вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2098/25
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , Київська обл., Білоцерківський р-н., м. Сквира
до Сквирського відділу державного виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Київська обл., Білоцерківський р-н., м. Сквира
про визнання протиправної та скасування постанови
встановив:
26.06.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сквирського відділу державного виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправної та скасування постанови.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, судом встановлено наступне.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикцій справ відповідно до статті 20 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, які визначені у пунктах 1-21 вказаної статті.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Отже господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що старшим державним виконавцем Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Грищенко Наталією Олександрівною вчинялись дії в межах виконавчого провадження ВП № 76471219 від 06.11.2024 р. щодо виконання рішення господарського суду Київської області від 29.05.2024 р. у справі № 911/2523/20, проте 05.05.2025 р. державним виконавцем було закінчено виконавче провадження на підставі п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач не погоджується із вказаною постановою державного виконавця і просить суд визнати її протиправною та скасувати, а також зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Проаналізувавши предмет позову та його обґрунтування, суд дійшов висновку, що позивач фактично оскаржує дії державного виконавця. До того ж в тексті позовної заяви позивач посилається на Закон України «Про виконавче провадження», а саме на положення закону, відповідно до яких рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто фактично спір у даній справі виник внаслідок незгоди позивача з діями державного виконавця, вчиненими в рамках виконавчого провадження № 76471219 з виконання наказу господарського суду Київської області від 29.05.2024 р. у справі № 911/2523/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак ст. 339-341 Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок оскарження до господарського суду дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, прийнятих цим судом.
Виконання рішення господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому суд не повинен порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, а її розгляд відбувається в межах справи, за результатами розгляду якої прийнято відповідне рішення.
Розгляд господарськими судами скарг у порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.
Наведене у сукупності свідчить про те, що розгляд скарг, у разі порушення прав сторони виконавчого провадження, здійснюється в межах справи, в рамках якої прийнято рішення, з виконання якого і відкрито виконавче провадження, а не як окрема позовна вимога в рамках окремої судової справи.
Отже, оскільки позовна заява за викладеними в ній обставинами має правові ознаки скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, то вона має розглядатися в межах справи, на виконання рішення якої прийнята оспорювана постанова державного виконавця, та в порядку, передбаченому розділом VI Господарського процесуального кодексу України.
Подання окремих позовних заяв для оскарження дій (бездіяльності) органів державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні судового рішення у господарській справі, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
З огляду на те, що між позивачем та державним виконавцем Сквирського відділу державного виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, іншими актами господарського, цивільного законодавства та відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин, оскільки відповідний орган державної виконавчої служби в цьому випадку не є суб'єктом господарювання, даний спір не підвідомчий господарському суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Оскільки судом встановлено, що даний позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, то суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України).
Суд на виконання ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України роз'яснює ОСОБА_1 , що заявлені ним вимоги належить розглядати за процедурою, визначеною розділом VI Господарського процесуального кодексу України, через подання відповідної скарги в межах справи, за результатами розгляду якої прийнято рішення, на виконання якого відкрито виконавче провадження.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сквирського відділу державного виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправної та скасування постанови.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева