачки залишено « ОСОБА_4 ». Дітей: дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на проживання з позивачем по справі ОСОБА_2 . 15.09.2015 реєстраційною службою відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу проставлено відмітку про розірвання шлюбу.
ОСОБА_1 подано до суду заяву про роз'яснення даного судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви заявниця зазначила, що прийняте рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.09.2015 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу є не зрозумілим для неї в частині поняття утримання, виховання та проживання дітей з батьком.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Згідно з ч. 3 ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та заяву, суд приходить до наступного висновку.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в цивільному судочинстві встановлені статтею 271 ЦПК України.
Відповідно до вказаної статті за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі не змінюючи при цьому суть рішення.
Згідно з резолютивною частиною рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.09.2015 суд залишив проживати за погодженням сторін у справі неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2, 8 та 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження №61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
За таких обставин суд вважає за необхідне роз'яснити рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.09.2015, вказавши, що зазначення у резолютивній частині рішення суду про залишення проживання дітей до 14 років з одним з батьків не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дітей, оскільки у цьому випадку суд лише констатує, з ким залишаються проживати діти до 14 років після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому їх фактичне місце проживання, за відсутності спору між батьками. Під місцем проживання слід розуміти будь-яке житло, в якому постійно або тимчасово є змога проживати, яке є необхідним з точки зору здійснення безпосереднього щоденного догляду та виховання, створення якомога кращих умов проживання та виховання дітей.
Питання виховання неповнолітніх дітей відповідно до вимог статей 157-159 Сімейного кодексу України після розірвання шлюбу вирішується батьками спільно.
Питання утримання неповнолітніх дітей відповідно до вимог статей 180-181 Сімейного кодексу України після розірвання шлюбу вирішується батьками спільно.
На підставі викладеного, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 7, 157-159, 161, 180-181 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 271 ЦПК України суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задоволити.
Роз'яснити, що вказівку суду, викладену в резолютивній частині рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.09.2015 про залишення проживання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 слід розуміти так:
- зазначення у резолютивній частині рішення суду про залишення проживання дітей з одним з батьків не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дітей, оскільки у цьому випадку суд лише констатує, з ким залишаються проживати діти до 14 років після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому їх фактичне місце проживання, за відсутності спору між батьками;
- саме поняття виховання неповнолітніх дітей відповідно до вимог статей 157-159 Сімейного кодексу України після розірвання шлюбу слід розуміти, що обов'язок виховання дітей лежить на обох батьках і вирішується ними спільно;
- саме поняття утримання неповнолітніх дітей відповідно до вимог статей 180-181 Сімейного кодексу України після розірвання шлюбу слід розуміти, що обов'язок утримання дітей лежить на обох батьках.
Копії ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя :