ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.07.2025Справа № 910/8212/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оксі Банк" від 26 червня 2025 року № 1030-686/1 про забезпечення позову в справі № 910/8212/25 за позовом Акціонерного товариства "Оксі Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рало", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровєр" та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 6 217 874,41 грн,
без повідомлення учасників справи,
У червні 2025 року Акціонерне товариство "Оксі Банк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рало" (далі - ТОВ "Рало"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровєр" (далі - ТОВ "Ровєр") та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 6 217 874,41 грн, з яких: 5 950 000,00 грн - основна заборгованість, 208 374,41 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 59 500,00 грн - заборгованість по комісії. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Рало" своїх обов'язків за укладеним між ним та позивачем кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії від 25 квітня 2024 року № 17/24-ВКЛ, а також неналежним виконанням ТОВ "Ровєр" та ОСОБА_1 своїх зобов'язань за укладеними з Банком відповідними договорами поруки від 25 квітня 2024 року №№ 17/24/1-ВКЛ-П, 17/24-ВКЛ-П.
Разом із позовною заявою Банк подав заяву від 26 червня 2025 року № 1030-686/1, у якій просив суд забезпечити пред'явлений ним позов шляхом накладення арешту на всі відкриті в усіх банківських установах рахунки, належні ТОВ "Рало", ТОВ "Ровєр" та ОСОБА_1 , у межах суми заборгованості за кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії від 25 квітня 2024 року №17/24-ВКЛ, яка складає 6 217 874,41 грн, крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Обґрунтовуючи подану заяву, Банк посилався на наявність припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення у даній справі. Зокрема, Банк вказав, що відповідачі порушили умови укладених з позивачем кредитного договору та договорів поруки від 25 квітня 2024 року №№ 17/24/1-ВКЛ-П, 17/24-ВКЛ-П у частині повної та своєчасної оплати обов'язкових платежів за кредитом. У зв'язку з тим, що у ТОВ "Рало" перед Банком утворилась заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6 217 874, 41 грн, з яких: 4 950 000,00 грн - заборгованість по строковому кредиту, 1 000 000,00 грн - заборгованість про простроченому кредиту, 4 075,34 грн - заборгованість по строкових процентах, 204 299,07 грн - заборгованість по прострочених процентах, 59 500,00 грн - заборгованість по простроченій комісії, Банк неодноразово письмово звертався до позичальника та поручителів з вимогами погасити наявну заборгованість. Однак, вказані вимоги ні позичальником, ні поручителями виконані не були, жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, відповідачі не вчиняють та не підтримують комунікацію з Банком. Зазначені обставини, на думку Банку, свідчать про недобросовісну поведінку відповідачів, що створює ризики невиконання вподальшому рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду даного спору. У зв'язку з цим позивач просив задовольнити подану ним заяву про забезпечення позову.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як було зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву Банк посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання рішення суду в даній справі (у разі задоволення позову).
У зв'язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У той же час Банком у встановленому законом порядку не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити стягнення з відповідачів спірної суми заборгованості. У свою чергу, лише посилання позивача на порушення відповідачами своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, саме по собі не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідачів заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Судом також враховано, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 березня 2023 року в cправі № 905/448/22.
Однак, Банк не надав жодних доказів на підтвердження наявності у відповідачів станом на момент звернення до суду з даною заявою майна або грошових коштів на їх банківських рахунках на загальну суму 6 214 874,41 грн, як і доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження такого майна або зняття коштів зі своїх рахунків саме з метою ухилення від виконання прийнятого в даній справі рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки Банк у своїй заяві про вжиття заходів забезпечення позову не навів достатніх обґрунтувань та не довів належними доказами того факту, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви у зв'язку з її необґрунтованістю.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оксі Банк" від 26 червня 2025 року № 1030-686/1 про забезпечення позову в справі № 910/8212/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 ГПК України.
Дата підписання: 2 липня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко