вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" червня 2025 р. Справа № 911/474/20
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши матеріали скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Житлово-комунального підприємства «Поліське» Бучанської міської ради в особі голови комісії з припинення Куценка І.І.
про включення вимог до передавального акта
представники учасників справи не з'явилися
установив:
Господарський суд Київської області рішенням від 29.05.2020 у справі № 911/474/20 позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнив повністю; зобов'язав Житлово-комунальне підприємство «Поліське» Бучанської міської ради в особі голови комісії з припинення Куценка Івана Івановича включити грошові вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в сумі 292 004, 89 грн до передавального акта; стягнув з Житлово-комунального підприємства «Поліське» Бучанської міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 2 102, 00 грн судового збору.
08.09.2020, на виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2020 у справі № 911/474/20, видано відповідні накази, зокрема про стягнення судового збору.
10.06.2025 через підсистему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України» / скаржник) подало скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця, у прохальній частині якої, в редакції заяви від 26.06.2025, скаржник просить суд, зокрема:
- визнати поважним та поновити строк на подачу скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії та бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2025 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/474/20;
- визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/474/20 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2025, з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»;
- скасувати постанову державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2025;
- зобов'язати державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду у даній справі.
Також скаржник просить розглядати скаргу за наявними матеріалами справи.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2025 є неправомірною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст. 1, 2, 18, 39, 40, 74 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем закінчено виконавче провадження № 65363028 з підстав припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження (боржника) - Житлово-комунального підприємства «Поліське» Бучанської міської ради, тоді як згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у боржника є правонаступник - Комунальне підприємство «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради.
Господарський суд Київської області ухвалою від 13.06.2025 у справі № 911/474/20, зокрема:
- відмовив у задоволенні скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» в частині визнання поважними та поновлення строку на подачу такої скарги, оскільки строк не пропущено;
- прийняв скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до розгляду;
- розгляд скарги призначив на 27.06.2025 о 10:15;
- витребував від Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) письмові пояснення щодо скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 65363028 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/474/20.
Натомість у судове засідання 27.06.2025 державний виконавець / посадова особа органу ДВС не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
В розрізі зазначеного та можливості представника органу ДВС реалізувати свої процесуальні права судом враховано, що копію ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2025 про призначення скарги до розгляду було надіслано останньому до електронного кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що підтверджується відповідною довідкою про доставку 13.06.2025 електронного листа.
В контексті викладених обставин суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 1, 4, 5 ст. 6, ч. 6, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Водночас приписами ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України унормовано, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за відсутності представників учасників справи та органу ДВС за наявними у справі матеріалами.
Отже, дослідивши матеріали скарги та надавши оцінку викладеним у ній аргументам, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав про те, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від» 29.06.2004, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).
У рішеннях від 06.09.2007 у справі «Моргуненко проти України» та від 27.11.2008 у справі «Крутько проти України» ЄСПЛ виснував, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою та другою стадіями одного провадження. Виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Вказаний Закон регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження та визначає повноваження відповідних виконавців.
Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавці.
До того ж відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Як зазначено судом раніше, рішенням суду від 29.05.2020 у справі № 911/474/20 позовні вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено повністю, та, зокрема, стягнуто з Житлово-комунального підприємства «Поліське» Бучанської міської ради на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 2 102, 00 грн судового збору.
08.09.2020, на виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2020 у справі № 911/474/20, видано наказ.
Із матеріалів скарги судом встановлено, що на виконанні у Вишгородському відділі Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував наказ Господарського суду Київської області № 911/474/20 від 08.09.2020 про стягнення з Житлово-комунального підприємства «Поліське» Бучанської міської ради на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 2 102, 00 грн судового збору.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічне положення міститься у п. 6 розд. І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).
Суд встановив, що 28.05.2025 державним виконавцем Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/474/20 про стягнення судового збору у розмірі 2 102, 00 грн у зв'язку з припиненням Житлово-комунального підприємства «Поліське» Бучанської міської ради, як юридичної особи.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Положення Цивільного кодексу України, зокрема ст. 91, 104, 110 унормовують, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженою на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також у випадках, передбачених установчими документами.
Керуючись положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відповідно до яких документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, суд встановив що 07.07.2020 до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) про юридичну особу - Житлово-комунальне підприємство «Поліське» Бучанської міської ради внесено запис про державну реєстрацію припинення такої юридичної особи в результаті її реорганізації.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що у разі припинення юридичної особи в результаті реорганізації, що підтверджується відповідним записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, її майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Відтак, обов'язковою умовою реорганізації є наявність правонаступника (правонаступників) юридичної особи, що має бути підтверджено відповідним записом у ЄДР.
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань правонаступником боржника Житлово-комунального підприємства «Поліське» Бучанської міської ради визначено Комунальне підприємство «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради.
Водночас назву Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунальне господарство» Бучанської міської ради (ідентифікаційний код 25689882) 09.02.2021 змінено на Комунальне підприємство «Бучасервіс» Бучанської міської ради - повне найменування та КП «Бучасервіс» - скорочене найменування.
Натомість як випливає з матеріалів справи, державним виконавцем Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/474/20 про стягнення судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.
В той же час, закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
В розрізі викладеного суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з п. п. 12, 13 розд. ІІ Інструкції № 512/5 у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Право державного виконавця звертатися до суду з відповідним поданням про заміну сторони регламентовано також ст. 334 ГПК України, за змістом якої, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Отже з аналізу викладених норм випливає, що у разі отримання даних про припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний перевірити достовірність такої інформації шляхом звернення із запитом до уповноважених органів, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Здійснення таких дій дає можливість з'ясувати наявність або відсутність правонаступників у припиненої юридичної особи. У разі виявлення правонаступництва, державний виконавець має право звернутися до суду з поданням про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Припинення юридичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання зобов'язань такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Схожий за змістом правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17.
Отже, прийняття державним виконавцем Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з припиненням юридичної особи, яка припинилася у результаті реорганізації суперечить вимогам законодавства, оскільки така форма припинення передбачає правонаступництво.
Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України у разі реорганізації майно, права та обов'язки переходять до правонаступників, державний виконавець був зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення правонаступника юридичної особи - Житлово-комунального підприємства «Поліське» Бучанської міської ради. Відповідно невчинення таких дій вказує про неправомірну бездіяльність, а винесення постанови - про вчинення неправомірних дій.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про визнання неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/474/20 про стягнення судового збору у розмірі 2 102, 00 грн на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 65363028 від 28.05.2025 належить скасувати.
Щодо вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження та вжити всіх заходів для фактичного повного виконання рішення суду у справі, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Отже, ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі скасування судом відповідної постанови.
З огляду на викладене, з метою захисту гарантованого законом права стягувача на примусове виконання остаточного судового рішення, суд дійшов висновку про задоволення скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» у частині зобов'язання державного виконавця (іншої посадової особи) Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити заходів щодо відновлення виконавчого провадження.
Натомість норми права не передбачають повноважень суду самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, а тому суд відмовляє у задоволенні скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині вимог про зобов'язання державного виконавця вжити всіх заходів для фактичного повного виконання рішення суду у справі № 911/474/20.
Відповідно до положень ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 65363028.
Крім того суд звертає увагу, що відповідно до ст. 345 ГПК України відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Керуючись ст. 233, 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Задовольнити частково скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
2. Визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/474/20 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2025, з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Скасувати постанову державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2025.
4. Зобов'язати державного виконавця чи іншу посадову особу Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити заходи з відновлення виконавчого провадження № 65363028.
5. Відмовити в іншій частині скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвала складена та підписана 02.07.2025, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення згідно із ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко