Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
02 липня 2025 року м. ХарківСправа № 922/856/23 (756/11612/23)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши заяву про відвід судді Міньковського С.В. за вх. №14001 від 13.06.2025 подану представником ОСОБА_1 адвокатом Богомазовим П.С. по справі
за позовом Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Ужгороді
до 1. ОСОБА_1 , 2. Багатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича, 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій"
про стягнення коштів та визнання відсутнім права вимоги
В провадженні Господарського суду Харківської області (суддя Міньковський С.В.) перебуває справа №922/856/23 про банкрутство Багатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
До Господарського суду Харківської області надійшла справа №756/11612/23 за підсудністю з Оболонського районного суду міста Києва за зустрічним позовом акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 , багатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича, товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій" про визнання відсутнім права вимоги та про визнання недійсним договору.
Ухвалою від 19.05.2025 (суддя Міньковський С.В.) суд прийняв матеріали позовної заяви до розгляду та відкрив провадження з розгляду заяви за вх. №756/11612/23 по справі №922/856/23; відкрив провадження у справі № 922/856/23 (756/11612/23) в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; призначив судове засідання з розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження на 03.06.2025; встановив строк учасникам справи для вчинення процесуальних дій.
В судовому засіданні 03.06.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.07.2025.
02.06.2025 року через кабінет системи "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов про витребування майна, припинення порушення права та визнання укладеним акту, відповідно до якого позивач просить суд:
- зобов'язати акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) виконати зобов'язання в натурі, яке передбачено пунктом 3.1.1. Договору відступлення права вимоги № 01/300823 від 30.08.2023 р., шляхом звільнення та передачі у володіння ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлової будівлі центру сімейного дозвілля загальною площею 7317 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта: 745013980000, яка є предметом неустойки.
- визнати укладеним Акт приймання-передачі нерухомого майна з моменту набрання законної сили рішенням у справі № 922/856/23 (756/11612/23) в наступній редакції: АКТ ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ м. Київ, «__» ____________ 202_ р.
Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) в особі ________, який діє на підставі ________, з однієї сторони, та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з іншої сторони, уклали цей акт про наступне:
Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» передало, а ОСОБА_1 прийняв у фактичне володіння нежитлову будівлю центру сімейного дозвілля загальною площею 7317 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта: 745013980000.
- припинити порушення права ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на володіння нерухомим майном, шляхом усунення перешкод зі сторони АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) у користуванні та володінні нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта: 745013980000.
Ухвалою суду (суддя Міньковський С.В.) від 03.06.2025 р. по справі № 922/856/23 (756/11612/23) зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ "Укрексімбанк" про витребування майна, припинення порушення права та визнання укладеним акту залишено без руху і надано строк 10 днів для усунення недоліків, тобто до 13.06.2025 р. включно.
13.06.2025 (під час перебування судді Міньковського С.В. у відпустці) до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Богомазова П.С. про відвід судді Міньковського С.В.
Подана заява обґрунтована тим, що суддя Міньковський С.В., який розглядає справу № 922/856/23 (756/11612/23), вже в рамках іншого судового розгляду (справи № 922/856/23 (910/8719/22)) ухвалював рішення, яким визнав нікчемним Договір найму майнових прав від 20.11.2015 р.
На думку заявника, вказаний факт створює обґрунтовані сумніви у неупередженості судді у даній справі в розумінні об'єктивного критерію, сформульованого у практиці Європейського суду з прав людини. Адже сторонній спостерігач, володіючи інформацією про вже сформовану правову позицію судді щодо предмету спору - нікчемності Договору найму - може обґрунтовано сумніватися у здатності судді під час нового розгляду вийти за межі своїх попередніх висновків та забезпечити рівність процесуальних можливостей сторін.
Тому, на переконання заявника, ОСОБА_1 вже перебуває у становищі, коли суддя упереджено буде керуватися рішенням, яке ним же й було прийнято ще 08.08.2023 р., і не прийме рішення проти своїх попередніх висновків у справі № 922/856/23 (910/8719/22).
По-друге, суддя в ухвалі від 03.06.2025 р. у справі № 922/856/23 (756/11612/23) за зустрічним позовом вимагає від ОСОБА_1 оплати судового збору у сумі 852684,80 грн, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має передбачене п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" право на звільнення від сплати збору.
Адвокат зазначає, що довести протиправність висновків суду можливо буде лише в майбутньому в апеляційній інстанції. Проте станом на дату подання даної заяви вимога суду про необхідність оплатити 852 684,80 грн судового збору штучно та протиправно створює недопуск Цапенка І.Я. до правосуддя, оскільки він не має можливості оплатити таку велику суму коштів, чим порушено ст. 4 ГПК, якою закріплено право на звернення до господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 суддя Міньковський С.В. прийшов до висновку про необґрунтованість відводу, заявленого адвокатом Богомазовим П.С.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 01.07.2025 року для розгляду заяви представника ОСОБА_1 адвоката Богомазова П.С. (вх. №14001 від 13.06.2025) про відвід судді Міньковського С.В. було призначено суддю Господарського суду Харківської області Прохорова С.А.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Богомазова П.С. про відвід судді Господарського суду Харківської області Міньковського С.В. у справі №922/856/23 (756/11612/23), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст. 39 ГПК України встановлено наступне:
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За приписами статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як вбачається з поданої представником відповідача заяви про відвід, заявником не наведено та не обґрунтовано наявності підстав, визначених частинами першою, другою та третьою статті 35, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до частин 4 ст. 15 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 15-1 зазначеного Закону несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ у суді, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя, її органах тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно ч. 3 ст. 6 ГПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Отже, враховуючи вищевказані норми, судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, щодо незалежності судових органів судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність суддів, не є прерогативою чи привілеєм і надається їм не для захисту власних інтересів, а в інтересах принципу верховенства права й усіх, хто прагне та очікує справедливості (пункт 10 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях).
Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Викладені в заяві про відвід обставини за своєю суттю є незгодою заявника з прийнятими суддею Міньковським С.В. судовими рішеннями по справам, які розглядались та розглядаються тепер в межах справи про банкрутство №922/856/23.
Так, згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Суд зазначає, що розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.
Відтак, доводи представника Цапенко І.Я. щодо сумнівів відносно упередженості судді Міньковського С.В. при розгляді даної справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід, а з поданого до суду відводу вбачається, що посилання заявника ґрунтуються лише на припущенні щодо порушення його прав у майбутньому.
Суд зазначає, що самі по собі процесуальні рішення не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеним суддею необ'єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін, в силу положень ч. 1 п. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Будь-яких інших обставин та доказів зацікавленості судді у вирішенні спору на користь будь-якої сторони з особистих мотивів, або іншої упередженості відносно будь-якої сторони у справі, заявником відводу не наведено.
Суд зазначає, що заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також незгода з судовими рішеннями судді, наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи чи на процесуальні рішення прийнятті суддею, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ не можуть бути підставами для відводу судді.
Означене передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окрім того, в порушення приписів статті 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) заявником не надано доказів упередженості судді Міньковського С.В.
Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об'єктивно обґрунтованими, а не власними суб'єктивними припущеннями заявника.
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020 у справі № 910/3480/20, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у справі №916/442/21).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, де передбачено що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що суддя здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Таку, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка ним володіє, вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Одночасно суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Таким чином, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність лише припущень не є достатньою підставою для відводу судді.
Окремо суд зауважує щодо посилання заявника як на підставу відводу про те, що вимога суду про необхідність оплатити 852 684,80 грн судового збору штучно та протиправно створює не допуск ОСОБА_1 до правосуддя, оскільки він не має можливості оплатити таку велику суму коштів, чим порушено ст. 4 ГПК України, якою закріплено право на звернення до господарського суду, є надуманим, оскільки, останній не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення йому сплати судового збору, у відповідності до вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви (від 13.06.2025 за вх. №14001) про відвід судді Міньковського С.В. від розгляду справи № 922/856/23 (756/11612/23).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 35-36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви (вх. №14001 від 13.06.2025) представника ОСОБА_1 адвоката Богомазова П.С. про відвід судді Міньковського С.В. по справі №922/856/23 (756/11612/23) - відмовити.
Справу №922/856/23 (756/11612/23) повернути раніше визначеному складу суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 02.07.2025 року.
Суддя С.А. Прохоров
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.