ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2025Справа № 910/4532/25
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/4532/25
за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Іріпнь, вул. Шевченка, буд. 2-А; код ЄДРПОУ 05408846)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" (01135, місто Київ, вул. Дмитрівська, 71)
про стягнення 1 187 291 грн 90 коп
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернувся Виконавчий комітет Ірпінської міської ради (далі - Позивач) з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" (далі - Відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1 187 291, 90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.03.2024 р. Виконавчий комітет Ірпінської міської ради та ТОВ «Інгран Лтд», відповідно до Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня йог припинення або скасування, уклали договір про закупівлю товару №139 від 26.03.2024 р. (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «Інгран Лтд» (далі - продавець) зобов'язується на умовах, визначених Договором, поставити Виконавчому комітету Ірпінської міської ради (Покупець) квадрокоптер 10-дюймовий FPV з тепловізійною камерою (далі - Товар), новий, не бувший у використанні, зазначений в п. 1.2 Договору та в Специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною, на загальну суму 1828000 грн., а Виконавчий комітет Ірпінської міської ради зобов'язується на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити такий Товар. Згідно з п. 5.2. Договору термін поставки - 25.03.2024 р.
Відповідно до п. 8.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Строк виконання відкладається на термін дії таких обставин.
Так, Позивач зазначає, що у зв'язку із затримкою процедур проходження вантажів на україно-польському державному кордоні, 27.03.2024 р. між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та ТОВ «Інгран Лтд» укладено додаткову угоду №1 (далі - Додаткова угода №1) до Договору. Відповідно до п 1.1. цієї Додаткової угоди внесені зміни до п. 5.2. Договору, якими змінений термін його виконання з 25.03.2024 р. на 03.04.2024 р. Інші умови Договору залишені без змін. Додаткова угода набрала чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток і є невід'ємною частиною Договору.
У визначений Договором строк ТОВ «Інгран Лтд» не поставив Товар та ухилився від пояснень стосовно причин невиконання Договору та/або можливості його виконання у майбутньому. Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.5 Договору Виконавчий комітет Ірпінської міської ради має право без будьяких наслідків та відповідальності достроково відмовитися від Договору та розірвати цей Договір у разі порушення виконання зобов'язань ТОВ «Інгран Лтд» шляхом направлення відповідного повідомлення ТОВ «Інгран Лтд» на адресу, зазначену в цьому Договорі. В цьому випадку, договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення. Виконавчий комітет Ірпінської міської ради вправі відмовитись від Товару неналежної якості або Товару, який не поставлений у строк або у разі порушення Продавцем будь-якого зобов'язання за цим Договором.
10.04.2024 р. у зв'язку із невиконаням Продавцем умов Договору та Додаткової угоди №1 та на підставі п.п. 6.2.1, 6.2.5 Договору Виконавчий комітет Ірпінської міської ради розірвав Договір (Додаткова угода №2 до Договору від 10.04.2024 р.), повідомивши про це Покупця шляхом розміщення відповідного повідомлення на електронній системі Prozorro та направлення відповідного повідомлення Продавцю поштою на адресу, зазначену в цьому Договорі (лист Виконавчого комітету Ірпінської міської ради №01-24/1915 від 18.04.2024 р.).
Відповідно до п. 7.2.4 Договору у разі невиконання Подавцем взятих на себе зобов'язань з поставки/заміни Товару у строки згідно умов даного Договору, останній на вимогу родався сплачує пеню у розмірі 1% (один відсоток) від вартості Товару непоставленого/недопоставленого/який підлягає заміні, за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять календарних дів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого або недопоставленого Товару. Згідно п. 7.4 Договору його розірвання не звільняє Продавця від сплати всіх штрафних санкцій, передбачених цим Договором та збитків, завданих Покупцю.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів. У разі недосягання Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку. Спір передається на вирішення до господарському суду і розглядається в установленому порядку згідно з діючим законодавством і умовами даного Договору.
18.04.2024 р. Виконавчий комітет Ірпінської міської ради вжив заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення Продавцю вимоги щодо сплати штрафних санкцій за невиконання Подавцем взятих на себе зобов'язань з поставки/заміни Товару у строки згідно умов Договору на загальну суму 182400 грн. на адресу, зазначену у Договорі (лист Виконавчого комітету Ірпінської міської ради №01-24/1915 від 18.04.2024 р.).
Проте станом на дату складання цієї позовної заяви ТОВ «Інгран Лтд» ухиляється від відповіді на претензію та виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 7.2.5 Договору за відмову від поставки Товару ТОВ «Інгран Лтд» на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості непоставленого Товару, що складає 1 187 291,9 грн.
Стислий виклад заперечень Відповідача.
30.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» подано до суду відзив на позовну заяву. У поданому відзиві Відповідач зазначає наступне. Відповідач не погоджується із доводами позовної заяви в повному обсязі, вважає їх такими що не відповідають обставинам справи та не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Згідно п. 7.2.4 встановлений штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого або недопоставленого Товару міг бути застосований лише у разі прострочення строків поставки понад десять календарних днів. Враховуючи, що згідно Додаткової угоди №1 строк поставки 03.04.2024 а фактично поставки відбулись 11.04.2024 та 12.04.2024 прострочення склало вісім-дев'ять днів, що не перевищує 10-денний поріг, за настання якого п. 7.2.4 передбачає додаткову санкцію у вигляді 10% штрафу. Санкція у вигляді штрафу 10% не є автоматичною - вона настає лише після перевищення 10 календарних днів прострочення. Оскільки прострочення складає менше 10 днів, відсутні правові підстави для застосування штрафу. Відповідно У зв'язку з тим, що затримка у поставці становила 8-9 календарних днів, а не більше 10, нарахування штрафу у розмірі 10% є безпідставним, необґрунтованим і таким, що суперечить умовам п. 7.2.4 Договору. Згідно пункту 7.2.5 Договору за відмову від поставки Товару ТОВ «Інгран Лтд» на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості непоставленого Товару. Разом з тим, Товар було фактично поставлено Продавцем 11-12 квітня 2024 року, тобто з затримкою від встановленого строку (03 квітня 2024 року), проте без відмови від виконання зобов'язання. ТОВ «Інгран Лтд» не заявляв про припинення виконання або про односторонню відмову та не вчиняв інших дій, що свідчили б про розрив договірних відносин. Натомість навпаки Позивач відмовився отримувати Товар та розірвав договір в односторонньому порядку. Відтак, об'єктивний склад порушення, на який розрахована санкція в п. 7.2.5 Договору - відмова від поставки - відсутній, що виключає будь-які правові підстави для нарахування передбаченого цим пунктом штрафу. Застосування санкцій можливе виключно у разі наявності порушення, яке фактично мало місце. Оскільки зобов'язання Продавця щодо поставки Товару було виконано, хоча й із затримкою, але без суттєвого порушення прав Покупця, застосування санкцій за «відмову» не ґрунтується на реальних обставинах справи. У цьому випадку Позивач не довів і не може довести наявність «відмови» з боку Продавця оскільки її не було, а тому вимога про застосування п. 7.2.5 є юридично необґрунтованою. оскільки Товар був фактично поставлений Продавцем 11-12.04.2024 року, проте Позивач товар не прийняв та в односторонньому порядку розірвав Договір, відмова від поставки не мала місця то положення п. 7.2.5 Договору не може бути застосоване, а нарахування штрафу у розмірі 50% є безпідставним і має бути відхилене судом як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи та правовим нормам. Враховуючи що Позивач розірвав Договір згідно п. 6.2.1 в односторонньому порядку 18.04.2024 нарахування будь-яких штрафних санкцій поза вказаної дати є безпідставним. До позовної заяви Позивачем надано розрахунок штрафних санкцій згідно якого окрім 914 000,00 грн. 50% штрафу згідно п. 7.2.5 Договору Позивачем розраховано інфляційні втрати та 3% річних за період квітень 2024 - березень 2025 у розмірі 218 902,90 грн. та 54 389,00 грн. відповідно. Вказаний розрахунок є безпідставним та необґрунтованим. Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за товар здійснюється після отримання товару на складі Покупця на підставі рахунку та підписаної сторонами видаткової накладної протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. Таким чином Договором не передбачено будь-яких передплат і у Відповідача відсутні будь-які грошові зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим, нарахування інфляційних втрат та 3% річних також є безпідставним та необґрунтованим. Також Відповідачем у поданому відзиву зазначено, що ТОВ «Інгран ЛТД» є сумлінним постачальником дронів, на даний час Відповідачем укладено велику кількість контрактів щодо постачань силам оборони. З огляду на викладене для Відповідача вкрай важливо ефективно та раціонально використовувати обігові кошти з метою належного та своєчасного виконання договір поставки.
Стислий виклад відповіді Позивача на відзив.
Позивачем 06.06.2025 подано до суду Відповідь на Відзив. У відповіді на відзив Позивач зазначає, що твердження Відповідача - ТОВ «Інгран Лтд» безпідставними, а докази, наведені на їх підтвердження недостовірними, виходячи з наступного. У відзиві на позовну заяву Відповідач стверджує, що 11.04.2024 та 12.04.2025 р. ним здійснена поставка товару (дронів) на склад Позивача за адресою м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а, але вони не були розвантажені, про що він повідомив Виконавчий комітет Ірпінської міської ради листом №17/04-24 від 17.04.2024 р. На підтвердження факту поставки ТОВ «Інгран лтд» надав: нотаріально завірену заяву ОСОБА_1 про те, що він особисто привіз до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради квадрокоптери 10-дюймові FPV з тепловізійною камерою в кількості 33 штуки 11.04.2025 р. та в кількості 26 штук - 12.04.2024 р., передав їх та товаросупровідні документи (в т.ч. накладну на поставку товару) начальнику відділу з питань надзвичайних ситуацій Жилюку Денису Володимировичу; відео- та фотозйомка в день поставки. Втім наведені твердження Відповідача не відповідають дійсності, що підтверджується в т.ч. наданими ним самим матеріалами, з огляду на наступне.
Відповідно до пояснень начальника відділу надзвичайних ситуацій, оборонної та мобілізаційної роботи Жилюка Д.В., квадрокоптери, зображені на наданих Відповідачем фотоматеріалах, не є квадрокоптерами 10-дюймовими FPV з тепловізійною камерою. Фото літального апарата зроблено без прив'язки до місцевості та дати, тому визначити, де саме та коли його фотограграфували, неможливо. Крім того, упаковка (коробки), зафіксовані на фотоматеріалах не відповідає за зовнішнім виглядом та параметрами пакуванню, яке використовується для квадрокоптерів 10-дюймових FPV з тепловізійною камерою. З врахуванням їх технічних параметрів (висоти/ширини/глибини) такі квадрокоптери не надходять у пласких картонних коробках. У своїй заяві ОСОБА_1 заявляє про дати поставки - 11.04.2024 та 12.04.2024 р., що Відповідач додатково підтверджує фото- та відеоматеріалами. Втім на моніторах, зображених на наданих фото, зафіксована інша дата - 18.04.2025 р., тобто дата отримання ТОВ «Інгран лтд» листа Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про розірвання Договору (№01-24/1914 від 18.04.2024 р.). Про отримання цього листа 18.04.2024 р. зазначає сам Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву. Тобто Відповідач підтверджує, що впродовж терміну дії Договору він поставку не здійснював, та нібито поставив товар лише дізнавшись, що Договір розірвано та його зобов'язання стосовно поставки припинено. Як зазначено у заяві ОСОБА_1 , квадрокоптери та товаросупровідні документи (в т.ч. накладну на поставку товару) він передав начальнику відділу з питань надзвичайних ситуацій Жилюку Д.В. Відповідно до п. 5.1, 5.3 Договору поставка товару здійснюється Продавцем з обов'язковою присутністю його представника на складі Покупця. В момент приймання товару Виконавчий комітет Ірпінської міської ради здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару за правилами, встановленими законодавством. У разі встановлення неналежної якості товару Виконавчий комітет Ірпінської міської ради відмовляється від нього (п. 6.2.5 Договору). За результатами приймання товару складається акт приймання-передачі. Таким чином, у разі передачі товару Жилюку Д.В. представник Відповідача ОСОБА_1 як безпосередньо присутній представник постачальника мав отримати підписаний в т.ч. ним акт приймання-передачі. Проте ані такого акту, ані будь-яких інших документів, які б свідчили про факт виконання зобов'язання за Договором, а саме зобов'язання про передачу товару, Відповідач не надав.
Відповідач зазначає, що період прострочення поставки товару за Договором складає 8 днів, а отже відсутні правові підстави для застосування передбаченої п. 7.2.4 Договору санкції у вигляді 10% від вартості непоставленого/недопоставленого товару. Водночас Відповідач виходить з хибного твердження, що 11.04.2024 р. поставка товару відбулася, що не відповідає дійсності та спростовується наведеними вище доказами як самого Відповідача, так і Виконавчого комітету Ірпінської ради.
Відповідачем ані впродовж терміну дії Договору, ані під час складення відзиву на позовну заяву не надано передбачених Договором доказів виникнення обставин непереборної сили (сертифікат Торгово-промислової палати України або інший документ, передбачений п. 8.3. Договору). Отже у Відповідача відсутні правові підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання з підстав, передбачених ст. 617 ЦК України. Відповідач на наступний день після укладення Договору ініціював зміни до нього в частині відтермінування виконання, оскільки не встигав здійснити поставку товару у встановлений Договором термін. Позивач, маючи законні сподівання на належне виконання Договору з боку Відповідача, з такою умовою погодився та підписав Додаткову угоду №1 від 27.03.2024 р. Слід зазначити, що закупівлі квадрокоптерів DJI Mavic 3T здійснювалися в рамках мобілізаційної діяльності Виконавчого комітету Ірпінської міської ради на запит військових частин, яка враховуючи нагальність потреби у цих апаратах, передбачає необхідність задоволення запиту щонайшвидше. Таким чином, надаючи згоду на відтермінування поставки за Договором він змушений був шукати інші способи задоволення запитів на літальні апарати. Після продовження терміну поставки Відповідач не здійснював жодних дій, які свічили б про його намір виконати Договір: не поставив товар, не надавав жодної інформації про стан виконання, причини затримки, не підтримував жодних контактів з представником Позивача, уповноваженим контролювати поставку за цим Договором тощо. Крім того, відсутність у Відповідача товару, який передбачений Договором, навіть станом на 18.04.2024 р. підтверджується наданими ним фото- та відеоматеріалами та поясненнями ОСОБА_1. Таким чином, дії Відповідача, який ініціює отримує право на виконання Договору в більш віддалений термін, а згодом не вчиняє дій по реалізації цього виконання суперечить його попередній поведінці (ініціюванню продовження термінів). Після отримання повідомлення про розірвання Договору Позивачем та пропозиції сплатити штрафні санкції (лист від 18.04.2024 №01-24/1914 наявний в матеріалах справи), жодних дій по оскарженню розірвання Договору в одностороннєму порядку або виконанню претензії стосовно сплати штрафу Відповідач не здійснював. З набранням чинності Додаткової угоди №2 від 10.04.2024 р. зобов'язання Відповідача стосовно поставки товару припинено. Втім відповідно до п. 7.4. Договору розірвання Договору не звільняє Продавця від сплати всіх штрафних санкцій, передбачених цим Договором. Тобто внаслідок розірвання Договору з 10.04.2024 р. у Відповідача виникло грошове зобов'язання стосовно сплати договірних санкцій, яке ним на момент пред'явлення позову не виконане. Посилання Відповідача на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 24.02.2025 р. по справі від 904/3385/24, є некоректним, адже вона стосується іншого питання, а саме нарахування неустойки та пені за прострочення виконання договору за період, який охоплював як термін дії договору (від укладення до розірвання) та позадоговірний час - до пред'явлення позову. У позовній заяві Виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Відповідача не йдеться про санкції за прострочення виконання, передбачені п. 7.2.4, адже виконання Договору взагалі не було. Предметом позову, який розглядається, є санкції, передбачені п. 7.2.5 Договору, встановлені за відмову від виконання зобов'язань за Договором.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 залишено позов без руху, встановлено Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення ухвали.
22.04.2025 через систему «Електронний суд» представником Позивачем було сформовано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника Відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
30.05.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» подано відзив на позовну заяву.
06.06.2025 через систему «Електронний суд» від Виконавчого комітету Ірпінської міської ради надійшла відповідь на відзив.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
26.03.2024 між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД»
26.03.2024 між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» (далі - Продавець) укладено договір про закупівлі товару №139 від 26.03.2024, який підписаний сторонами та скріплений печаткою, керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2020 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», п. 32 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ», пунктом 1.1 якого встановлено, що Продацевь зобов'язується на умовах, визначених Договором, поставити Покупцю квадрокоптер 10-дюймовий FPV з тепловізійною камерою, (далі - Товар) новий, не бувший у використанні, зазначений в пункті 1.2 Договору та в Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Виконавчий комітет Ірпінської міської ради зобов'язується на умовах, визначених Договором, прийняти і оплатити такий Товар. Найменування, асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару, вказується у специфікації (далі - Специфікація) (Додаток №1 до Договору).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що Товар ДК 021:2015:34711200-6 - Безпілотні літальні апарати.
Місцем виконання даного договору є місто Ірпінь, вул. Шевченка, 2А (п. 1.5 Договору).
У пункті 3.1 Договору зазначено загальну вартість даного Договору 1 828 000 грн 00 коп, без ПДВ.
Загальна вартість Договору складається з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, а також включається вартість тари, пакування, доставки та інших усіх витрат Продавця. Ціна Товару встановлюється в національній валюті України.
Загальна вартість цього Договору вказується у Специфікації (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунок за Товар здійснюється після отримання товару на складі Покупця на підставі рахунку та підписаної Сторонами видаткової накладної протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п. 4.2 Договору встановлено, що продавець надає в момент передачі Товару на адресу Покупця такі товаросупроводжувальні документи: накладна на відпуск Товару, рахунок-фактура, документи, що підтверджують якість Товару, що поставляється, інші необхідні документи, належним чином оформлені, на вимогу Покупця. Продавець, до моменту передачі Товару, попередньо погоджує з покупцем надання документів.
Відповідно до п. 4.3 Договору, не надання Продавцем цих документів в момент передачі Товару Покупцю, Покупець може вважати Товар непоставленим/непереданим/не отриманим та неналежної якості/некомплектним.
Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця, вказаний у реквізитах останнього в цьому договору (п. 4.4 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, поставка товару здійснюється Продавцем з обов'язковою присутністю його представника на склад Покупця за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А (п. 5.1 Договору).
Пунктом 5.2 Договору визначено, що термін поставки Товару - 25.03.2024.
Відповідно до п.п. 6.2, 6.2.1, 6.2.5 Договору покупець має право без будь яких наслідків та відповідальності Достроково відмовитись від Договору та розірвати цей Договір у разі порушення виконання зобов'язань Продавцем шляхом направлення відповідного повідомлення Продавцю на адресу зазначену в цьому Договору. В цьому випадку, Договір вважається розірваний з моменту відправлення відповідного Повідомлення. Відмовитись від Товару неналежної якості або Товару який не поставлений у строк або у разі порушення Продавцем будь-якого зобов'язання за цим Договором.
Згідно п. 7.1 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Пунктом 7.2 Договору встановлено види порушень та санкції за них:
п. 7.2.1. за постачання Товару дефектного/некомплектного/неналежної якості Продавець на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 25 % від вартості Товару дефектного/неналежної якості або некомплектного Товару;
п. 7.2.2 у випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про дату відвантаження Товару і порушення термінів надання відвантажувальних документів, Продавець на вимогу Покупця виплачує штраф у розмірі 5% від вартості Товару, про відвантаження якого не було своєчасно повідомлено або відвантажено з порушенням терміну надання відвантажувальних документів;
п. 7.2.3. у випадку невиконання Продавцем взятих на себе зобов'язань по даному Договору, Продавець компенсує Покупцю повну суму збитків;
п.7.2.4. у разі невиконання Продавцем взятих на себе зобов'язань з поставки/заміни Товару у строки згідно умов даного договору, останній на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 1 % від вартості Товару непоставленого/недопоставленого/ який підлягає заміні за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленого або недопоставленого Товару;
п.7.2.5 за відмову від поставки Товару Продавець на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 50 : від вартості замовленого Товару;
п. 7.3 оплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором;
п. 7.4 розірвання цього Договору не звільняє Продавця від сплати всіх штрафних санкцій передбачених цим Договором та збитків завданих Покупцю.
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договорі набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024 але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 11.1 Договору, якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним в Україні законодавством, зміни умов даного Договору можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором(п. 11.3 Договору).
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20 строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію Додаток №1 до Договору №139 від 26.03.2024 на квадрокоптер 10-дюймовий FPV з тепловізійною камерою у кількості 59 шт, ціна за одиницю товару становить 30 983 грн 05 коп, а загальна вартість 1 828 000 грн 00 коп (без ПДВ).
Додатковою угодою №1 від 27.03.2024, яка підписана сторонами та скріплена печаткою, до Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, внесли зміни до п. 5.2 Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, виклавши його в наступній редакції: «п.5.2 Термін поставки Товару: 03.04.2024». Інші умови Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, які не викладені в даній Додатковій угоді №1 залишаються без змін та зберігають чинність. Дана додаткова угода №1 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток ї є невід'ємною частиною Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024.
Виконавчий комітет Ірпінської міської ради листом №01-24/1915 від 18.04.2024 на адресу директора ТОВ «Інгран ЛТД» направлено лист, з якого вбачається, що виконавчий комітет Ірпінської міської ради зазначив, що стороною Договору - ТОВ «Інгран ЛТД» не виконано умови Договору та Додаткової угоди, що призвело до порушення умов Договору. Відповідно до п. 5.2 Договору та п. 1 Додаткової угоди №1 до даного Договору, керуючись п. 6.2.1., п. 6.2.5., п. 7.1., п. 7.2.4., п. 7.4 Позивач повідомив Відповідача що даний договорі розірвано, про що направили дане повідомлення. Зазначили, що відповідно до п. 7.2.4. Договору: «У разі невиконання Продавцем взятих на себе зобов'язань з поставки/заміни Товару у строки згідно умов даного Договору, останній на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 1 % від вартості Товару непоставленого/недопоставленого/який підлягає заміні за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленого або недопоставленого Товару».
Відтак, Позивачем зазначено, що станом на 17.04.2024 строк порушення умов поставки товару складає 14 календарних днів (з 04.04.2024-17.04.2024 включно).
Рахунок пені за період з 04.04.2024 по 17.04.2024: 1 828 000 грн 00 коп (вартість товару) *0,01*14=255 920 грн 00 коп.
Штраф за прострочення понад 10 календарних днів: 1 828 000 грн 00 коп (вартість товару) *0,1=182 800 грн 00 коп.
Загальний розмір неустойки складає 255 920 грн 00 коп+182 800 грн 00 коп=438 720 грн 00 коп.
На підставі вищевикладеного, Позивач направив Відповідачу для підписання Додаткову угоду №2 від 10.04.2024 про розірвання Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, розрахунок та реквізити для сплати пені, штрафу та неустойки.
Додатковою угодою №2 від 10.04.2024, яка підписана Покупцем - Виконавчим комітетом Ірпінською міською радою та скріплена печаткою, до договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, на підставі п. 6.2.5., п. 6.3., п. 6.3.1. Договору, вирішено розрівати Договір про закупівлю товару №139 від 26.03.2024. Дана додаткова угода №2 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток і є невід'ємною частиною Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024.
Листом від 08.04.2025 № 59 для пред'явлення за місцем вимоги зазначено наступне. Між виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та ТОВ «Інгран ЛТД» було укладено договір про закупівлю товару №139 від 26.03.2024 та Додаткову угоду №1 від 27.03.2024 до договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024 щодо поставки товару у строк 03.04.2024. У зв'язку з порушенням умов Додаткової угоди та Договору з боку Покупця в частині термінів поставки товару, передбачених п. 1 додаткової угоди, керуючись п. 7.2.5 Договору: «За відмову від поставки Товару ТОВ «Інгран Лтд» на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 50% від вартості непоставленого Товару».
Відтак, розмір неустойки складає: 1 828 000 грн 00 коп*50% = 914 000 грн 00 коп. Втрати інфляції розраховані за квітень 2024 - березень 2025 у розмірі 218 902 грн 90 коп. Розрахунок 3% річних за період з 11.04.2024 - 08.04.2025 у розмірі 54 389 грн 00 коп. Загальний розмір неустойки складає 1 187 291 грн 90 коп.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено докази, якими Позивач та Відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: договору №139 про закупівлі товару від 26.03.2024, специфікації товару додаток №1 до договору №139 від 26.03.2024, додаткової угоди №1 від 27.03.2024 до договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, які підписані сторонами та скріплений печатками; листа Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №01-24/1915 від 18.04.2024; листа Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №14 від 17.04.2024; додаткова угода №2 від 10.04.2024 підписана та скріплена печаткою Позивача до договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024; витягу з електронної системи Prozorro про зміни та розірвання договору; листа для пред'явлення за місцем вимогою Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №59 від 08.04.2025, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадського формувань Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, заяву свідка ОСОБА_1 , роздруківки публікації ЗМІ, фото докази поставки, листа ТОВ «Інгран ЛТД» від 22.03.2024, листа ТОВ «Інгран ЛТД» від 17.04.2024, листа ТОВ «Інгран ЛТД» від 24.04.2024, листа від 03.06.2025 начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій, оборонної та мобілізаційної роботи Виконавчого комітету Ірпінської міської ріди Жилюка Д. виданий для пред'явленням за місцем вимоги, листа-звернення від 23.02.2024 №40-57/17-1982, листа-звернення від 13.02.2024 №1/27/7/3-807, листа-звернення від 05.01.2024 №2124/63, листа-звернення від 13.02.2024 №18/13-1235, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом зазначено, що 26.03.2024 між Позивачем та Відповідачем укладено договір про закупівлю товарів, та додаткову угоду №1 від 27.03.2024 до договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, відповідно до якого Відповідач зобов'язався забезпечити поставку якісного товару у строки та згідно з умовами, що встановлені цим Договором у визначені договором строки, а Позивач зобов'язався прийняти поставлений товар згідно з видатковою накладною та своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений Товар.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, згідно із п. 5.1. договору термін поставки товару: 25.03.2024.
Пунктом 1 Додаткової угоди №1 від 27.03.2024 до договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024 внесено зміни до п. 5.2 Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, викладено його в наступній редакції: « 5.2 Термін поставки Товару: 03.04.2024».
Щодо заявленого у відзиві на позовну заяву Відповідача про врахування обставин непереборної сили, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За змістом ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
Пунктами 8.1, 8.2, 8.3, 8.4 Договору погоджено, що сторони звільняються за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею Сторін (аварія катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Строк виконання зобов'язань відкладається на термін дії таких обставин. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються органами ТПП України або організацією, на яку Урядом покладені обов'язки по ліквідації таких обставин. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із Сторін у встановленому порядку має право розірвати цей Договір.
Як діючим законодавством, так і умовами договору чітко визначено алгоритм дій у разі виникнення обставин непереборної сили, зокрема, сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань, повинна письмово сповістити другу сторону про початок дії форс-мажорних обставин. Тобто контрагент не повинен здогадуватись, що стало причиною для невиконання або часткового виконання обов'язку іншою стороною.
У відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України (ТПП), зокрема: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п.п. 3.3, 6.11 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 №40(3)).
В матеріалах справи не міститься доказів звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» (Відповідача) до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (Позивача) про виникнення обставин непереборної сили, а також відсутні відповідні документи, які видаються органами ТПП України, які засвідчують обставини непереборної сили.
Із змісту викладених положень договору та законодавства випливає, що належним доказом настання форс-мажорних обставин є виданий певному суб'єкту господарювання сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); при цьому для посилання на відповідні обставини Відповідач мав повідомити іншу сторону про початок та кінець дії таких обставин, надавши відповідний доказ - сертифікат (довідку) ТПП.
При цьому Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п. 75-77 постанови Об'єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі №908/2287/17; п. 5.19-5.21 постанови КГС ВС від 21.09.2022 у справі №911/589/21; п. 47 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі №927/25/21).
Верховний суд у своїй практиці виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова ВС від 25.01.2022 №904/3886/21).
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.
З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Разом з тим, Відповідачем не надано докази наявності обставин непереборної сили, що виникли поза волею Відповідача та те, що саме внаслідок цих обставин Відповідач не міг виконати вчасно свої зобов'язання за спірним договором.
Більше того, враховуючи пояснення Відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, останній всупереч умов п.8.4. Договору, яким передбачено, що сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна негайно письмово сповістити другу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин, при цьому, факт наявності та строк дії форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач не надав сертифікат торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини Позивачеві, а також не направив будь-яких листів на адресу Позивача про форс-мажорні обставини в порядку, визначеному п. 8.4-8.5 договору №136-НХ-22 від 22.12.2022, що позбавляє Відповідача права посилатись на такі обставини.
Суд звертає увагу, що посилання Відповідача на те, що неможливість поставки товару у визначений Договором строк обумовлена обставинами непереборної сили, що виникли поза волею Відповідача (блокування польським перевізником Україно-Польського кордону). Також Відповідач зазначив, що Позивачу були відомі обставини за яких поставка Товару за Договором затримується у зв'язку з блокуванням Україно-Польського кордону польськими перевізниками, у зв'язку з цими обставинами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про продовження строку поставки, то в силу норм статей 96 ЦК України, юридична особа здійснює господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи спірний договір з визначеним строком поставки, саме Відповідач повинен був врахувати його умови та об'єктивно оцінити можливість виконання зобов'язання у такий строк, тим більше, що спірний договір №139 від 26.03.2024 вже укладений після введення в Україні воєнного стану та затвердження «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідачем було дотримано вимог Договору та законодавства щодо надання належних доказів виникнення обставин непереборної сили, які би підтверджували неможливість виконання зобов'язань за укладеним із Позивачем Договором.
У листі від 17.04.2024 № 17/04.-24 Відповідач зазначає та не заперечує той факт, що згідно договору №139 про закупівлю товару від 26.03.2024, товар було поставлено 11.04.2024 із затримкою, тобто після визначеного додатковою угодою №1 від 27.03.2024 терміну поставки товару до 03.04.2024, у зв'язку з обставинами непереборної сили блокуванням польсько-українського кордону.
При цьому, суд враховує, що Договір укладено між сторонами під час дії воєнного стану та, відповідно, у цей час Відповідачем взято на себе зобов'язання із виконання робіт у строк до 03.04.2024, тобто, останній при укладенні Договору оцінював свої можливості щодо виконання робіт саме у зазначений строк.
Отже, суд не вбачає настання у даних правовідносинах між сторонами обставин непереборної сили, які об'єктивно унеможливили виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором у встановлені строки.
Отже, наведені вище обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що Відповідач такого принципу добросовісності не дотримався, фактично відмовившись від виконання умов Договору у передбачений ним строк (до 03.04.2024 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Умовами п. 7.2.5 Договору встановлено, що за відмову від поставки Товару Продавець на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) від вартості замовленого Товару.
У подальшому Додатковою угодою №2 від 10.04.2024 року до Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024 розірвано на підставі п. 6.2.5, п. 6.3, п. 6.3.1.
Із роздруківок із порталу публічних закупівель «ProZorro» по ідентифікаторах №UA-2024-02-28-007668-а вбачається, що Позивачем 19.04.2024 опублікована Додаткова угода №2 від 10.04.2024 до Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024 відповідно до якого зазначено, що договір розірвано у зв'язку з не виконанням умов договору та додаткової угоди.
Із листа Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області до директора ТОВ «Інгран ЛТД» від 18.04.2024 №01-24/1915 вбачається, що Позивач надіслав Відповідачу Додаткову угоди №2 від 10.04.2024 про розірвання Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, а також зазначив про необхідність сплати пені, штрафу та неустойки за невиконання взятих на себе зобов'язань за Договором.
Щодо заявленого у відзиві на позовну заяву Відповідача про поставку товару 11-12 квітня 2024 року покупцю, суд назначає наступне.
Відповідно до умов п. 4.2, п. 4.3 Договору, встановлено, що продавець надає в момент передачі Товару на адресу Покупця такі товаросупроводжувальні документи: накладна на відпуск Товару, рахунок-фактура, документи, що підтверджують якість Товару, що поставляється, інші необхідні документи, належним чином оформлені, на вимогу Покупця. Продавець, до моменту передач Товару, попередньо погоджену з Покупцем надання документів. Не надання Продавцем цих документів в момент передачі Товару Покупцю, Покупець може вважати Товар непоставленим/непереданим/не отриманим та неналежної якості/некомплектним.
Умовами п. 5.1, п. 5.3 Договору зазначено, що поставка товару здійснюється Продавцем з обов'язковою присутністю його представника на склад Покупця за адресою: місто Київ, вул. Шевченка, 2А, м. Ірпінь. В момент приймання товару Покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару за правилами встановленими чинним законодавством України.
Як зазначає Відповідач у поданому відзиву на позовну заяву, товар фактично був поставлений на склад Позивача 11 та 12 квітня 2024 року про що свідчать заява свідка, відео та фото фіксація. Листом вих. №17/04-24 від 17.04.2024 Позивача було повідомлено, що ТОВ «Інгран ЛТД» згідно договору №139 про закупівлю від 26.03.2024р. було поставлено 11.04.2024 на склад Покупця за адресою вул. Шевченка, 2-а, м. Ірпінь ударні дрони FPV з тепловізійною камерою в кількості 33 шт. та 12.04.2024р. ще 26 шт. але нажаль не були розвантажені, та очікують на приймання представником Покупця. Відповідач також просив повідомити про час та дату можливого приймання товару, здійснення перевірки кількості та комплектності, та підписання видаткових накладних про отримання. Позивач у свою чергу Товар не прийняв та 18.04.2024 направив Відповідачу лист щодо розірвання Договору на підставі п.п. 6.2.1., 6.2.5. в односторонньому порядку, а також додаткову угоду №2 до Договору що датована 10.04.2024. Листом №24/04 від 24.04.2024 Позивачу було повідомлено, що поставка 11.04.2024р. підтверджується свідками, відео та фотозйомкою, в день поставки начальнику відділу з питань надзвичайних ситуацій, оборони та мобілізаційної роботи Виконавчого комітету Ірпінської міської ради - Жилюку Д.В. 12.04.2024р. були передані товаросупроводжувальні документи на товар, також Позивачу вкотре було повідомлено що затримка в поставці товару була пов'язана з логістичними складнощами доставки певних складових із території Республіки Польща.
На підтвердження поставки товару Відповідач надав письмову заяву свідку, підпис якого на заяві посвідчено нотаріусом, відео та фотозйомку.
В долученій заяві свідка ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_1 повідомив, що особисто привіз на автомобілі марки Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1 до виконавчого комітету Ірпінської міської ради за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка,2А, квадрокоптери 10-дюймові FPV з тепловізійною камерою в кількості 33 штуки 11 квітня 2024 року та в кількості 26 штук 12 квітня 2024 року. Квадрокоптери та товаросупровідні документи (в тому числі накладну на поставку товару) було передано начальнику відділу з питань надзвичайних ситуацій, оборони та мобілізаційної роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради Жилюку Д.В.
Відповідно до поданої заяви, ОСОБА_1 вказав, що квадрокоптери 10-дюймові FPV з тепловізійною камерою в кількості 33 штуки були доставлені 11 квітня 2024 року та в кількості 26 штук 12 квітня 2024 року відповідно. Відтак, зазначена дата поставки в заяві свідка виходить за межі обумовленої дати, встановленої Додатковою угодою №1 від 27.03.2024 до Договору про закупівлю товару №139 від 26.03.2024, а також відповідно до матеріалів справи повідомлення з боку Відповідача щодо неможливості поставити вчасно товар відповідно до умов Договору не надходило.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 зробила висновок, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати. Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з преамбулою Закону № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних відносин) цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
З наведеного вище вбачається, що норми Закону № 996-XIV регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити.
Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Відтак, доказів здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем. Висновок про вказане зроблено Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №804/15389/15.
Як вбачається з матеріалів справи, у сторін судового спору відсутні належним чином оформлені первинні документи, які би підтверджували факт поставки товару (квадрокоптер 10-дюймовий FPV з тепловізійною камерою у кількості 59 шт).
Отже, момент передачі Товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» можуть бути доведені лише первинними бухгалтерськими документами, які є належними доказами для встановлення обставин, що підтверджують здійснення поставки товару, а отже Відповідачем не підтверджено та матеріалами справи не встановлено наявність первинних документів на поставку товару.
В позовній заяві Позивач зазначає щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача
3% річних у розмірі 54 389 грн 00 коп та інфляційні втрати у розмірі 218 902 грн 90 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Таким чином, враховуючи наявний факт порушення Відповідачем грошового зобов'язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
Здійснивши перевірку наведеного Позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 218 902 грн 90 коп сума інфляційних втрат, 54 38 грн 00 коп сума нарахованих 3% річних.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Виконавчого комітету Ірпінської міської ради підлягають задоволенню повністю.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" (01135, місто Київ, вул. Дмитрівська, 71) на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А; код ЄДРПОУ 05408846) штрафні санкції у розмірі 1 187 291 (один мільйон сто вісімдесят сім тисяч двісті дев'яносто одна) грн 90 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" (01135, місто Київ, вул. Дмитрівська, 71) на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Іріпнь, вул. Шевченка, буд. 2-А; код ЄДРПОУ 05408846) витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 809 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'ять) грн 80 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА