ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.06.2025Справа № 910/13812/24
Господарський суд міста Києва у складі:
Судді - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Боровик В.В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/13812/24.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська Бетон» (04074, м. Київ, вул. Резервна, будинок 8)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (040761, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 4, корпус Б)
про стягнення 5 248 415, 89 грн
За участі представників сторін:
Від позивача: Конова І.О. (поза межами приміщення суду; в режимі ВКЗ) - адвокат, ордер серії АЕ №1332599 від 01.11.2024.
Від відповідача: не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська Бетон» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» про стягнення 5 248 415, 89 грн, з яких: 4 295 373, 90 грн основного боргу, 546 684, 79 грн пені, 208 647, 26 грн 10 % річних та 197 700, 94 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №ЗБВО_2024/03/002 залізобетонних виробів від 04.03.2024 в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого товару.
21.11.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 21.11.2024 для усунення недоліків позовної заяви.
27.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою позивач частково усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 21.11.2024.
11.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначив на 04.03.2025. Повторно зобов'язати позивач подати до суду не пізніше призначеного підготовчого судового засідання письмову заяву на виконання ухвали із доданням всіх доказів якими обґрунтовано позовні вимоги, а саме надати докази надсилання відповідачу рахунку.
26.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява на виконання вимогу ухвали суду від 11.12.2024.
04.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовче судове засідання прибув представник позивача (приймав участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ). Представник відповідача в підготовче судове засідання не прибув. Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача та відкласти підготовче судове засідання на 01.04.2025.
В підготовче судове засідання 01.04.2025 прибув представник позивача (приймав участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ). Представник відповідача в підготовче судове засідання не прибув та про причини неявки суд не повідомив. Суд на місці ухвалив (1) відкласти підготовче судове засідання на 20.05.2025; (2) зобов'язати позивача надати письмові пояснення, на підставі яких видаткових накладних виникла заборгованість в розмірі 7 190 070, 00 грн., яка зазначена як початкова ставка (борг) в актах звірки, яким чином вносилися проплати відповідно до наданих платіжних інструкцій, на яку загальну суму було поставлено товару і по яким видатковим накладним по договору від 04.03.2024 року.
14.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі на виконання вимог протокольної ухвали суду від 01.04.2025, в яких позивач просив закрити провадження у справі в частині 2 000 000, 00 грн., в зв'язку зі сплатою боргу відповідачем.
В підготовче судове засідання 20.05.2025 прибув представник позивача (приймав участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ). Представник відповідача в підготовче судове засідання не прибув та про причини неявки суд не повідомив. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 26.06.2025.
25.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
26.06.2025 через систему «Електронний суд» віл позивача надійшла заява про закриття провадження у справі.
В судове засідання по суті 26.06.2025 прибув представник позивача (приймав участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ). Представник відповідача в судове засідання по суті не прибув та про причини неявки суд не повідомив. Суд на місці ухвалив, заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 25.06.2025 залишити без розгляду, оскільки вона подана після закриття підготовчого провадження.
Заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, суд -
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
04.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальська Бетон», як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ 630», як покупцем (відповідач) укладено договір поставки залізобетонних виробів №ЗБВО_2024/03/002.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і скріплення печатками і діє до 03 березня 2025 року (пункт 9.1. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024).
Згідно пункту 1.1. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю на умовах цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити залізобетонні вироби (товар), в асортименті та за цінами, передбаченими в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до пункту 4.1. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024, ціна товару визначається за взаємною згодою сторін і на момент підписання договору зазначається в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
В Додатку №1 до договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 сторони узгодили найменування товару, кількість, вартість за одиницю та загальну вартість з ПДВ, яка становить 36 000 000, 00 грн.
Пунктом 4.3. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 встановлено, що покупець здійснює 100% передоплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти днів з дати отримання рахунку, якщо інше не передбачено в Додатках. Але незалежно від строку оплати, покупець повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки постачальника.
Позивач направляв засобами електронного зв'язку представнику відповідача рахунок №020452 від 24.04.2024 на суму 5 028 000, 00 грн.
Відповідно до пункту 2.2. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024, датою поставки є дата передачі товару в розпорядження покупцю на складі постачальника.
Зі змісту пункту 2.5. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 вбачається, що постачальник передає покупцю, зокрема, видаткову накладну у 2-х екземплярах, один екземпляр оформленої видаткової накладної покупець зобов'язується повернути постачальнику протягом 5-ти днів з дати її отримання.
Позивач в період березень-травень 2024 року поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 29 227 200, 00 грн за видатковими накладними:
(1) №1/03449 від 08.03.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(2) №1/03546 від 09.03.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(3) №1/03546 від 11.03.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(4) №7/01280 віл 11.03.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(5) №4/01421 від 13.03.2024 на суму 981 000, 00 грн;
(6) №4/01480 від 15.03.2024 на суму 981 000, 00 грн;
(7) №4/01527 від 15.03.2024 на суму 122 100, 00 грн;
(8) №4/01578 від 18.03.2024 на суму 490 500, 00 грн;
(9) №4/01528 від 19.03.2024 на суму 504 000, 00 грн;
(10) №4/01529 від 20.03.2024 на суму 504 000, 00 грн;
(11) №4/01652 від 21.03.2024 на суму 686 700, 00 грн;
(12) №4/01651 від 22.03.2024 на суму 686 700, 00 грн;
(13) №4/01752 від 25.03.2024 на суму 588 000, 00 грн;
(14) №1/04523 від 26.03.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(15) №1/04670 від 26.03.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(16) №7/01759 від 26.03.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(17) №7/01819 від 26.03.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(18) №1/04671 від 27.03.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(19) №4/01800 від 27.03.2024 на суму 1 092 000, 00 грн;
(20) №1/04749 від 28.03.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(21) №4/01870 від 28.03.2024 на суму 672 000, 00 грн;
(22) №7/01864 від 28.03.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(23) №4/01942 від 29.03.2024 на суму 672 000, 00 грн;
(24) №1/04852 від 30.03.2024 на суму 756 000, 00 грн;
(25) №4/01968 від 01.04.2024 на суму 336 000, 00 грн;
(26) №1/04748 від 02.04.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(27) №1/04948 від 02.04.2024 на суму 672 000, 00 грн;
(28) №4/01871 від 02.04.2024 на суму 1 092 000, 00 грн;
(29) №4/02055 від 03.04.2024 на суму 588 000, 00 грн;
(30) №1/03786 від 04.04.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(31) №1/05246 від 04.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(32) №4/02075 від 04.04.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(33) №7/01904 від 04.04.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(34) №1/05391 від 05.04.2024 на суму 336 000, 00 грн;
(35) №4/02137 від 05.04.2024 на суму 588 000, 00 грн;
(36) №4/02137 від 05.04.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(37) №7/02157 від 05.04.2024 на суму 336 000, 00 грн;
(38) №1/05416 від 06.04.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(39) №1/05470 від 06.04.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(40) №1/05627 від 08.04.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(41) №4/02208 від 08.04.2024 на суму 756 000, 00 грн;
(42) №7/02184 від 08.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(43) №7/02209 від 08.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(44) №4/02148 від 09.04.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(45) №4/02246 від 09.04.2024 на суму 672 000, 00 грн;
(46) №4/02280 від 10.04.2024 на суму 924 000, 00 грн;
(47) №4/02325 від 11.04.2024 на суму 588 000, 00 грн;
(48) №4/02149 від 12.04.2024 на суму 924 000, 00 грн;
(49) №4/02409 від 15.04.2024 на суму 756 000, 00 грн;
(50) №1/03597 від 16.04.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(51) №1/03529 від 17.04.2024 на суму 504 000, 00 грн;
(52) №1/04783 від 17.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(53) №4/02444 від 17.04.2024 на суму 1 428 000, 00 грн;
(54) №7/02400 від 17.04.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(55) №4/02445 від 18.04.2024 на суму 588 000, 00 грн;
(56) №4/02536 від 18.04.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(57) №7/01405 від 18.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(58) №1/05377 від 19.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(59) №1/05623 від 19.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(60) №1/05752 від 19.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(61) №1/06353 від 19.04.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(62) №4/02560 від 19.04.2024 на суму 588 000, 00 грн;
(63) №4/02757 від 19.04.2024 на суму 84 000, 00 грн;
(64) №4/03926 від 27.05.2024 на суму 252 000, 00 грн;
(65) №4/03927 від 28.05.2024 на суму 168 000, 00 грн;
(66) №4/04038 від 28.05.2024 на суму 283 200, 00 грн;
(67) №4/04098 від 29.05.2024 на суму 840 000, 00 грн;
(68) №4/04150 від 30.05.2024 на суму 504 000, 00 грн;
(69) №4/04068 від 31.05.2024 на суму 360 000, 00 грн;
(70) №4/04193 від 31.05.2024 на суму 192 000, 00 грн.
Відповідач, в свою чергу, як стверджує позивач сплатив 24 931 826, 31 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями та листом:
- №7/03/2024№12 від 08.03.2024 на суму 2 222 139, 46 грн;
- №7/03/2024№13 від 08.03.2024 на суму 615 790, 39 грн;
- №5/03/2024№123 від 06.04.2024 на суму 1 000 000, 00 грн;
- №12/04/2024№158 від 13.04.2024 на суму 10 000 000, 00 грн;
- №24/04/2024№223 від 26.04.2024 на суму 5 000 000, 00 грн;
- лист-прохання вих.№64 від 03.06.2024 про зарахування 5 543 896, 25 грн з іншого договору;
- №12/08/2024№578 від 13.08.2024 на суму 50 000, 00 грн;
- №19881 від 28.10.2024 на суму 500 000, 00 грн.
Таким чином позивач зазначає, що на момент звернення до суду з даним позовом неоплаченою залишилась сума у розмірі 4 295 373, 90 грн, за видатковими накладними: (1) №4/02445 від 18.04.2024 (частково сплачено); (2) №4/02536 від 18.04.2024; (3) №7/01405 від 18.04.2024; (4) №1/05377 від 19.04.2024; (5) №1/05623 від 19.04.2024; (6) №1/05752 від 19.04.2024; (7) №1/06353 від 19.04.2024; (8) №4/02560 від 19.04.2024; (9) №4/02757 від 19.04.2024; (10) №4/03926 від 27.05.2024; (11) №4/03927 від 28.05.2024; (12) №4/04038 від 28.05.2024; (13) №4/04098 від 29.05.2024; (14) №4/04150 від 30.05.2024; (15) №4/04068 від 31.05.2024; (16) №4/04193 від 31.05.2024.
Згідно пункту 5.3. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024, в разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов'язання має бути виконане. Відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.
Позивачем в порядку досудового врегулювання спору заявлялась відповідачу претензія вих.№148/КБ-24 від 23.08.2024 про погашення боргу за поставлений товар та сплату пені, 10% річних, інфляційних втрат.
Відповідач надав позивачу відповідь листом вих.№04/09 від 04.09.2024, в якому зобов'язався сплатити наявну заборгованість рівними частинами протягом жовтня-грудня 2024.
Проте, позивач станом на момент звернення до суду з позовом не отримував від відповідача документів на підтвердження погашення наявної заборгованості у повному обсязі.
В процесі розгляду справи відповідач погасив заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 3 400 000, 00 грн, на підтвердження чого позивач надав копії платіжних інструкцій: №14586 від 14.01.2025 на суму 2 000 000, 00 грн; №15723 від 21.05.2025 на суму 1 000 000, 00 грн; №15744 від 23.05.2025 на суму 300 000, 00 грн; №15757 від 23.05.2025 на суму 25 000, 00 грн; №15866 від 04.06.2025 на суму 25 000, 00 грн; №15902 від 09.06.2025 на суму 25 000, 00 грн; №15976 від 16.06.2025 на суму 25 000, 00 грн.
Крім того, в заяві від 14.05.2025 та від 26.06.2025 позивач просив закрити провадження в частині основного боргу на суму, яка погашена відповідачем після відкриття провадження у даній справі.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (пункт 2 частина 1 стаття 231 Господарського процесуального кодексу України).
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
За таких обставин в даній справі відсутній предмет спору в частині основного боргу у розмірі 3 400 000, 00 грн, тому суд закриває провадження у справі в частині вказаної суми на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача не оплачену суму за поставлений товар у розмірі 895 373, 90 грн, а також за прострочення своєчасної та повної оплати позивач додатково просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 546 684, 79 грн, 10% річних у розмірі 208 647, 26 грн та інфляційні втрати у розмірі 197 700, 94 грн.
Окрім цього, позивач просить в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України зазначити в рішенні про нарахування пені до виконання рішення.
II. Предмет позову та підстави позову.
Предметом позову у справі є матеріально-правова вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 895 373, 90 грн (основний борг) , а також пені у розмірі 546 684, 79 грн, 10% річних у розмірі 208 647, 26 грн та інфляційних втрат у розмірі 197 700, 94 грн.
Юридичними підставами позову є статті 173, 193, 265 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 в частині своєчасної і повної оплати за поставлений товар.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 в березні-травні 2024 року здійснив поставку обумовленого товару, а відповідач, в свою чергу, не здійснив своєчасну та повну оплату за прийнятий товар.
Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в неоплаченій сумі за прийнятий товар, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку та додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню, 10% річних, інфляційні втрати.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Суд констатує, що відповідач в силу приписів частини 6, 7 статті 6, пункту 2 частини 6, частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 17, 37, 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи, затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 та згідно пункту 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 належним чином повідомлений про розгляд даної справи та можливість подати відзив на позовну заяву, що підтверджується повідомлення про доставку процесуального документу, а саме ухвали від 11.12.2024 (про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету ТОВ «СУ 630» (відповідач), яке міститься в матеріалах справи.
Так, ухвалу від 11.12.2024 відповідач отримав 12.12.2024.
Більше того, 04.03.2025 від представника відповідача, а саме директора ТОВ «СУ 630» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке протокольною ухвалою від 04.03.2025 було задоволено.
Ухвали-виклики від 05.03.2025, від 02.04.2025, від 22.05.2025 також направлялись судом до електронного кабінету відповідача.
Однак, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/13812/24, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи був порушений відповідачем обов'язок по оплаті за поставлений позивачем товар в березні-травні 2024 року?
- чи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами невиконання відповідачем вчасно та в повному обсязі зобов'язань по договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 в частині здійснення оплати?
- чи правомірно позивач нарахував пеню, 10% річних, інфляційні втрати відповідачу та чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
(1) Щодо основного боргу.
Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 712 Цивільного кодексу України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 265 Господарського кодексу України).
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом (Господарський кодекс України), застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 стаття 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 стаття 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов'язаний здійснити оплату (пункт 8.3. постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19).
Як підтверджено матеріалами справи, 04.03.2024 між сторонами укладено договір поставки залізобетонних виробів №ЗБВО_2024/03/002, за умовами якого позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідача товар, а саме залізобетонні вироби, а відповідач зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар.
Асортимент, найменування, кількість та ціна товару узгоджена сторонами в Додатку №1 до договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024, який є невід'ємною частиною вказаного договору.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 стаття 632 Цивільного кодексу України).
Так, згідно Додатку №1 до договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 загальна вартість товару у кількості 30 000 тис. становить 36 000 000, 00 грн з ПДВ (1 200, 00 грн за одиницю товару).
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (частина 1 стаття 691 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 стаття 692 Цивільного кодексу України).
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина 1 стаття 693 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що в пункті 4.3. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024, сторони узгодили два альтернативні варіанти здійснення відповідачем оплати за поставлений товар, а саме:
(1) відповідач здійснює 100% передоплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти днів з дати отримання рахунку, якщо інше не передбачено в Додатках;
(2) але незалежно від строку оплати, покупець повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії договору.
Позивач долучив до матеріалів справи копію рахунку №020452 від 24.04.2024 на суму 5 028 000, 00 грн, який був направлений на електронну пошту, як стверджує позивач - представника відповідача.
Відповідно до пунктів 8.3. і 8.4. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024:
- всі повідомлення сторін за даним договором повинні бути виконані в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін, вручені під розписку або направлені рекомендованим листом за адресами, вказаними в цьому договорі. Для прискорення обміну інформацією допускається попереднє направлення документів із застосуванням факсового зв'язку або електронної пошти, після чого оригінали документів направляються іншій стороні для підписання;
- всі повідомлення сторін за даним договором виконані у електронному вигляді на адреси електронної пошти, які сторони зазначили в реквізитах договору, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами цих повідомлень, і не можуть заперечуватись стороною від імені якої вони були відправлені.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 стаття 526 Цивільного кодексу України).
Суд звертає увагу, що статтею 627 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 стаття 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Так, сторони на власний розсуд узгодили, що в процесі виконання договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 обмін документами здійснюється за допомогою засобів поштового зв'язку, але для прискорення обміну інформацією передбачили можливість направлення документів на електронні пошти, які зазначені в реквізитах вказаного договору та мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами таких документів.
Натомість, судом встановлено, що рахунок №020452 від 24.04.2024 позивач всупереч умов договору направив не на електронну адресу відповідача, яка зазначена в Розділі 10 (реквізити) договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024. Також позивач не надав доказів надсилання рахунку відповідачу засобами поштового зв'язку, що сторонами було визначено як обов'язковою умовою відповідно до договору.
Окрім цього, позивач в заяві від 26.11.2024 (зареєстрована в суді 27.11.2024) зазначив, що відповідачем не виконано обов'язок щодо здійснення попередньої оплати.
З огляду на зазначені обставини, рахунок №020452 від 24.04.2024 та докази направлення рахунку не на електронну пошту, погоджену сторонами та без доказів направлення його засобами поштового зв'язку, не є достовірним доказом виставлення рахунку на передплату в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно з цим, як зазначено судом вище, що пункт 4.3. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 містить дві альтернативні умови здійснення розрахунків за договором.
За таких обставин, оскільки, позивач достовірними доказами не підтвердив, що він надав у спосіб встановлений умовами договору рахунок (рахунки) відповідачу на суму поставленого товару для здійснення передплати, посилання на те, що відповідач зобов'язаний був здійснити 100% передоплату за товар, який мав поставити позивач, є безпідставними.
Більше того, позивач стверджує, що здійснив поставку товару на загальну суму 29 227 200, 00 грн, але одночасно з цим надає рахунок на суму 5 028 000, 00 грн, а ціна договору, яка була погоджена сторонами становить 36 000 000, 00 грн з ПДВ (1 200, 00 грн за одиницю товару), отже відповідач самостійно не міг визначити суму 100% передплати, яку він зобов'язаний був здійснити.
Отже, відповідач згідно пункту 4.3. незалежно від строку оплати, повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії договору.
Договір №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 згідно пункту 9.1. діє до 03 березня 2025 року.
Відтак, сторони в договорі узгодили, що відповідач зобов'язаний здійснити повну оплату за отриманий товар до 03.03.2025 включно.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 стаття 662 Цивільного кодексу України).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (пункт 1, 2 частина 1 стаття 664 Цивільного кодексу України).
В пункті 2.5. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 сторонами узгоджено, що постачальник передає покупцю, зокрема, видаткову накладну у 2-х екземплярах, один екземпляр оформленої видаткової накладної покупець зобов'язується повернути постачальнику протягом 5-ти днів з дати її отримання.
Матеріалами справи, а саме видатковими накладними та платіжними інструкціями підтверджується та відповідачем не заперечується, що позивач поставив відповідачу впродовж березня-травня 2024 року обумовлений товар на загальну суму 29 227 200, 00 грн, а відповідач в свою чергу прийняв товар без заперечень та зауважень і здійснив оплату у загальному розмірі 28 331 826, 31 грн.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 1, 2 стаття 193 Господарського кодексу України). Зазначене також кореспондується з нормами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Таким чином, неоплаченою залишилась сума у розмірі 895 373, 90 грн.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд констатує, що відповідач, який в свою чергу був належним чином повідомлений про розгляд даної справи не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б в свою чергу могли спростувати доводи та аргументи позивача викладені в позовній заяві.
Крім того, судом взято до уваги лист відповідача вих.№04/09 від 04.09.2024, в якому останній визнавав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі станом на 07.08.2024 та зобов'язався погасити заборгованість рівними частинами протягом жовтня-грудня 2024 року.
Однак, відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 895 373, 90 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
(2) Щодо пені, 10% річних та інфляційних втрат.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 546 684, 79 грн, 10% річних у розмірі 208 647, 26 грн та інфляційні втрати у розмірі 197 700, 94 грн.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.3. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 встановлено, що в разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків позивач здійснює нарахування за кожною спірною видатковою накладною з наступного дня дати відповідної видаткової накладної та до 07.11.2024.
Однак суд не погоджується з визначеними позивачем борговими періодами з огляду на наступне.
Так, позивач не надав обґрунтувань яким чином з урахуванням умов договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 позивач визначив, що прострочення відповідачем здійснення оплати розпочинається з наступного дня відповідної видаткової накладної. Оскільки, як зазначено судом вище, згідно пункту 4.3. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 передбачається два альтернативні способи здійснення оплати: передоплата або оплата до закінчення строку дії договору.
Натомість, рахунок і докази направлення, які позивачем додані до матеріалів справи визнані судом як недостовірні щодо виставлення суми передплати у зазначеному позивачем у розрахунках розмірі та у передбачений договором спосіб.
Окрім цього, рахунок виписаний на суму 5 028 000, 00 грн, в той час коли позивач здійснив поставку товару на суму у розмірі 29 227 200, 00 грн та в заяві від 26.11.2024 позивач стверджував, що відповідач не виконав обов'язок щодо здійснення авансового платежу.
Відтак, згідно пункту 4.3. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024, відповідач незалежно від строку оплати, повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії договору.
Оскільки, строк дії договору закінчується 03.03.2025, тому, відповідач зобов'язаний був здійснити повну оплату за отриманий від позивача товар до вказаної дати включно.
З огляду на зазначене, прострочення здійснення оплати розпочинається з 04.03.2025.
Таким чином, оскільки позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача пені, 10% річних та інфляційних втрат за період (до 07.11.2024), який відповідно до умов договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024 не є періодом прострочення здійснення повної оплати, а суд з огляду на принцип змагальності позбавлений можливості самостійно визначати вірні періоду нарахування штрафних санкцій, а також відсотків річних та інфляційних втрат, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача щодо стягнення пені, 10% річних та інфляційних за невірно визначені (на переконання суду) позивачем періоди.
(3) Щодо застосування частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач також просить зазначити в рішенні суд органу (особі), що буде виконувати рішення суду, здійснювати нарахування пені на суму основного боргу і до моменту виконання рішення суду.
Суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу (частина 10 стаття 238 Господарського процесуального кодексу України).
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина 1, 2 стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно пункту 5.3. договору №ЗБВО_2024/03/002 від 04.03.2024, у разі невчасного внесення відповідачем належної плати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов'язання має бути виконане. Відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування частини 10 статті 238 Господарського кодексу України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованої пені, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
Проте, суд застосовує частину 10 статті 238 Господарського кодексу України в рішенні не з 08.11.2024, як про це просить позивач, а з 04.03.2025 (дата з якої розпочинається прострочення здійснення оплати відповідачем) та нарахування пені здійснювати на суму основного боргу, яка була наявна станом на 04.03.2025 та з урахуванням подальших часткових оплат.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки даним рішенням позовні вимоги задовольняються частково, в такому випадку суд покладає суму судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, окрім цього судовий збір в частині закритого провадження у справі покладається на відповідача, оскільки задоволення вимог позивача відповідачем відбулося після відкриття провадження у справі.
Заяв та клопотань щодо розподілу інших судових витрат від позивача не надходило та усно не заявлялось до завершення судових дебатів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі №910/13812/24 в частині основного боргу у розмірі 3 400 000, 00 грн закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. В іншій частині позовні вимоги - задовольнити частково
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (040761, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 4, корпус Б; ідентифікаційний код: 41947434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська Бетон» (04074, м. Київ, вул. Резервна, будинок 8; ідентифікаційний код: 44774074) борг у розмірі 895 373 (вісімсот дев'яносто п'ять тисяч триста сімдесят три) грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 51 544 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн 48 коп.
4. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 546 684, 79 грн, 10% річних у розмірі 208 647, 26 грн, інфляційних втрат у розмірі 197 700, 94 грн.
5. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення щодо стягнення суми основного боргу, визначеному цим рішенням, нарахувати пеню за формулою: С х О х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому не сплачена сума боргу:
наявна непогашена заборгованість у розмірі 895 373, 90 грн.: нарахування пені здійснювати за період з 04.03.2025 року до моменту виконання цього рішення та стягнути отриману загальну суму пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (040761, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 4, корпус Б; ідентифікаційний код: 41947434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська Бетон» (04074, м. Київ, вул. Резервна, будинок 8; ідентифікаційний код: 44774074).
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 01.07.2025.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких