вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1919/24
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Меріуца Іллі Сергійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 85 612, 60 грн.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач) звернулось до Фізичної особи-підприємця Меріуца Іллі Сергійовича (далі - відповідач) про стягнення 85 612, 60 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 30.07.2024 року позовну заяву залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність усунути зазначені недоліки у строк до 10 днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
05.08.2024 на виконання ухвали суду надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 14.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
13.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній проти позову заперечує зазначивши, що будь яких договорів з позивачем відповідач не укладав; послуги позивачем відповідачу не надавались і відповідачем не сплачувались; договір оренди відповідачем не був підписаний, а тому він не може вважатись орендарем нерухомого майна, в приміщенні якого було встановлено позивачем порушення та складено акт про порушення, а отже є не належним відповідачем. У зв'язку з чим, відповідач просить суд в позові Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відмовити.
Ухвалою суду від 18.11.2024 заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву задоволено, поновлено пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву.
25.11.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що фактично правопорушення в сфері енергетики здійснив відповідач, про що свідчать докази наявні в матеріалах справи, а тому ФОП Меріуца І.С. є належним відповідачем. Також, зазначено, що з відео, яке надано в якості доказу вбачається, що ФОП Меріуца І.С. фактично прийняв нежитлове приміщення (МАФ) в користування згідно договору №3 оренди нежитлового приміщення від 10.08.2023 року та здійснював підприємницьку діяльність за адресою смт. Гостомель, вул. Остромирська.
Ухвалою суду від 06.12.2024 заяву позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив задоволено, поновлено пропущений строк для подання відповіді на відзив.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій останній повідомив суд про намір подання заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі протягом п'яти днів після прийняття рішення судом.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.07.2025. Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що позивачем на об'єкті оренди відповідача за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул. Остромирська, 39, біля будинку МАФ «Живе пиво», виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а саме «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, або електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії, до мережі ОСР з порушенням схеми обліку, самовільне підключення виконано кабелем від розвідного щита житлового будинку за адресою: смт. Гостомель, вул. Остромирська, 39 до щитової МАФ продажу живого пива.
Так, 01.03.2024 за наслідками перевірки представниками ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" вузлу обліку за адресою: Київська обл., стм. Гостомель, вул. Остромирська, 39 (біля будинку МАФ «Живе пиво», виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) а саме: порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл-передачу, постачання електричної енергії до мережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від розвідного щита житлового будинку за адресою мт. Гостомель, вул. Остромирського, 39 до щитової маф продажу живого пива, у зв'язку з чим, представниками позивача складено Акт про порушення №К052294 від 01.03.2024, Никифоровим О.Л. вказаний Акт підписано, Меріуц І.С. від підпису відмовився.
05.03.2024 комісією по розгляду Акту про порушення було прийнято рішення про запрошення споживача на засідання комісії по розгляду акту про порушення № К 052294, про що було надіслано лист - повідомлення за вих. № 04/530/1293. Вказаний лист позивачем долучено до матеріалів справи.
Також, позивач вказує, що листом №04/530/2086 від 11.04.2024 відповідача було запрошено на засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, а саме на 30.04.2024 о 10:00. Вказаний лист позивачем долучено до матеріалів справи.
30.04.2024 за наслідками розгляду Акту про порушення № К 052294 від 01.03.2024 комісією прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до ПРРЕЕ, оформлене протоколом №170 від 30.04.2024. Розрахована сума до сплати за необліковану електричну енергію склала 85 612,60 грн., однак відповідачем не сплачено вказаної суми позивачу.
Позивач зазначає, що листом за №04/530/2921 від 14.05.2024 відповідачу було направлено копію протоколу засідання комісії, розрахунок до акту про порушення та повідомлення на оплату до акту про порушення. Вказаний лист позивачем долучено до матеріалів справи.
Також, позивачем долучено до матеріалів справи копію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) на ім'я ФОП Меріуц І.С., Договору оренди нежитлового приміщення №3 від 10.08.2023 та Акту прийому-передачі комерційного приміщення від 10.08.2023.
Однак, Договір оренди нежитлового приміщення №3 від 10.08.2023 та Акт прийому-передачі комерційного приміщення від 10.08.2023 підписані лише Богаченком М.М. Відповідачем вказаний Договір та Акт прийому-передачі комерційного приміщення не підписані.
Відтак, з урахуванням зазначеного вище, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 85 612, 60 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), нормами Цивільного та Господарського законодавства, а також, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері енергетики.
Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - постачальник, позивач) є суб'єктом господарювання, що здійснює постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
За вимогами частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно зі статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовано Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.
Згідно з пунктом 1.1.1 ПРРЕЕ ці правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до цього ж пункту учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
У п. 1.1.2 ПРРЕЕ дано визначення споживача електричної енергії як фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, або юридичної особи, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до п.1.2.1 на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді (п.1.2.15 ПРРЕЕ).
Пунктом 2.1.1 ПРРЕЕ передбачено, що результатом розподілу/передачі електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним учасником роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.
За приписами п.2.1.12 ПРЕЕ Оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Пунктом 3.1.1. ПРРЕЕ передбачено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пунктів 2.3.3 - 2.3.4 ПРРЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку (підпункт 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ).
Пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Частиною третьою статті 13 та частиною першою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування певних стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає відповідний розподіл та покладання тягаря доказування на сторони певним чином. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов'язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №757/15585/20.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час розгляду справи, судом встановлено, що в Акті про порушення № К 052294 від 01.03.2024 не зазначено на яких підставах зроблено висновок, що об'єкт, за яким було виявлено факт самовільного підключення електроустановок струмоприймачів або електропроводки до мережі ОСР, використовується в підприємницькій діяльності ФОП Меріуца Іллі Сергійовича.
При цьому у вказаному вище Акті відповідач зазначений як фізична особа.
Також в Акті про порушення № К 052294 від 01.03.2024 зазначено, що відповідач від підпису відмовився.
Крім цього, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту оренди відповідачем нерухомого майна (МАФ) за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Остромирська, 39 (біля будинку), МАФ «Живе пиво», судом встановлено, що Договір оренди нежитлового приміщення №3 від 10.08.2023 та Акт прийому-передачі комерційного приміщення від 10.08.2023 не підписані відповідачем.
Крім того, в Договорі оренди нежитлового приміщення №3 від 10.08.2023 та Акті прийому-передачі комерційного приміщення від 10.08.2023 відповідача визначено як фізичну особу.
З копії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) виданої на ім'я ФОП Меріуц І.С. неможливо встановити адресу місця торгівлі, оскільки копія відповідної ліцензії надана суду в поганій якості.
З наданих позивачем до матеріалів справи фото МАФ «Крафтове пиво, Пиво Man, вино українське» неможливо встановити адресу його місцезнаходження.
Стосовно відеозапису наданого позивачем, суд зазначає, що за результатами дослідження відео, яке міститься на CD-R диску Verbatim, неможливо встановити особу до якої звертаються представники позивача. Тобто, точно стверджувати, що на відеозаписі відповідач неможливо, а також не вбачається можливим встановити адресу розташування МАФ.
Отже, в даному випадку, Фізична особа - підприємець Меріуц Ілля Сергійович не є ні споживачем електричної енергії, ні учасником роздрібного ринку, в розумінні п. 1.1.1 та п.1.1.2 ПРРЕЕ, відносно об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Остромирська, 39 (біля будинку), МАФ «Живе пиво».
Таким чином, з огляду на вищезазначене, Фізична особа - підприємець Меріуца Ілля Сергійович не може нести відповідальність за майнову шкоду, заподіяну позивачу та матеріальні збитки, які зафіксовані в Акті про порушення № К 052294 від 01.03.2024, зокрема, в частині відшкодування вартості необлікованої електричної енергії, у зв'язку з самовільним підключенням електроустановок струмоприймачів або електропроводки до мережі ОСР.
Відтак, з огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що позивач не довів порушень саме відповідачем ПРРЕЕ, зафіксованих в Акті про порушення № К 052294 від 01.03.2024, та не надав доказів споживання відповідачем необлікованої електроенергії, внаслідок зазначеного порушення, що виключає можливість стягнення з Фізичної особи - підприємця Меріуц Іллі Сергійовича вартості необлікованої електричної енергії.
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
За викладених обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача - Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Фізичної особи - підприємця Меріуца Іллі Сергійовича відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Повний текст рішення складено 01.07.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.