ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.07.2025Справа № 910/5534/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/5534/25 за позовом фізичної особи-підприємця Науменко Івана Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама, ну купи» про розірвання договору та стягнення грошових коштів
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач просить розірвати укладений між ним та відповідачем договір про спільну господарську діяльність, стягнути штраф та сплачені за договором грошові кошти.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 12.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама, ну Купи», як виконавцем, та фізичною особою-підприємцем Науменко Іваном Федоровичем, як замовником, укладено договір №13, за умовами п. 3.1. якого сторони дійшли згоди здійснювати господарську діяльність спільно в рамках даного договору для отримання прибутку. Вартість інвестування замовника становить 5 500,00 доларів США 00 центів, що становить 25 % вартості обладнання (частка вартості обладнання) та сплачується в національній валюті України - гривні, відповідно до офіційного курсу іноземних валют Національного банку України. При цьому, виконавець за рахунок розробленої бізнес-економічної моделі, ділової репутації та власних бізнес зв'язків забезпечує функціонування даного обладнання з метою отримання замовником та виконавцем прибутку. Чистий прибуток від використання обладнання підлягає розподілу між замовником та виконавцем відповідно до пропорцій передбачених п. 5.1 договору.
2.2. У розділі I договору сторони погодили терміни та визначення, що використовуються в договорі, зокрема: торгове обладнання - автомат (обладнання) для приготування та продажу піци, корпус якого обклеєний позначенням виконавця, яке знаходиться у власності виконавця та за допомогою якого здійснюється продаж продукції покупцям; торговий знак виконавця - логотип і фірмове найменування, позначення «Turbo pizza», використовувані виконавцем відповідно до розділу 8 договору; Місце установки обладнання - громадське місце з високою прохідністю (торгові / ділові центри, школи, офіси, лікарні, університети і т.д.), з можливістю доступу до інформаційної мережі Інтернет, з наявністю камер відеоспостереження і охороною, що дозволяє захистити обладнання від вандальних дій, крадіжки і загибелі; продукція - готова кулінарна, харчова продукція, що поставляється її виробником виконавцю в рамках окремого договору чи договорів; покупець (споживач) - фізична (або інша) особа, яка купує за допомогою обладнання продукцію виконавця; Роздрібна мережа виконавця - це сукупність торгового обладнання виконавця, а також торгового обладнання, яке використовує виконавець під позначенням «Turbo pizza», розміщеного на певній території з метою продажу продукції виконавця покупцям (споживачам); ціна поставки продукції - вартість продукції, яку виконавець закуповує у її виробника. Виробників продукції обирає виконавець та укладає із виробниками окремі договори; особистий кабінет замовника - система самообслуговування (автоматизований інтерфейс), організована виконавцем і доступна через інформаційну мережу Інтернет, через яку виконавець надає замовнику доступ до послуги, що надається, відомості про продану покупцям (споживачам) продукцію, наявність грошових коштів на рахунку, здійснених розрахунках з виконавцем, розміщує повідомлення, адресовані замовнику.
2.3. Відповідно до п. 2.1. договору виконавець зобов'язується: придбати торгове обладнання; використовувати обладнання для продажу продукції; обслуговувати обладнання під час реалізації продукції; забезпечити наявність згоди власника місця (місць) установки або іншої особи, уповноваженої власником, на установку/розміщення обладнання. При цьому, замовник зобов'язується: оплатити виконавцю частину вартості обладнання.
2.4. Пунктом 2.3. договору передбачено, що обладнання протягом усього часу дії цього договору знаходиться у власності виконавця, а тому замовник не має права здійснювати жодних дій, які б могли призвести до будь-якого юридичного обтяження права користування виконавця (зокрема - не має права передавати в оренду, заставу, продавати, дарувати і т.ін.). Замовник чи його представники не мають права змінювати локацію обладнання, здійснювати його переміщення, обклеювання чи зняття обклеювання з обладнання та вчиняти інші дії, які перешкоджають роботі обладнання та обслуговуванню обладнання виконавцем. Після припинення чи розірвання строку дії договору обладнання розподіляється між сторонами відповідно до умов договору чи за спільною домовленістю.
2.5. Згідно з п. 3.2.2. договору виконавець зобов'язаний ввести в експлуатацію придбане обладнання та розпочати продаж продукції протягом 90 календарних днів з дня сплати замовником коштів відповідно до п. 3.1 договору.
2.6. Пунктом 4.1. договору передбачено, що виконавець у строки та на умовах визначених окремими договорами зобов'язаний придбати торгове обладнання, яке є предметом часткового інвестування замовником відповідно до договору. Придбання обладнання виконавцем в рамках цього договору здійснюється виключно з метою подальшого здійснення господарської діяльності передбаченої договором.
2.7. Відповідно до п. 5.1. договору, в результаті організації продажу продукції через торгове обладнання, сторони отримують прибуток, з якого віднімається собівартість продукції та всі інші операційні витрати (платежі за термінал, оплата послуг за інтернет, закупівля продукції, сплата податків, придбання деталей, ремонт, модернізація обладнання, маркетингові та рекламні послуги, послуги на закупівлю засобів чищення обладнання та послуг з прибирання від засмічення та обклеювання обладнання, встановлення камер спостереження, зберігання обладнання, орендні платежі, ремонтні послуги та замінні деталі, які надаються в післягарантійний строк та інше), в результаті чого отримується чистий прибуток. Всі операційні витрати повинні бути підтверджені документально або скріншотами про здійснення оплат. У разі відсутності такого підтвердження, понесені витрати не беруться до розрахунку. Сторони погодились, що отриманий чистий прибуток розподіляється між сторонами у наступному порядку пропорційно до сплаченої стороною вартості інвестування: 30% виконавцю, 70% замовнику. Частина прибутку що належить замовнику перераховується виконавцем щомісяця, до 5-го числа місяця наступного за який проводиться розрахунок. Дані стосовно чистого прибутку замовника, формуються на підставі даних продажу та закупки продукції, що відображені в особистому кабінеті замовника по діяльності торгового обладнання та/або на підставі інших документів, що підтверджують здійснення витрат під час використання торгового обладнанням, які здійснюються виконавцем. Частина прибутку, що належить виконавцю залишається у власність виконавця.
2.8. Відповідно до п. 6.1. договору вартість придбання частки торгового обладнання відповідно до умов договору є інвестиціями в спільну діяльність з боку замовника.
2.9. У випадку розірвання договору за вини замовника чи по ініціативі замовника, чи після закінчення дії договору, сторони здійснюють розрахунок між собою відповідно до умов цього договору. Сторони, за спільною згодою, можуть розірвати цей договір та здійснити взаєморозрахунки в наступному порядку: 100% вартості частки інвестування замовника сплачує виконавець замовнику, в такому разі право власності на торгове обладнання залишається у виконавця та всі зобов'язання перед замовником по цьому договору вважаються виконаними або - за домовленістю сторін. Вартість частки інвестування замовника на день розірвання договору становить суму коштів зазначену в п.3.1 договору (п. п. 6.2. та 6.2.1. договору).
2.10. Відповідно до п. 9.9. договору у випадку порушення виконавцем строків передбачених пунктом 3.2.2 договору, виконавець на вимогу замовника зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 0,1% від суми інвестиційного внеску замовника передбаченого п. 3.1 договору за кожен день прострочення виконання зобов?язань.
2.11. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 5 років. Строком дії договору є строк виконання сторонами їх прав та обов'язків за ним (п. 10.1. договору).
2.12. Пунктом 10.3. договору визначено, що виконавець та замовник не мають права зробити односторонню відмову від виконання цього договору та розірвати його шляхом письмового повідомлення один одного за 30 календарних днів до дати такого розірвання. Розірвання договору відбувається також за згодою сторін.
2.13. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 229 317,55 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3 від 13.12.2024. Вказана сума була перерахована позивачем в якості суми інвестування, що становить 25% вартості обладнання, як то передбачено п. 3.1. договору.
2.14. Оскільки відповідач протягом 90 календарних днів з дня сплати позивачем коштів не ввів в експлуатацію придбане обладнання (до 13.03.2025), не розпочав продаж продукції, не надав позивачу доступ до особистого кабінету та не перерахував позивачу частину прибутку, наведене стало підставою для ініціювання позивачем спору про розірвання договору про спільну господарську діяльність, стягнення сплачених за договором коштів та нарахування штрафу в порядку п. 9.9. договору.
2.15. В досудовому порядку спір врегульовано не було.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є розірвання договору про спільну господарську діяльність, стягнення з відповідача на користь позивача 5 500,00 доларів США основного боргу та 11 176, 33 грн штрафу.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 525, 526, 610, 611, 629, 626, 651 Цивільного кодексу України та стаття 188 Господарського кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем умов договору про спільну господарську діяльність.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач відзив на позов не подав.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.
5.2. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 13.05.25 16:29. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 13.05.25 16:40.
5.3. Отже у строк до 28.05.2025 включно відповідач мав подати до суду відзив на позовну заяву/клопотання про продовження строку на подання відзиву.
