Справа № 172/1442/25
Провадження № 2-а/172/6/25
02.07.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача Лащенко В.А. вказує, що постановою № ПК 95 від 07.05.2025 року, винесеною ТВО начальника (керівника) ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за те, що «протягом 60 днів, в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року включно не оновив свої військово облікові дані, чим порушив абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вважає оскаржувану постанову незаконною і позивач категорично не згоден з нею. У постанові посадовою особою не зазначено які конкретно військово-облікові дані позивач не оновив. Крім цього, зазначає, що під час прийняття оскаржуваної постанови посадовою особою не враховано положення примітки до статті 210 КУпАП, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Окрім цього, зазначає, що тримісячний строк притягнення позивача до адмінвідповідальності закінчився 17.10.2024 року. Також зазначає, що позивачем пропущений строк для оскарження постанови так як спірну постанову він отримав за заявою лише 13.06.2025 року. Представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку для оскарження постанови та поновити його, визнати протиправною та скасувати постанову № ПК 95 від 07.05.2025 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою від 18.06.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Лащенко В.А. надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Згідно з постановою № ПК 95 від 07.05.2025 року, винесеною ТВО начальника (керівника) ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 прибув 28.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з відсутністю військово-облікового документа, де встановлено, що протягом 60 діб у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року включно не оновив свої військово-облікові дані, чим порушив абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржувана постанова винесена 07 травня 2025 року, адміністративний позов до суду представник позивача подав 17 червня 2025 року.
При цьому, у позовній заяві представник позивача зазначає, що позивачем пропущений строк для оскарження постанови так як оскаржувану постанову представник позивача отримав за заявою 13 червня 2025 року.
У зв'язку з цим представник позивача у позовній заяві просить визнати поважними причини пропуску строку для оскарження постанови та поновити його.
Суд, дослідивши подане клопотання та копію листа ІНФОРМАЦІЯ_2 про отримання позивачем копії постанови 13.06.2025 року, приходить до висновку про задоволення клопотання та поновлення строку для оскарження спірної постанови з поважних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно з положеннями примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Частинами 5, 8, 9 статті 5 вказаного Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень, зокрема, є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
В оскаржуваній постанові посадовою особою не вказано які саме відомості (персональні дані) не були оновлені і не могли бути одержані нею самостійно шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Зі спірної постанови вбачається, що ОСОБА_1 у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року не оновив свої військово-облікові дані.
Тобто факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП було виявлено відповідачем 17 липня 2024 року, а адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення.
Тоді як постанова про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 винесена відповідачем 07 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, а також те, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування вимог позивача, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі обґрунтовані, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 139 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 77, 242-243, 286, 293 КАС України, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та поновити пропущений строк.
3. Постанову № ПК 95 від 07.05.2025 року, винесену ТВО начальника (керівника) ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень - скасувати.
4. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Битяк