ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.06.2025Справа № 910/6904/24
За заявою Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 3990261,97 грн
Суддя Усатенко І.В.
представники сторін:
від позивача: Лагодін Д.С.
від відповідача: Курдюмов М.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 4315856,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються простроченням заборгованості за поставлену електричну енергію за "зеленим тарифом" за договором №15288/01 від 27.06.2018.
Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.06.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/6904/24 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 682823,05 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору. Позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" (27152, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Комишувате, вул. Гіталова, буд. 3, ідентифікаційний код 03756891) суму основного боргу у розмірі у розмірі 3307438 (три мільйони триста сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн 92 коп., судовий збір у розмірі 49611 (сорок дев'ять тисяч шістсот одинадцять) грн 58 коп.
14.04.2025 на виконання рішення, видано відповідний наказ.
Постановою Північного апеляційного суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/6904/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/6904/24 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/6904/24.
21.05.2025 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення на 1 рік.
Ухвалою суду від 11.06.2025 розгляд заяви призначено на 26.06.2025.
24.06.2025 від позивача надійшло заперечення проти заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 26.06.2025 представник заявника підтримав подану заяву, просив суд її задовольнити та відстрочити виконання рішення суду у справі № 910/6904/24 .
Представник позивача проти задоволення заяви заперечив у повному обсязі.
Розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
В обґрунтування своєї заяви заявника посилається на такі обставини:
- утворення заборгованості пов'язане з неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством Національною енергетичною компанією "Укренерго" своїх грошових зобов'язань з оплати вартості послуги у 2021-2023 роках;
- обсяг виконання зобов'язань відповідача з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться Законом України "Про ринок електричної енергії" в залежність від виконання зазначених спеціальних обов'язків НЕК "Укренерго";
- в період воєнного стану відповідач бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури, здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом;
- збройна агресія російської федерації проти України спричинила тяжкі наслідки для відповідача;
- відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) за 9 місяців 2024 року, відповідачем було отримано збиток у розмірі 243,79 млн грн.;
- сплата позивачу грошових коштів на виконання рішення суду в умовах воєнного часу ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання багатьма учасниками ринку коштів та як наслідок неможливості здійснення ними господарської діяльності в критичній сфері інфраструктури, якою є сфера енергетики.
З урахуванням викладеного, відповідач просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6904/24 від 20.02.2025 та зазначив, що відстрочення виконання рішення суду у даній справі на 1 (один) рік з дня ухвалення вказаного рішення не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю Відповідача забезпечити таке поновлення.
Позивач проти задоволення заяви заперечив та зазначив, наведені заявником доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим своєчасного його виконання у розумінні ч.2 ст.331 ГПК України. Факт відсутності бюджетного фінансування та ненадходження коштів від ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" у будь-якому випадку не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії перед позивачем, оскільки відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 ГПК України пов'язують можливість надання відстрочки. Доводи заявника (відповідача) про скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником не є безумовними винятковими підставами для відстрочення виконання рішення суду. Крім того, заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення у цій справі відповідач отримає від ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" або будь-яких інших осіб кошти в тому обсязі, який буде достатнім для виконання рішення суду на користь позивача. Тобто, задоволення судом заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у справі №910/6904/24 на один рік, може призвести до того, що після спливу річного терміну відповідач взагалі буде неспроможний сплатити існуючу перед позивачем заборгованість, враховуючи великий обсяг кредиторів останнього, про наявність яких останній зазначає у своїй заяві, що призведе до порушення прав позивача та унеможливить виконання рішення суду.
Згідно із статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У відповідності до ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Частиною 4 статті 331 ГПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу, що зазначаючи про негативний фінансовий стан у якості підстави для відстрочення виконання рішення суду, відповідач не наводить жодних обставин та доказів, які б свідчили, що у строк, на який відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, фінансове становище відповідача покращиться та у нього буде можливість виконати рішення суду у даній справі.
Введення в Україні воєнного стану впливає на обох сторін правочину, а не лише на відповідача.
Невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.
Ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання, а заявником не надано доказів того, що у строк один рік з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає грошові кошти від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
У даному випадку, за результатом розгляду поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин, сам факт погіршення майнового стану заявника не може бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того, відповідачем подано звіт про фінансові результати за 2024 рік, проте заява про відстрочення подана у 2025 році, а доказів в підтвердження фінансового стану відповідача у означеному році не надано. Також, заявником не надано доказів того, що протягом одного року відповідач отримає грошові кошти від будь-якої особи в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.
З огляду встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, з огляду на те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №910/6904/24.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.
Керуючись ст.331, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі 910/6904/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості терміном на 1 рік з моменту ухвалення рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена порядку, передбаченому розділом IV ГПК України.
Суддя І.В.Усатенко