5.4. Суд зазначає, що станом на день прийняття рішення судом, ні відзив, ні відповідне клопотання від відповідача до суду не надходили.
5.5. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
5.6. Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5.7. За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи наявні підстави для розірвання договору про спільну господарську діяльність в судовому порядку?
- Чи наявні підстави для стягнення з відповідача штрафу?
- Чи виникли між сторонами кондикційні відносини? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові запитання, а відповідач протилежне.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ПРО СПІЛЬНУ ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.
7.1. Згідно зі ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
7.2. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ч. 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України).
7.3. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
7.4. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
7.5. Згідно з ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.6. Пунктом 10.3. договору визначено, що розірвання договору відбувається за згодою сторін.
7.7. У відповідності з ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
7.8. Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або і розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
7.9. Враховуючи умови укладеного між сторонами договору та порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо введення в експлуатацію обладнання та початку продажу продукції протягом 90 календарних днів з дня сплати 13.12.2024 замовником коштів, що є істотним порушенням умов договору, оскільки при його укладенні позивач розраховував на отримання прибутку, наявні правові підстави для розірвання договору про спільну господарську діяльність від 12.12.2024, який укладений між фізичною особою-підприємцем Науменко Іваном Федоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама, ну купи».
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ.
8.1. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом.
8.2. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
8.3. У відповідності до пункту 9.9 договору про спільну господарську діяльність, сторони домовились, що у випадку порушення виконавцем строків, передбачених пунктом 3.2.2 договору, виконавець на вимогу замовника зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 0,1 % від суми інвестиційного внеску замовника, передбаченого п. 3.1 договору за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
8.4. Враховуючи порушення відповідачем строку введення в експлуатацію придбаного обладнання та початку продажу продукції, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 14.03.2025 по 01.05.2025.
8.5. Днем початку нарахування штрафу за прострочення виконання відповідачем зобов'язань є 14.03.2025 (наступний день після сплати позивачем інвестиційного внеску - 13.03.2025).
8.6. Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування штрафу суд встановив їх правильність, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 176, 33 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ МІЖ СТОРОНАМИ КОНДИКЦІЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
9.1. Укладений сторонами договір є договором про спільну господарську діяльність, який є розірваним за рішенням суду в силу зазначених вище обставин.
9.2. Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
9.3. Частинами 2, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
9.4. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
9.5. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
9.6. Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
9.7. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Аналогічні висновки наведені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.09.2022 року у справі № 913/703/20, постановах Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 910/13271/18, від 23.04.2019 року у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 року у справі № 904/2444/18.
9.8. При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 року у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 року у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 року у справі № 904/2444/18).
9.9. Відповідно до частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
9.10. З огляду на викладене вище, враховуючи те, що правова підстава утримання відповідачем коштів в розмірі 229 317, 55 грн відпала, вказана сума підлягає поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України оскільки безпідставно утримується відповідачем.
9.11. Відповідач не надав суду ні доказів виконання ним зобов'язань за договором, ні доказів повернення позивачу вказаної, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
9.12. Вирішуючи питання про стягнення з відповідача суми основного боргу, суд зазначає, що доказів перерахування та конвертації 5 000, 00 доларів США у гривню позивачем суду не надано. Відтак, підлягають стягненню з відповідача фактично перераховані позивачем грошові кошти в розмірі 229 317, 55 гривень.
9.13. Втім, суд зазначає, що по тексту позовної заяви позивачем визначено ціну позову та сплачено судовий збір, з урахуванням 228 088, 30 грн суми основного боргу, а відтак, враховуючи межі позовних вимог, до стягнення підлягають 228 088, 30 грн.
9.14. Крім того, судом враховано що позовні вимоги позивача сформовані про стягнення доларів США, а не гривень, втім, суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові КЦС ВС від 01.05.2025 у справі №369/1457/22 згідно з якою невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо). Протилежний підхід не відповідав би завданням судочинства.
10. СУДОВІ ВИТРАТИ.
10.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 5 293, 58 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір №13 про спільну господарську діяльність від 12.12.2024, який укладений між фізичною особою-підприємцем Науменко Іваном Федоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама, ну купи».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама, ну купи» (02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, будинок 11 б, офіс 89, код ЄДРПОУ 44593313) на користь фізичної особи-підприємця Науменко Івана Федоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 228 088, 30 грн безпідставно набутих коштів, 11 176, 33 грн штрафу та 5 293, 58 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.07.2025.
Суддя Ігор Курдельчук