Іменем України
02 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/367/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Приватного підприємства "СЕМИДАР" (код ЄДРПОУ 37199010), вул. Тероборони, будинок 29, м. Чернігів, 14010
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02006544), вул. Шевченка, будинок 114, м. Чернігів, 14030
про стягнення 255876,95 грн
без виклику представників сторін
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області 16.04.2025 року через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства "СЕМИДАР" до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Чернігівської області про стягнення 255 876,95 грн заборгованості за договором підряду № 198 від 13.03.2023, з яких 209 232,70 грн основного боргу, 35 999,18 грн інфляційних збільшень та 10645,07 грн 3% річних.
Крім того, позивач просить суд покласти судові витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Ухвалою суду від 23.04.2025 позовну заяву залишено без руху; встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків з визначенням окремо усіх сум із зазначенням їх правової природи (основний борг, інфляційні нарахування, 3% річних, штраф пеня тощо), які включені позивачем до складу загальної суми заборгованості, указаної в прохальній частині позову, та які становлять зміст позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Сторонам ухвала суду від 05.05.2025 була доставлена до їх електронного кабінету в ЄСІТС 07.05.2025 о 15:14, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
В розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив. заперечень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав, як і не надав жодних доказів у справі. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на достатність часу та забезпечену можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
13.03.2023 між ПП “Семидар» (надалі - Підрядник) та Комунальним некомерційним підприємством “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (надалі-Замовник) укладений договір №198 (надалі - Договір).
Відповідно до розділу 1. «Предмет договору» Підрядник зобов'язується виконати власними силами наступне завдання Замовника: “Поточний ремонт кабінетів двоповерхової будівлі терапії та акушерського корпусу комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області», (маніпуляційна терапевтичного відділення) код ДК 021:2015 -45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Договірна ціна цього договору є твердою і визначається відповідно до КНУ “Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», та встановлюється у національній валюті України.
Загальна сума договору складає 214309,00 грн, в тому числі ПДВ 35718,17 грн (п. 2.2. Договору).
Згідно з пунктами 3.1 - 3.5 Договору Замовник забезпечує оплату робіт Підрядника в безготівковій формі в порядку, передбаченому цим Договором.
Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунок за надані послуги здійснюється за фактом їх виконання.
Відповідно до п. 3.3. Договору оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі акту виконаних робіт протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання документів та наданих послуг.
Сторони погодили, що уточнення (зменшення) вартості робіт Договору проводиться шляхом укладання Додаткової угоди до цього Договору, що є невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.5. Договору фактично виконані обсяги ремонтних робіт оформлюються актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), які являються документами для проведення взаєморозрахунків між Замовником та Підрядником. Розрахунок договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт є невід'ємною частиною акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 3-х днів з моменту укладення даного договору та закінчити виконання робіт - до 19.05.2023 року. Датою закінчення виконаних певних робіт вважається дата їх прийняття Замовником за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 7.1. Договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними Сторонами актами приймання виконаних робіт.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року (відповідно до Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Закону України Про затвердження указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 18.03.2022, Закону України Про затвердження указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-ІХ від 21.04.2022, Закону України Про затвердження указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ від 22.05.2022). Продовження дії воєнного стану, підтвердженого Указом Президента України, автоматично пролонгує дію договору на строк, визначений відповідним Указом. Сторони домовились, що у такому випадку підписання додаткової угоди не є обов'язковим. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 12.1. Договору).
18 травня 2023 року сторони уклали до даного Договору Додаткову угоду №1.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору сторони дійшли згоди продовжити строк виконання робіт та викласти п. 4.1 Договору в наступній редакції:
Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 3-х днів з моменту укладення даного договору та закінчити виконання робіт - до 31.12.2023 року.
Крім того, сторони дійшли згоди внести зміни до Додатку №1, Додатку № 2 та Додатку № 3 до Договору та викласти їх у новій редакції.
Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 до Договору № 198 від 13.03.2023 року сторони дійшли згоди зменшити загальну суму договору на 5076,30 грн та викласти п. 2.2 Договору в наступній редакції: “Загальна сума договору складає 209232,70 грн (двісті дев'ять тисяч двісті тридцять дві гривні 70 копійок), в тому числі ПДВ 34 872,12 грн.
08.06.2023 між ПП “Семидар» та Комунальним некомерційним підприємством “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області був підписаний акт приймання виконаних робіт №1 за червень 2023 року на загальну суму 209232,70 грн.
З урахуванням умов Договору строк оплати робіт - до 21.07.2023.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт не виконав, доказів оплати не надав.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті вартості робіт, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 35999,18 грн - інфляційних збільшень за період з 01.08.2023 по 11.04.2025, 10645,07 грн - 3% річних за період з 01.08.2023 по 11.04.2025.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі статтею 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).
Отже, між сторонами цієї справи внаслідок укладення 13.03.2023 Договору № 198 виникли господарсько-договірні зобов'язання.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов'язків.
Суд при вирішенні спору враховує, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, а правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір підряду.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно із частиною 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до частини 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, на виконання умов Договору № 198 від 13.03.2023 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 18.05.2023) позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 209 232,70 грн, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 08.06.2023.
Акт підписано сторонами без зауважень та заперечень та скріплений печатками підприємств.
Станом на день звернення позивача до суду з цим позовом, враховуючи положення п. 3.3. Договору, узгоджений сторонами Договору строк оплати (до 21.07.2023) за виконані роботи настав.
Доказів сплати відповідачем заборгованості повністю або частково матеріали справи не містять.
Відтак, суд дійшов висновку про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт у визначений в п. 3.3. Договору строк.
За таких обставин вимога позивача про стягнення 209232,70 грн боргу є правомірною, підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає задоволенню.
Щодо вимог по стягненню 3% річних та інфляційних нарахувань.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постановах Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 та у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань та встановлено, що останні нараховані позивачем правомірно, у відповідності до умов Договору, вимог законодавства.
Відтак, 3% річних, належні до стягнення, становлять 10645,07 грн за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.08.2023 по 11.04.2025, інфляційні нарахування, належні до стягнення, становлять 35999,18 грн за період прострочення виконання грошового зобов'язання з серпня 2023 року по березень 2025 року.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є рівність і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 статті 74 ГПК України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
З урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги Приватного підприємства "СЕМИДАР" підлягають задоволенню у повному обсязі і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню борг в сумі 209 232,70 грн, інфляційні нарахування в сумі 35 999,18 грн та 3% річних в сумі 10 645,07 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позову до суду позивачем сплачено 3070,52 грн судового збору.
Відтак, судовий збір в сумі 3070,52 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 191, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02006544, вул. Шевченка, будинок 114, м. Чернігів, 14030) на користь Приватного підприємства "СЕМИДАР" (код ЄДРПОУ 37199010, вул. Тероборони, будинок 29, м. Чернігів, 14010) борг в сумі 209 232,70 грн, інфляційні нарахування в сумі 35 999,18 грн, 3% річних в сумі 10 645,07 грн, судовий збір в сумі 3070,52 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко