25 червня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/1106/25
За позовом Чернівецького обласного центру зайнятості, місто Чернівці
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місто Чернівці
до відповідача Фізичної особи-підприємця Мец Ганни Мірчівни, місто Чернівці
про стягнення мікрогранту у розмірі 249300 грн
Суддя Гончарук О.В.
Секретар судового засідання - Медвідчук І.В.
Представники сторін:
від позивача - Кауля-Негрич О.І. (самопредставництво);
від відповідача - Бабічук А.С., ордер №1109458 від 15.04.2025.
Обставини справи: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.06.2025 у справі № 926/1106/25 відмовлено у задоволені позову Чернівецького обласного центру зайнятості за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до відповідача Фізичної особи-підприємця Мец Ганни Мірчівни стягнення мікрогранту у розмірі 249300 грн
« 23» червня 2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2070), в якій останній просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача 14400 грн витрат на професійну правничу допомогу.
« 25» червня 2025 року від представника позивача, через систему «Електронний суд» надійшли заперечення (вх. №2096) в яких, позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу. При цьому позивач зазначає, що витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та витраченим ним часом на надання таких послуг.
У судовому засіданні 25.06.2025 представник відповідача просить суд задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Присутній представник позивача, зазначає, що адвокатом відповідача суттєво завищено час який вона витратила на поданий відзив на позовну заяву, а також зазначена сума не є співмірною до суми позову, у зв'язку з тим, що є велика кількість судової практики у аналогічних спорах, просить суд відмовити в повному обсязі у задоволені витрат на професійну правничу допомогу.
Ознайомившись із заявою відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та запереченнями позивача, дослідивши у сукупності докази з цього питання, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
« 14» квітня 2025 року між Фізичною особою - підприємцем Мец Ганною Мірчівною з однієї сторони, та Адвокатом Бабічук Анастасією Степанівною з іншої сторони, укладено Договір №124 про надання правничої допомоги.
Згідно пункту 1 Договору, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно пунктам 4.3-4.4 Договору, розрахунок вартості за послуги з надання юридичної допомоги, які надаються адвокатом, становить 40% розміру місячної мінімальної заробітної плати встановленої на дату надання послуг за 1 годину роботи адвоката. У разі винесення рішення суду на користь клієнта, адвокат має право отримати додаткову винагороду "гонорар успіху", який становить 10% від суми позову у майнових спорах, а у спорах не майнового характеру у розмірі, визначеному на підставі додаткової угоди до даного Договору.
Даний договір діє до 31.12.2026 та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 7.1 Договору).
Згідно акту виконаних робіт від 20.06.2025 до Договору №124 від 14.04.2025 вартість робіт з надання правничої допомоги становить: 14400 грн.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої та другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України урегульовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову на відповідача,
2) у разі відмови в позові на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог.
Частиною п'ятою цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно з частинами першою - третьою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За результатами дослідження поданих позивачем доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника відповідача та присудження до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 14400 грн.
Щодо позиції позивача про необхідність повної відмови у задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу, викладеної у запереченнях та виступі під час судового засідання, то така позиція спростовується встановленими судом обставинами справи та вимогами вищезазначеного законодавства.
При цьому суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтоване обставинами неспівмірності таких витрат та доведене відповідними контррозрахунками, доказами, тощо, як це передбачено частинами 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,-
1. Заяву відповідача (вх. № 2070) про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
2. Стягнути з Чернівецького обласного центру зайнятості (58002 м. Чернівці, вул. Університецька, 31, код 05392708) на користь Фізичної особи-підприємця Мец Ганни Мірчівни ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) 14400 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.07.2025.
Суддя О.В. Гончарук