01 липня 2025 року
м. Київ
справа № 129/285/18
провадження № 61-8185зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянув заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині вимог про перегляду ухвали Верховного Суду від 13 червня 2024 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,
06 червня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року, від 02 лютого 2023 року, від 02 березня 2023 року, від 01 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року у зазначеній вище справі.
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. ухвалою від 13 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року, від 02 лютого 2023 року, від 02 березня 2023 року, від 01 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків касаційної скарги (провадження № 61-8529ск24).
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. ухвалою від 02 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року, від 02 лютого 2023 року, від 02 березня 2023 року, від 01 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року визнав неподаною та повернув заявникам на підставі статей 185, 393 ЦПК України.
10 січня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку вдруге звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року, від 02 лютого 2023 року, від 02 березня 2023 року, від 01 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року.
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. ухвалою від 03 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року, від 02 лютого 2023 року, від 02 березня 2023 року, від 01 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків касаційної скарги (провадження № 61-553ск25).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюк С. О. ухвалою від 19 березня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2022 року, від 02 лютого 2023 року, від 02 березня 2023 року, від 01 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, на підставі частини третьої статті 394 ЦПК України.
У червні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд ухвал Верховного Суду від 13 червня 2024 року та від 19 березня 2025 року за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених статтями 423-429 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 23 червня 2025 року відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині вимог про перегляд ухвали Верховного Суду від 19 березня 2025 року за нововиявленими обставинами у цій справі.
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині вимог про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 червня 2024 року за нововиявленими обставинами у цій справі передав на розгляд судді, визначеному в порядку, встановленому частиною тринадцятою статті 33 ЦПК України.
Автоматизованою системою діловодства (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 червня 2025 року) справу призначено судді-доповідачу Грушицькому А. І.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного судового рішення з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
У частині першій, другій статті 425 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення. При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про: (1) закриття провадження у справі, (2) залишення заяви без розгляду, (3) відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду, (4) скасування рішення третейського суду, (5) видачу виконавчого листа, (6) відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. Разом із тим, інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи (див. ухвалу Верховного Суду від 04 лютого 2025 року у справі № 755/11824/17 (провадження № 61-1447зно25)).
Ухвала Верховного Суду від 13 червня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху не є ухвалою суду, якою закінчено розгляд справи.
Отже, вказана ухвала не може бути переглянута за нововиявленими обставинами, оскільки Верховний Суд не є судом тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення у цій справі. Тому у прийнятті заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині вимог про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 червня 2025 року за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених статтями 423-429 ЦПК України, необхідно відмовити.
Керуючись статтями 423, 425 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині вимог про перегляду ухвали Верховного Суду від 13 червня 2024 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький