Справа №22а-947\2005р. Головуючий 1 інстанції: Нікітіна С.И.
Категорія-41 Доповідач: Градовський Ю.М.
28 липня 2006 року Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі: Головуючого: Градовського Ю.М.
Суддів: Бітова А.І.
Єрьоміна А.В. При секретарі: Лабунській Т.Ю. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за апеляційною скаргою Генеральної прокуратури Одеської області на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 12 квітня 2006р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,
ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2005р. ОСОБА_1, звернувся в суд із позовом до Генеральної прокуратури України про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді. Свої вимоги обгрунтував тим, що наказом Генерального прокурора України НОМЕР_1він звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 міста Іллічівська Одеської області. Він був звільнений начібто у звязку з переведенням за його згодою за п.5 ст.З6КЗПП України, однак стверджує, що рапорт на звільнення з таких підстав не писав, оскільки з березня 2005р. з боку Генеральної прокуратури України через апарат прокуратури Одеської області на нього став здійснюватися тиск, з вимогою добровільного звільнення з займаної посади прокурора м.Іллічівськ Одеської області. 12 вересня 2005р. ОСОБА_1 був заслуханий на оперативній нараді при заступнику Генерального прокурора України прокурора Одеської області, на надані ним письмові заперечення уваги звернено не було. Після відвертого тиску з боку кадрових органів, 15 вересня 2005р. він змушений був звернутись до лікаря і був госпіталізований до інституту кардіології м.Одеси з діагнозом гіпертонічна хвороба 11 стадії, гіпертонічний криз церебрального типу. Незважаючи на те, що він перебував на лікарнянному в прокуратурі м.Іллічівська Одеської області була проведена комплексна перевірка вимог Закону України «Про прокуратуру» та галузевих наказів Генерального прокурора України. 23 вересня 2005р. по телефону він був викликаний в прокуратуру Одеської області, де під тиском кадровика змушений був написати рапорт про звільнення, вважаючи, що його рапорт буде розглянутий після одуження. Але після виходу з лікарні. 12 жовтня 2005р. він був ознайомленії й з наказом про звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 прокурора м.Іллічів ська Одеської області від 29 вересня 2005р. Враховуючи, що його права порушенні просив вимоги задовольнити.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 12 квітня 2006р. позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі. Наказ Генерального прокурора України НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 прокурора м.Іллічівська Одеської області у звязку з переведенням його за його згодою на іншу роботу в органах прокуратури цієї області (п.5 ст.36 КЗПП України) скасуваний. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора міста Іллічівська.
В апеляційній скарзі Генеральна прокуратура України просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухав доповідь судці доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін з таких підстав.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді прокурора м.Іллічівська Одеської області. Наказом НОМЕР_1він звільнений з займаної посади на підставі рапорту у зв'язку з переводом на іншу посаду. Вказаний наказ відбувся під час, коли ОСОБА_1 перебував на лікарняному. Заяву про переведення його на іншу посаду він написав під тиском, оскільки з боку прокуратури області проводились постійні перевірки його діяльності, з метою змусити написати заяву про перевід.
З наведеного вбачається, що ініціатива щодо переведення ОСОБА_1 з прокуратури міста Іллічівська виходила з прокуратури Одеської області, т.т з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
За правилами ч.З ст.40КЗПП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також перебування працівника у відпустці.
Враховуючи, що звільнення ОСОБА_1, фактично відбулось з ініціативи власника т.т прокуратури Одеської області, наказ виданий в той час, коли працівник перебував на лікарняному, суд першої інстанції дійшов до висновку, що звільнення відбулось з порушенням норм трудового Кодексу України.
Вказаного висновку суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, належної оцінки доказів.
В доводах апеляційної скарги Генеральна Прокуратура України посилається на порушення норм права. На думку судової колегії викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, постанова суду відповідає вимогам ст.159,163КАС України, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199.200.206КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Генеральної Прокуратури України залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 12 квітня 2006р. залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законноісили.