125/556/25
1-кс/125/192/2025
про застосування запобіжного заходу
02.07.2025 м. Бар Вінницька область
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Барського районного суду Вінницької області клопотання слідчого заступника начальника СВ ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024020140000077 від 24.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Слобода Ялтушківська, Барського району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні одеу неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
- який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 93-РС від 28 вересня 2022 року, розвідник 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України, призначений на рівнозначну посаду номер обслуги 2 зенітно-артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_2 , ВОС - 156533А, з 08 листопада 2022 року, постановлено на усі види забезпечення та відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 17 лютого 2023 року № 47-РС ОСОБА_4 призначений на посаду робітника підсобника інженерного відділення інженерного взводу інженерної роти НОМЕР_3 інженерного батальйону військової частини НОМЕР_4 . Відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 21 листопада 2023 року № 345-РС ОСОБА_4 призначений на посаду солдат резерву запасного взводу 90 запасної роти військової частини НОМЕР_5 .
24.03.2025 приблизно о 15:09 год., ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки «RenaultKangoo» державний номерний знак НОМЕР_6 , рухаючись по автомобільній дорозі Т-06-10 по вул. Плотинна в м. Бар, Барської ТГ, Жмеринського району зі сторони с. Балки у напрямку вул. Бони Сфорци, що в м. Бар, не вибрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, не впоралася із керуванням, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини, а саме на лівий відносно його руху тротуар з послідуючим наїздом на електроопору.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «RenaultKangoo» державний номерний знак НОМЕР_6 , ОСОБА_7 , отримав тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/102-25/8733-ІТ від 22.04.2025: «В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки ««RenaultKangoo» державний номерний знак НОМЕР_6 , ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху. Невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою».
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Крім того, встановлено, що Солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 93-РС від 28 вересня 2022 року, розвідник 1 зенітно-артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України, призначений на рівнозначну посаду номер обслуги 2 зенітно-артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_2 , ВОС - 156533А, з 08 листопада 2022 року, постановлено на усі види забезпечення та відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 17 лютого 2023 року № 47-РС ОСОБА_4 призначений на посаду робітника підсобника інженерного відділення інженерного взводу інженерної роти НОМЕР_3 інженерного батальйону військової частини НОМЕР_4 . Відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 21 листопада 2023 року № 345-РС ОСОБА_4 призначений на посаду солдат резерву запасного взводу 90 запасної роти військової частини НОМЕР_5 .Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
29.11.2023 солдат ОСОБА_4 відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 21 листопада 2023 року № 345-РС ОСОБА_4 призначений на посаду солдат резерву запасного взводу 90 запасної роти військової частини НОМЕР_5 , вибув з військової частини НОМЕР_4 для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 у АДРЕСА_3 . В цей час, у останнього виник умисел на нез'явлення на військову службу без поважних причин, з метою ухилення від військової служби у військовій частині НОМЕР_5 , що розташовується в АДРЕСА_3 . Реалізуючи вищезазначений злочинний умисел, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_4 , із особистих мотивів та з метою ухилитись від виконання обов'язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, не прибув із військової частини НОМЕР_4 до військової частини НОМЕР_5 , що розташовується у АДРЕСА_3 , чим самовільно, залишив вказану військову частину та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до моменту його затримання у порядку ст. 615 КПК України.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_5 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення військовослужбовцем вчасно на військову службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 30.06.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_4 матиме можливість здійснювати на свідків та потерпілого відповідний незаконний вплив, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання, яке в значній мірі може обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчинені двох умисних злочинів, а тому схильний до вчинення злочинів та до переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійсненню ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні. Тому, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю та наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив. Пояснив, що не має наміру впливати на свідків та потерпілого, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. Він повністю визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, постійно сприяв слідству, був на зв'язку. Добровільно пішов служити та захищати Батьківщину. Самовільно не залишав військову частину, оскільки її розформували та наказали йому чекати дзвінка. Підозрюваний постійно звертався до ТЦК та СП для направлення його в нішу частину. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає його безпідставним а ризики не доведеними.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, вважаю, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлено, що 24.03.2025 відомості по вказаним фактам були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020140000077 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України.
30.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах клопотання з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність до інкримінованих кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України.
З урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;протоколом огляду місця ДТП від 24.03.2025; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_4 ; висновком судової інженерно транспортної експертизи від 07.04.2025; висновком судової інженерно транспортної експертизи від 22.04.2025; висновком експерта судово-медичної токсикологічної експертизи №1038 від 04.04.2025; висновком судово-медичної експертизи №30 від 05.05.2025; належним чином завіреними, копія матеріалів службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини.
При цьому, слід зазначити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Разом із цим, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема: 1) незаконно впливати на свідків та потерпілого; 2) переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання та затягування строків досудового та судового розслідування; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання та затягування строків досудового розслідування та судового розгляду прокурор обґрунтував тяжкістю ймовірного покарання. Інкриміновані кримінальні правопорушення передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Ураховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного, та характером злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає переконливими та погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя ураховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України. З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, але є особливо гострим саме на початковому етапі досудового розслідування.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя виходить з встановлених вище ризиків впливу ОСОБА_4 на свідків та потерпілого, що може бути вчинений шляхом перешкоджання з'явленню свідків та потерпілого до органів досудового розслідування, суду, примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози або підкуп свідка з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Згідно вимог ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема ст. 407 КК України, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст. 176 КПК України. Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані судом.
Пунктом 5 частини 1 ст.176 КПК України визначений запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» з 05.30 годин 24.02.2022р. введено воєнний стан, який неодноразово продовжено Указами Президента України, та який діє на даний час.
Виходячи з вимог ч. 8 ст. 176 КПК України, до ОСОБА_4 застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в даному випадку є безальтернативним.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану, відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України у кримінальному провадженні розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 176 -179, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме з моменту його затримання 30 червня 2025 року до 28 серпня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 28 серпня 2025 року.
Строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 28 серпня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду в термін п'ять днів з моменту її проголошення.
Повний текс ухвали суду складено 02.07.2025 року
Слідчий суддя: