02 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/297/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області
про розстрочення виконання рішення у справі № 927/297/25
за позовом: Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 32863684), вул. Садова, 104, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;
до відповідача: Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 34913333), вул. Вячеслава Чорновола, 109А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17501
про стягнення 558879,61 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Чернігівської області 13.06.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2025 у справі № 927/297/25 строком на 6 місяців за таким графіком:
28-31 липня 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
25-29 серпня 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
29-30 вересня 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
27-31 жовтня 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
24-28 листопада 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
29-31 листопада 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп).
Подана заява обґрунтована тим, що з огляду відсутність додаткового фінансування та замороження тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій діяльність підприємства є збитковою, тому останнє не може одноразово здійснити виплати на виконання судового рішення.
При цьому заявник зазначає, що основним джерелом надходження КП «Прилукижитлобуд» є кошти мешканців багатоквартирних будинків (споживачів житлової послуги). З бюджету Прилуцької міської територіальної громади підприємство не фінансується. З 10 червня 2018 року органи місцевого самоврядування не мають повноважень щодо встановлення (в тому числі і за результатами коригування) тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а розмір тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не може бути зміненим виконавцем відповідної послуги та встановленим органами місцевого самоврядування протягом дії договору про надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який було укладено до введення в дію норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком. У діючому тарифі на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій закладено вартість паливно-мастильних, будівельних матеріалів та соціальних гарантій станом на 2011 рік. Проте, за економічно необґрунтованим тарифом підприємство до цього часу продовжує утримувати багатоквартирні будинки, співвласники яких не визначились з формою управління своїм будинком. Такий тариф не забезпечує відшкодування витрат на надання житлової послуги, разом з тим підприємство мусить нести ще й додаткові витрати з оплати комунальних послуг по нежитлових приміщеннях комунальної власності, з оплати за енергоносії, комунальні послуги, на оплату праці, на придбання необхідних матеріалів, сплату податків тощо, що призводить до скорочення обсягів наданих послуг в натуральних показниках та до неспроможності підприємства своєчасно і в повному розмірі розраховуватись за основними зобов'язаннями.
За твердженням заявника додатково ускладнює ситуацію те, що в умовах воєнного стану та постійних обстрілів, підприємство має до того ж усувати наслідки обстрілів, зокрема, пошкодження в житлових багатоквартирних будинках (як то вибиті вікна тощо). Водночас багато людей виїхало, що потягло зменшення платоспроможності споживачів і, як наслідок, зумовило збільшення дебіторської заборгованості.
Стягнення всієї суми боргу на користь позивача на тлі браку коштів та в умовах воєнного стану, на думку заявника, призведе до збільшення заборгованості перед бюджетом в частині податків та зборів, заробітної плати, що негативно вплине на законні майнові інтереси боржника, і, як наслідок, унеможливить господарську діяльність підприємства взагалі.
Комунальне підприємство також стверджує, що всіма зусиллями забезпечує виконання судового рішення, зокрема, 13 червня 2025 року підприємством сплачено частину боргу в сумі 108 877,61 грн та судовий збір в сумі 6 706,53 грн.
За доводами заявника останнє, як боржник, не намагається уникнути відповідальності, а, навпаки, вживає заходи, спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем, що дозволить відновити його порушені права.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2025 у справі №927/297/25 заяву прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.07.2025.
Сторони в розумінні ст. 242 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронних кабінетів учасників в підсистемі «Електронний суд».
19.06.2025 через підсистему «Електронний суд» Комунальним підприємством "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області подані додаткові пояснення, за змістом яких останній просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача.
Заперечуючи проти розстрочення виконання судового рішення, позивач зазначає, що посилання КП «Прилукижитлобуд» на викладені в заяві обставини за змістом ст. 331 ГПК України не може вважатися таким, що є підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів, а наведені заявником обставини не є виключними та тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За твердженням КП "Прилукитепловодопостачання" розстрочка виконання судового рішення є лише способом для затягування виконання рішення суду у поточній справі, адже затримка розрахунку наразі складає більше двох років.
Позивач просить суд врахувати ту обставину, що останній є об'єктом критичної інфраструктури, та відповідно до розпорядження Чернігівської обласної військової адміністрації від 13 лютого 2025 року № 278 КП «Прилукитепловодопостачання» підтверджено статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Судове засідання у справі, призначене на 01 липня 2025 року на 10 год. 00 хв., не відбулось з технічних причин, про що ухвалою суду від 30.06.2025 повідомлено сторін. Цією ж ухвалою сторін повідомлено, що судове засідання відбудеться 02 липня 2025 р. об 11:00 год.
У судовому засіданні 02.07.2025 представниця заявника підтримала подану заяву, надала пояснення та просила задовольнити заяву Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області про розстрочення виконання рішення суду від 28.05.2025.
Частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судовому засідання, призначеному на 02.07.2025, судом на підставі ст. 233 ГПК України підписано повну ухвалу.
Розглянувши заяву Комунального підприємства "Прилукижитлобуд", дослідивши надані докази, суд зазначає таке.
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 927/297/25 за позовом Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області до Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області про стягнення 558879,61 грн.
28.05.2025 судом ухвалено рішення у справі № 927/297/25 (повне рішення складено 09.06.2025), яким позовні вимоги Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області задоволено частково, присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області 558877,61 грн заборгованості та 6706,53 грн судового збору.
Зазначене рішення набрало законної сили та є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 326 ГПК України).
Рішення у цій справі набрало законної сили 01.07.2025.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
02.07.2025 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За змістом ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За положеннями частин четвертої та п'ятої статті 331 ГПК України, суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, адже у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України.
Попри це, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Господарський суд під час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення враховує не лише можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не повинен допускати їх настання.
В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.
Суд зазначає, що передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду.
Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.
В контексті встановлених судом обставин (фінансове становище/збитковість заявника, часткове виконання останнім судового рішення, діяльність обох сторін в сфері забезпечення потреб однієї територіальної громади) суд зазначає, що військова агресія російської федерації вплинула на всіх без винятку суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в Україні, зокрема як на позивача, так і на відповідача, що безумовно вплинуло на повноцінне ведення ними господарської діяльності за даних умов.
Не залишаючи поза увагою доводи позивача про приналежність останнього до об'єктів кричної інфраструктури, суд враховує також необхідність усунення відповідачем наслідків пошкодження об'єктів цивільної інфраструктури через обстріли агресора.
Водночас розстрочення виконання рішення суду надасть можливість ефективно виконати рішення суду, зберігаючи ресурси для існування підприємства у період воєнного стану, враховуючи фінансові можливості відповідача та потребу позивача у реальному виконанні судового рішення, а також досягти завдань судового розгляду та гарантувати належний захист прав і інтересів.
При цьому суд враховує, що попри фінансовий стан відповідача останній вживає заходів, спрямованих на погашення заборгованості перед позивачем та виконання судового рішення у цій справі, що підтверджується платіжними інструкціями №№12097, 12099 від 13.06.2025.
Ураховуючи необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, на переконання суду негайне виконання судового рішення може призвести до негативних фінансових наслідків господарської діяльності заявника, що, у свою чергу, може стати причиною виникнення нової заборгованості перед позивачем у майбутньому, а також створить передумови для звернення останнього з подібними позовами за захистом порушених прав.
Разом з тим суд критично оцінює доводи позивача щодо затримки розрахунку відповідачем в понад 2 роки, оскільки судове рішення у цій справі набрало законної сили 01.07.2025, і затримка, про яку говорить позивач, є ніщо іншим як наслідок реалізації/нереалізації власного права на судовий захист, що не пов'язано безпосередньо з виконанням судового рішення.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, які обґрунтовують ускладнення виконання рішення відповідачем, виходячи із загальних засад, встановлених положеннями статті 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи майновий стан відповідача та маючи на меті недопущення погіршення фінансового стану відповідача та позивача, зберігши баланс майнових інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2025 у справі №927/207/25 строком на шість місяців.
В даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже надання розстрочки на 6 місяців не є надмірною затримкою в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції та забезпечує стабільний графік погашення заборгованості, який сприяє поступовому виконанню відповідачем рішення суду на користь позивача.
Керуючись статтями 234, 235, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2025 у справі № 927/297/25 задовольнити повністю.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2025 у справі № 927/297/25, встановивши наступний графік погашення 470351,15 грн суми заборгованості:
28-31 липня 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
25-29 серпня 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
29-30 вересня 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
27-31 жовтня 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
24-28 листопада 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп);
29-31 листопада 2025 року - 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 02.07.2025.
4. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко