вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2498/24
Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»
до Адамовської Анни Валентинівни
про стягнення 3 235,05 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
Без виклику сторін.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» до Адамовської Анни Валентинівни про стягнення 3 235,05 грн. заборгованості з оплати теплопостачання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2498/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.
Відповідачем в ході розгляду спору відзиву на позов не подано, позовні вимоги не заперечено та не спростовано.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд
Як свідчать матеріали справи, Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» подано позов про стягнення з Адамовської Анни Валентинівни 3 235,05 грн. заборгованості за постачання та споживання теплової енергії.
У відповідності з долученим до позовної заяви витягом отриманим з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15.01.2024 відбулась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Адамовської Анни Валентинівни. У зв'язку з цим та враховуючи, що заборгованість виникла до припинення відповідачем підприємницької діяльності і така заборгованість пов'язана з підприємницькою діяльністю відповідача, Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» правомірно подано позов до господарського суду про стягнення заборгованості за постачання та споживання теплової енергії спожитої Адамовською А.В. статусі Фізичної особи-підприємця в період з травня 2023 року по вересень 2023 року.
У відповідності з правовою позицією, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов'язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як Фізичної-особи підприємця не припиняються.
3 огляду на зміст п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом розглядаються спори, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
12.04.2018 між Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа», яке є виробником і постачальником теплової енергії, та Фізичною особою-підприємцем Адамовською Анною Валентинівною було укладено Договір на постачання та споживання теплової енергії за № 421/52/0518 (далі - Договір).
Згідно з умовами Договору № 421/52/0518 від 12.04.2018 Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» зобов'язане забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії до об'єкту вказаного в додатку 1 до Договору, розташованого за адресою: 08300 Київська обл., м. Бориспіль, вул. Бежівка, 1, а споживач вчасно, згідно з п .3.2 та п. 3.3 Договору, проводити розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію.
На виконання даного договору КПТМ «Бориспільтепломережа» поставило відповідачу теплову енергію в повному обсязі, згідно актів виконаних робіт за травень 2023 року - вересень 2023 року було відпущено теплової енергії на суму 3 235,05 грн.
За спожиту теплову енергію за травень 2023 року вересень 2023 року відповідачу було виставлено рахунки для оплати на суму 3 235,05 грн.
Однак, відповідачем спожита теплова енергія своєчасно та у повному обсязі не оплачена. У зв'язку з чим, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість з оплати спожитої за травень 2023 року - вересень 2023 року теплової енергії в сумі 3 235,05 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.
З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію № 06-21/33 від 12.08.2024 щодо невиконання договірних зобов'язань по оплаті боргу в сумі 3 235,05 грн. за постачання теплової енергії. Однак, вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії, позивач у позові просить стягнути з відповідача 3 235,05 грн. основного боргу за порушення зобов'язань.
Відповідачем в ході розгляду спору відзиву на позов не подано, позовні вимоги не заперечено та не спростовано.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 року №1198 (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач в порушення умов Договору своєчасно та в повному обсязі не оплатив спожиту теплову енергію за травень 2023 року - вересень 2023 року на суму 3 235,05 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано, відповідна позовна вимога є правомірною і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи Адамовської Анни Валентинівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 41а, код ЄДРПОУ 13712452) 3 235,05 грн. суму заборгованості за надану теплову енергію, витрати на судовий збір 3 028,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Карпечкін