02 липня 2025 року
м. Київ
справа № 464/3515/18
провадження № 61-7424ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гузели Нелі Михайлівни, державного нотаріуса Шостої Львівської державної нотаріальної контори Яблонської Оксани Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклуванняСихівської районної адміністрації, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на частини квартири,
встановив:
13 червня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від18 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року у вказаній справі.
У касаційній скарзі представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Винниченко М. П. просить суд поновити строк на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ураховуючи те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 14 травня 2025 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 13 червня 2025 року.
Заявник звернулась з касаційною скаргою 13 червня 2025 року, тому строк на касаційне оскарження не пропущений та поновлення не потребує.
Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Адвокат Винниченко М. П. у прохальній частині касаційної скарги просить суд відстрочити заявнику сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Представником заявника не надано жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплати заявником судового збору.
Ураховуючи наведене, у задоволенні клопотання адвоката Винниченка М. П. про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом до суду) судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Крім того, відповідно до вимог частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позовуі сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 762, 00 грн.
Таким чином, кожен з позивачів повинен був сплатити судовий збір окремими платіжними документами за заявлені позовні вимоги немайнового характеру, а також за вимоги майнового характеру з урахуванням загальної суми позовупропорційно долі поданих кожним з них вимог у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» станом на дату подання позову до суду.
З прохальної частини касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржуються судові рішення в частині задоволених чотирьох позовних вимог немайнового характеру та двох позовних вимог майнового характеру.
Ураховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження задоволених вимог немайнового характеру становить 11276, 80 грн ((1 762, 00 грн * 0,4 * 4) * 2 * 200 %).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження вимог немайнового характерув сумі 11 276, 80грн.
Поряд з цим аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову (дійсна вартість станом на дату подання позову до суду частин спірного нерухомого майна, право власності на яке було визнано за позивачами) в частині оскаржуваних вимог майнового характеру.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскаржуваних вимог майнового характеру, а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості частин спірного нерухомого майна) та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
В порушення вказаної законодавчої норми до касаційної скарги не додано її копій та копій доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Заявник вказує, що нею долучено до касаційної скарги її копії для учасників справи, проте такі копії відсутні, про що Верховним Судом складено акт від 17 червня 2025 року № 543.
З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати суду копії касаційної скарги з копіями доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Винниченка Михайла Петровича про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняСихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов