про повернення позовної заяви
02 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/633/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви від 18.06.2025
Козелецької окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0291011421), вул. Євгена Лоскота,1, смт. Козелець, Чернігівська обл., 17000
в інтересах держави в особі
Кіптівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04413360), вул. Слов'янська,буд.51-а, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 17050
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроголден» (код ЄДРПОУ 39918336), вул. Головатого, буд.20, м. Бориспіль, Київська обл., 08302
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» (код ЄДРПОУ 32886518), вул. Торф'яна,буд.11, сел. Баришівка, Броварський р-н, Київська обл., 07501
про витребування земельної ділянки
До Господарського суду Чернігівської області 19.06.2025 надійшла позовна заява Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіптівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроголден», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОГОЛДЕН» (вул. Головатого, будинок 20, квартира 52, м. Бориспіль, Бориспільський район, Київська область, 08302, код ЄДРПОУ 39918336), Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» (вул. Торф'яна, будинок 11, селище Баришівка, Броварський район, Київська область, 07501, код ЄДРПОУ 32886518) на користь Кіптівської сільської територіальної громади в особі Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04413360) земельну ділянку з кадастровим номером 7422084700:80:188:0002 площею 2,0000 га, розташовану на території Кіптівської сільської ради за межами населеного пункту с. Хрещате Чернігівського району Чернігівської області.
Вимоги прокурором обґрунтовані тим, що відповідачі - ТОВ «АГРОГОЛДЕН» та ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» не могли законно набути право приватної власності та право оренди на спірну земельну ділянку. Натомість вони набули такого права в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності та оренди відповідачів на землю стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, а тому існують всі правові підстави для витребування останньої з чужого незаконного володіння у комунальну власність, як передбачено положеннями статей 387, 388 ЦК України.
Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву прокурора залишено без руху, встановлено прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; встановлено прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із наданням експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви, та доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна; зобов'язано прокурора кошти в розмірі вартості спірного майна внести на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:
одержувач коштів - Господарський суд Чернігівської області
код ЄДРПОУ - 03500068
рахунок - UA 638201720355259002000015951
банк - Державна казначейська служба України
МФО - 820172.
Ухвала суду отримана прокуратурою в Електронному кабінеті 23.06.2025 о 16:00, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, строк для подання зави про усунення недоліків - до 30.06.2025.
26.06.2025 прокурором подана заява про усунення недоліків.
До поданої заяви прокурором додано довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 7422084700:80:188:0002 площею 2,000 га. Вказану довідку сформовано на офіційному вебсайті Фонду державного майна України в розділі Єдиної бази звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна.
Щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна прокурор зазначив таке.
Звертаючись із цим позовом до ТОВ «Агроленд» прокурор вказав у позовній заяві, що товариство є недобросовісним набувачем і на цій обставині прокурор наполягає.
Прокурор у позовній заяві вказав, що вважає кінцевого набувача спірної земельної ділянки ТОВ «Агроголден» - недобросовісним. Саме такому правовому обґрунтуванню позовних вимог має надаватись оцінка судом.
Вирішення питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідачів у спірних правовідносин має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і він не вправі відхиляти ці твердження позивача ще на стадії розгляду вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Невнесення прокурором вартості майна виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.
При цьому у випадку підтвердження в ході судового розгляду недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п'ятої статті 390 ЦК України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності відповідача - відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи частину п'яту статті 390 ЦК України, з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду.
Тобто, у випадку якщо під час судового розгляду на стадії ухвалення рішення суд у цій справі дійде висновку про те, що ТОВ «АГРОГОЛДЕН» є добросовісним набувачем і до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 388 ЦК України і частини п'ятої статті 390 ЦК України, це є підставою для відмови у позові, а не для залишення позову без руху.
Прокурор зазначив про те, що підстави для внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає таке.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" №4292-IX від 12.03.2025 (далі - Закон №4292-ІХ), яким, зокрема, внесено зміни до статей 164, 174, 238 ГПК України, а також до статей 388, 390, 391 ЦК України, якими передбачено нові правові підходи до витребування майна у добросовісного набувача, у тому числі обов'язкове внесення компенсації вартості майна на депозитний рахунок суду.
Даним законом, зокрема було доповнено статтю 164 ГПК України частиною 6, згідно якої у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
З системного аналізу вказаних норм закону №4292-ІХ вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Компенсація вартості спірного майна матиме місце у випадку задоволення позову та витребування майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач (територіальна громада) отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
Відтак суд відповідно до приписів Закону №4292-ІХ очікує від учасників справи вчинення обов'язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та ефективного захисту порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави за наслідками її розгляду.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Отже добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
З огляду на наявну спростовну презумпцію в набувача майна недобросовісність набувача цього майна має довести позивач/прокурор за віндикаційним позовом, тоді як набувач майна за загальним правилом доказування має довести свою добросовісність.
Разом з тим, доведення вказаних обставин в контексті норм Господарського процесуального кодексу України, зокрема і спростування зазначеної презумпції, можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.
Вказане відповідає також загальним засадам господарського судочинства, зокрема принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, передбаченим статтями 7 та 13 ГПК України.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд також враховує, що статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У разі задоволення позову в цій справі право власності відповідача, який придбав спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, зазнає втручання, яке прирівнюється до "позбавлення" власності в розумінні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Водночас, принцип законності вимагає від держави створювати такі судові процедури, які б забезпечували необхідні процесуальні гарантії та, відповідно, дозволяли б національним судовим органам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (рішення у справі "Совтрансавто Холдінг проти України").
Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи ( рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").
Відтак, якщо суд дійде висновку про добросовісність набувача, останній буде зобов'язаний застосувати чинний Закон №4292-IX в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
При цьому така вартість спірного об'єкту нерухомого майна має бути визначена, зокрема станом на дату подання позовної заяви, оскільки судом першої інстанції у спірних правовідносинах ще не було ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача.
Водночас, згідно доповненої ч. 13 ст. 238 ГПК України у випадку відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, суд першої інстанції також буде зобов'язаний застосувати чинний Закон №4292-IX, вирішивши питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Отже, можна прослідкувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між необхідністю внесенням на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (доповнена Законом №4292-IX ч.6 ст.164 ГПК України) та умов і порядку їх компенсації (доповнена Законом №4292-IX ч.13 ст.238 ГПК України), з огляду на ухвалене рішення судом першої інстанції.
Фактично норми, що зобов'язують вносити вартість спірного нерухомого майна на депозитний рахунок суду, мають компенсаційний та забезпечувальний характер, оскільки їхньою метою є захист порушених прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема й добросовісного набувача.
Водночас, подана прокурором заява є фактичною відмовою від усунення недоліків позовної заяви у спосіб, встановлений в ухвалі 23.06.2025 та незгодою із підставами та мотивами її постановлення.
Станом на 02.07.2025 матеріали справи не містять доказів усунення недоліків позовної заяви у спосіб та строк, встановлений в ухвалі від 23.06.2025, яка набрала законної сили, зокрема матеріали справи не містять підтверджуючих документів внесення прокурором на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, експертно-грошова оцінка яких здійснена у порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Приписами ч. 4 ст. 174 ГПК України встановлено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Виходячи з викладеного, зважаючи на неусунення прокурором недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 23.06.2025 в частині надання доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, наявні підстави відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України для повернення позовної заяви та доданих до неї документів прокурору.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).
Керуючись статтями 174, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву від 18.06.2025 повернути Козелецькій окружній прокуратурі.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала підписана суддею 02.07.2025.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Оскільки позовна заява подана Козелецькою окружною прокуратурою через підсистему «Електронний суд», її паперова копія залишається в матеріалах господарської справи.
Суддя Т.О.Кузьменко